Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. XX СТОЛІТТЯ Кни....docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
1.86 Mб
Скачать

Дата його смерті довгий час лишалася невідомою. Те­пер вона з’ясована. 9 жовтня 1937 р. М. Зерову, П. Фили- повичеві, М. Вороному та Б. Пилипенкові була при пере­гляді їхньої справи винесена вища міра покарання. При­чини? Хто на це відповість? Розстріляли їх 3 листопада, в третю річницю похорону Костика, сина Зерова...

Здається, це був якийсь фантасмагоричний день на Со- ловках. Саме 3 листопада 1937 р. Григорію Епіку невідомо в який спосіб вдалося дати телеграму дружині: «Здоровий, цілую тебе, синочка». А наступного дня не стало й Г. Епіка.

Тяжка українська доля привела М. Зерова, як і бага­тьох наших культурних діячів, на Голгофу сталінських катувань. Але минають десятиліття, а його ясна, чітка дум­ка дедалі потужніше входить у культурне життя народу, його доля відбиває трагедію цілого покоління. Проте во­на повчальна. В оновленій Україні ім’я М. Зерова стає символом справжнього національного відродження.

Павло Филипович (1891 — 1937)

Повнота творчого самовияву поета і вченого П. Фили- повича припадає на двадцяті роки. Прийшов він у нову літературу вже сформованою особистістю; інтелігент, ви­хований на гуманних ідеях української та світової куль­тури. Сьогодні можна лише подивуватися, як вдавалося йому в жорстких умовах «залізної доби» досягати злагоди своїх поетичних захоплень і наукових інтересів, щирого впливу емоцій і врівноваженого розуму.

Народився П. Филипович 2 вересня 1891 р. в с. Кайта- нівка на Київщині (тепер Черкаська обл.) у родині свя­щеника. Середню освіту здобув у відомій Колегії Павла Галагана, закінчив її 1910 р. і того ж року вступив до Ки­ївського університету на правознавчий факультет. Про­вчившись рік, П. Филипович перейшов на історико-філо-. логічний факультет слов’яио-руської філології.

Писати почав рано, навчаючись ще у колегії, спочатку російською мовою, і друкувався у російських журналах «Вестник Европы», «Жатва», «Куранты», «Заветы» під псев­донімом Павло Зорев. Об’єктом його перших студентських наукових захоплень стає Є. Баратинський, згодом у 1917 р., вийшла й книжка «Жизнь и творчество Е. А. Бора­тынского».

320