- •Затверджено Міністерством освіти України як навчальний посібник для студентів філологічних факультетів пу.Іи
- •Є. Кравченко, с. А. Крижанівський, в. О. Мельник, о. С. Мишанич,
- •П. Моренець, м. К. Наенко, в. В. Неборак, л. М. Новиченко, т. Г. Свербилова, г. М. Сивокінь, г. М. Черниш, н. М. Шумило.
- •15Вы 5-325-00430-1 © в. Г. Дончик, в. П. Агеева,
- •1 G. S. N. Luckyj. Ukrainian literature in the twentieth centure. University of Toronto Press. 1992.
- •1 Франко /. Я. Українська література 11 Зібр. Творів: у 50 т. К-, 1982. Т. 33. С. 142.
- •1 Пролетарське мистецтво: Тези Гната Михайличенка на доповідь Всеукрліткому//Десять років української літератури X., 1928. Т. 2- с 27.
- •1 Не слід ототожнювати з російським народництвом, яке йшло в розріз з українською національною ідеєю.
- •1 Більшовик. 1924. 17 квіт.
- •1 Плужанин. 1927. № 3. С. Зо.
- •1 Відділ рукописів Інституту літератури ан України. Ф. 39- Од. Зб. 340. Арк. 2 зв.
- •1 Доленго м. Критичні етюди. X., 1925. С. 56.
- •2 Якубовський ф. До кризи в українській художній прозі//Життя й революція. 1926. № 1.
- •1 Білецький о. Проза взагалі й наша проза. 1925 р. // Червоний шлях. 1926. №2. С. 129.
- •1 Цит. За: Плевако м. Микола Чернявський//Червоний шлях. 1925. № 11—12. С. 240.
- •1 Літературно-науковий вісник. 1908. Т. 42. Кн. 4. С. 132. (Далі даємо—ллнв).
- •1 Франко і. Зібр. Творів: у 50 т. К-, 1982. Т. 33. С. 16.
- •2 Там само. Т. 41. С. 158.
- •1 Державін в. Історична белетристика б. Лепкого//Критика, 1936. № 5. С. 48.
- •1 Франко і. Зібр. Творів: у 50 т. Т. 37. К-, 1982. С. 133.
- •1 Рубчак б. Пробний лет // Остап Луцький — молодомузець. Нью-
- •1 Sygnaiy. 1934. №4—5. С. 3.
- •Василь Пачовський (1878—1942)
- •1 Франко і. Зібр. Творів: у 50 т. К-, 1982. Т. 33. С. 176,
- •1 Барка в. Лірик-мислитель ц Пановеький в. Зібр. Твори. Філадельфія; Нью-Йорк; Торонто, 1985. Т. II. С. 14.
- •Михайло Яцків (1873—1961)
- •1 Яцків м. Лист до редакції «Громадського голосу»//Громадський голос. 1913. № 5. С. 5.
- •1 Яцків м. Автобіографія [Публікація м. Гуменюка] //Жовтень. 1966. № 10. С. 147.
- •2 Стефаник в. До м. Іо. Яцківа//Твори: в 3 т. К-, 1954. Т. 3.
- •1 Українка Леся. До о. Г1. Косач//Твори: в 5 т. К., 1956. Т. 4.
- •1 Білецький о. Зібр. Творів: у 5 т. К-, 1965. Т. 2. С. 190.
- •1 Ефремов с. Історія українського письменства. Київ, Лейпциг. 1919. Т. 2. С. 266.
- •1 Франко і. Зібр. Творів: у 50 т к., 1984. Т. 41. С. 523.
- •1 Грушевський м. Світотіні галицького життя // лнв. 1919. Т. XXIII. С. 298.
- •Список рекомендованої літератури Молода Муза: Антологія західноукраїнської поезії початку XX ст.
- •Літературно-мистецьке життя: 10—30-ті роки
- •1 Хвильовий м., Сосюра в., Йогансен м. Наш універсал (До робітництва і пролетарських митців українських) // Жовтень. 1922. С. 1—2.
- •2 Арена. 1922. № 1. С. 3—4.
- •1 Блакитний в. (Еллан). Твори: Повн. Зібр. X., 1929. С. 375.
- •1 Див.: Гарт. 1924. № 1.
- •2 Там само.
- •1 Див.: Шлчхи розвитку сучасної літератури / Диспут 24 травня 1925 року//Культкомісія місцевкому уан. К-, 1925.
- •1 Див.: Енциклопедія українознавства. Мюнхен; Нью-Йорк; 1959. Т. І. С. 166, 174.
- •1 Шляхи розвитку української пролетарської літератури с. 71; а та' пж; Ле'ітег а., Яиіек м. Десять років української літератури (1917—1927) ч, і92я с 300.
- •1 Вапліте. 1927. № 3. С. 201.
- •2 Літературний ярмарок. 1929. Кн. 10. С. 303—304.
- •Підгайний л. Поетика маскування // Життя й революція. 1934. № 4. С. 84.
- •Щупак с. Літературний фронт на Україні//Життя й революція 1931. № 5—6 с. 114.
- •Хвиля а. Куди ведуть дороги шведських могил //Життя й революція. 1933. № 8—9. С. 72.
- •Художній процес: 20—30-ті роки
- •1 Пролетарская культура. 1919. № 9—10. С. 44—45.
- •1 Вісті. 1920. 25 серп.
- •2 Молодий більшовик. 1926. № 9. С. 8.
- •3 Гарт. 1924.
- •1 Життя й революція. 1925. № 3. С. 66.
- •2 Лунц л. Почему мы Серапионовы братья?
- •1 Стріха е. Футуррозкопки//Нова генерація. 1928. № 7.
- •2 Коляда г. Реабілітація т. Г. Шевченка // Нова генерація. 1929. № 1. С. 36.
- •1 Ингулов с. Критика не отрицающая, а утверждающая//Красная газета. 1928. 6 мая.
- •Список рекомендованої літератури
- •Лейтес о., Яшек м. Десять років української літератури: у 2 т. X.,
- •1 Життя і революція. 1925. Кн. 10. С. 73.
- •2 Єфремов с. Муза гніву та зневір’я. К., 1910 [Відбиток з «Ради»]. С. 15.
- •1 Тимофеев л. Современная украинская литература//Новый мир,
- •1 Доленго м. Післяжовтнева українська література//Червоний шлях. 1927. № 11. С. 160.
- •2 Коряк в. Сьогочасна українська література // Молодняк. 1927. № 3. С. 88.
- •1 Див.: Долгнго м. Післяжовтнева українська література // Червоний шлях. 1927. № 11. С. 158.
- •1 Савченко я. Дмитро Загул//Життя й революція. 1926. № 11.
- •1 Коряк в. Сьогочасна українська література//Молодняк. 1927. № 3. С. 88.
- •1 Меженко ю. На шляхах до нової теорії // Червоний шлях. 1923. № 2. С. 199.
- •2 Життя й революція. 1925. № 6—7. С. 127.
- •1 Коляда г. Смерть капіталістичній шпані, що провокує війну! // Нова генерація. 1928. № 11. С. 293.
- •2 Там само
- •1 Дорошкевич о. Літературний рух на Україні в 1924 році//Життя й революція. 1925. № 1—2. С. 74.
- •2 Рильський м. Зібр. Творів: у 20 т. К., 1986. Т. 13. С. 475.
- •1 Коряк в. Організація жовтневої літератури. X., 1925. С. 116, 139.
- •2 Блакитний (Еллан) в. Твори: Повн. Зібр. X., 1929. С. 352.
- •1 Блакитний (Еллан) в. Твори. Повн. Зібр. X., 1929. С. 351, 352.
- •2 Дорошкевич о. Підручник історії української літератури. X.; к., 1924. С. 321.
- •3 Дорошкевич о. Літературний рух на Україні в 1924 році // Життя й революція. 1925. № 3. С. 67.
- •1 Досвітній о. До розвитку письменницьких сил // Вапліте. 1926. Зошит перший. С. 15.
- •2 Любченко п. Старі й нові помилки // Життя й революція. 1926. № 12. С. 97.
- •1 Неврлі м. Художні напрямки й літературні угруповання в ранній українській пореволюційній літературі [Відбиток з ж. «Дукля»]. Пряшів, 1968. № 3, 6. С. 7.
- •1 Тичина п. Автобіографія // Тичина п. З минулого — в майбутнє: Статті, спогади, нотатки, інтерв’ю. К., 1973. С. 6.
- •1 Недошивин г. Теоретические проблемы современного изобразительного искусства. М., 1972. С. 122.
- •1 Консонанс — узгоджене, злитне, приємне для слуху одночасне звучання різних звуків; один із важливих елементів гармонії.
- •Григорій Чупринка (1879—1921)
- •Ні Поет — не гладіатор,
- •Вільний мучень життьовий.
- •1 Чупринка г. Огнецвіт / Пролог Олекси Коваленка. (Укр. Вид. «Ранок»] . 1909. С. 9—10.
- •2 Чупринка г. Метеор / Пролог Олекси Коваленка. [Укр. Вид. «Ранок»] . 1910. С. 4.
- •3 Чупринка г. Ураган / Пролог Олекси Коваленка [Укр. Вид. «Ранок»] . 1910. С. 4—5.
- •Дзеньки- бреньки.
- •Дзеньки-бреньки.
- •1 Богданович м. Грицько Чупринка//Вітчизна. 1988. № 7. С. 164.
- •Микола Філянський (1873—1938)
- •1 Шевчук в. Микола Філянський і його ліричні одкровення//Укр.. Мова і літ. В школі. 1990. № 1. С. 4-
- •1 Шевчук в. Микола Філянський і його ліричні одкровення 11 Укр. Мова і літ. В школі. 1990. № 1. С. 7.
- •Максим Рильський (1895—1964)
- •1 Зеров м. М. Філянський. Цілую землю 11 Життя й революція 1923. № 10. С. 178.
- •2 Незабутній Максим Рильський: Спогади. К., 1968. С. 11.
- •1 Див.: Рильський б. Болюче свідчення // Культура і життя. 1990. 18 берез.
- •1 Критика. 1929. № 5. С. 43.
- •2 «Найбільшим епічним поетом нових часів» назвав м. Рильський а. Міцкевича у присвяті до вірша «Човен» (1924).
- •1 Білецький. О. Зібр. Праць: в 5 т. К, 1966. Т. 3. С. 201.
- •1 Поліщук к 3 виру, з революції//Веселка / Літ. Місячник. Польща: Каліш 1923 № 4. С. 31.
- •Г Історія української літератури- у 8 т. К., 1970. Т. 6. С. 97,
- •1 Меженко ю. Д. Загул. На грані//Книгар. 1919. № 22. С. 1194.
- •2 Савченко я. Поети й белетристи, к, 1927. С. 109.
- •1 Світлий степ заслала тінь,
- •1 Цит. За: Якубовський ф. Дмитро Загул. К, 1931. С. 19.
- •2 Еобинський в. Від символізму — на нові шляхи// Мигуса. 1922.
- •8 Якубовський ф. Дмитро Загул. С. 23.
- •1 Тиверець б. [Загул д.]. Огляд ліризму в сучасній українській поезії//Червоний шлях. 1924. № 1—2. С. 1667.
- •Володимир Кобилянський (1895—1918)
- •1 Див.: Далавурак с., Лесик в. Ужинок бентежного поета //Загул д. Поезії. К, 1990. С. 25.
- •2 Митуса. 1922. № 1—4. С. 21.
- •8 Дві збірки поезій в. Кобилянського «Мій дар» (1920) та «Твори...» (1930) вийшли посмертно.
- •1 Зеров м. Володимир Кобилянський // Кобилянський в. Мій дар. К., 1920. С. 8.
- •2 Кобилянський в. Твори. К-, 1930. С. 11.
- •1 Зеров м. Володимир Кобилянський // Кобилянський в. Мій дар. С. 7-8.
- •1 Зеров м. Володимир Кобилянський // Кобилянський в. Мій дар. С. 10.
- •2 Там само.
- •О моє подружжя,— Це душа говорить,
- •1 Савченко я• в. Чумак//Мистецтво. 1920. № 1. С. 46—50.
- •2 Про лірику, прозові твори, публіцистику, критичні нариси в. Чумака докладніше див.: Крижанівський с. Василь Чумак. К., 1990.
- •Василь Еллан-Блакитний (1894—1925)
- •1 Всі наведені відгуки та характеристики подаються за збірником спогадів і матеріалів про в. Еллана-Блакитного. Див.: Ні слова про спокій! к-, 1989.
- •1 Еллан (Блакитний) в. Поезії. К-, 1983. С. 43,
- •2 Вітчизна. 1968. № 8. С. 7.
- •1 Деталь для тих, хто цікавиться біографічними подробицями: наречена а. Заливчого л. Вовчик пізніше стала дружиною Блакитного,
- •(«Ранок»)
- •1 Ні слова про спокій! с. 199.
- •1 Зеров м. Твори: у 2 т. К., 1990. Т. 2. С. 566.
- •2 Еллан (Блакитний). Твори у 2 т. К-, 1958. Т. 2. С 188.
- •Володимир Сосюра (1898—1965)
- •2 Див.: Сосюра в. Третя Рота. К.., 1988. С. 6—7.
- •8 Там само. С. 23.
- •4 Див.: Голос ніжності і правди: Спогади про Володимира Сосюру. К-, 1968. С. 21—22 і.27.
- •1 Див : Сосюра в. Третя Рота. С. 96, 106.
- •2 Там само. С. 108—109.
- •3 Автобіографія поета 1945 р. Дозволяє думати, що першодрук цього вірша відбувся раніше//Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Ф. 44. Оп. 1. № 447,
- •1 Див.: Голос ніжності і правди. С. 117.
- •1 Див.: Сосюра в. Третя Рота. С. 251.
- •2 Рукописний фонд Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка ан України. Ф. 139,
- •1 Див.: Сосюра в. Третя Рота. С. 244.
- •2 Вичерпний аналіз твору знаходимо в статті м. Зерова «Володимир Сосюра — лірик і епік». Див.: Зеров м. До джерел к.. 1990. Т. 2.
- •1 Див.: Сосюоа в. Третя Рога. С. 226—227.
- •2 Див.: Сосюра в. Твори: в 10 т. Т. 10. С. 19.
- •1 Див. Моргаєнко п., Речмедін в. Вірші, які не служать народу // Вітчизна 1951 № 7. С. 156.
- •1 Див.: Барабаш ю. Іван Мазепа — ще одна літературна версія// Київ. 1988. № 12.
- •1 Див.: Вітчизна. 1988. № і. С. 92.
- •2 Див.: Сосюра в. Твори: в 10 т, т. 10. С. 165,
- •Стрілецька поезія
- •1 Бобинський я Нсть із ночі. К., 1990. С. 450.
- •Василь Бобинський (1898—1938)
- •1 Див.: Дубина м. Слово поета бореться ц Бобинський в. Поезії. K., 1986. С. 27.
- •Михайль Семенко (1892—1937)
- •1 Див.: Тези всесоюзної наукової конференції «Поезія російського та українського авангарду: історія, поетика, традиції». Херсон, 1990.
- •2 Семенко м. Кобзар. К., 1924 с. 617
- •1 Стенографічний звіт про святкування 80-річчя м. Семенка м, 1073.
- •1 Семенко м. Кобзар. С. 318—319.
- •2 Коряк в. Місто в українській поезії // Шляхи мистецтва. 1921.
- •1 Панфутуризм, таким чином, ставив двоєдине завдання — де
- •1 Семенко м. З радянського щоденника. К-, 1932. С. 86.
- •1 Смолич ю. Розповідь про неспокій триває. К., 1969. С. 24.
- •Валер’ян Поліщук (1897—1937)
- •1 Див.: Червоний шлях. 1923. № 4—5. С. 249.
- •3 Гринберг и. Творчество Валериана Полищука // Полищук в. Из- браняое. М., 1958. С. 13.
- •1 Автобіографія та бібліографічні відомості. Відділ рукописів днб ан України ім. Вернадського, архів Лі. А. Плевако (ф. XXVII, № 977).
- •1 Див.: Ласло-Куцюк м. Шукання форми: Нариси з української літератури XX ст. Бухарест: Критеріон, 1980. С. 27—32.
- •2 Крижанівський с. Майк Йогансен//День поезії. К-, 1967. С. 290—291.
- •1 Лейтес а. Три книжки//Література. Наука. Мистецтво. 1924. 25 листоп.
- •2 Червоний шлях. 1923. № 2. С. 116.
- •1 Лебідь а., Рильський м. За 25 літ: Літ. Хрестоматія. К-, 1926.
- •1 Белецкий а. Новая украинская лирика // Антология украинской поэзии в русских переводах. 1924. С. 60.
- •2 Молодняк. 1930. № 2. С. 152—153.
- •1 Смолич ю. Розповідь про неспокій. К-, 1968. С. 121.
- •1 Йогансен м. Переднє слово // Йогансен м. Поезії. X., 1933. С. 5.
- •1 Над могилою Бориса Грінченка. К-, 1910. С. 124.
- •1 Зеров м. Наші літературознавці і полемісти // Червоний шлях. 1926. Ч. 4. С. 168.
- •1 Рукописний відділ Центральної наукової бібліотеки ім. В. Вер- надського ан України. Ф. XXXV, ч. 514.
- •Павло Филипович (1891 — 1937)
- •1 Костюк г. Поет-учений. Дещо про поетичну і наукову спадщину Павла Филиповича // Филипович п. Література. Нью-Йорк, сша; Мельборн, Австралія, 1971. С. 554.
- •Михайло Драй-Хмара (1889—1938)
- •1 Костюк г. Поет-учений. Дещо про поетичну і наукову спадщину Филиповича ц Филипович п. Література. С. 561,
- •Володимир Свідзинський (1885—1941)
- •1 Рад. Україна. 1941. № 1. С. 102.
- •Євген Маланюк (1897—1968)
- •2 Маланюк є. Книга спостережень. Торонто, 1966. Т. 2. С. 476.
- •1 Там само. С. 372.
- •1 Маланюк є. Книга спостережень. Т. 2. С. 68.
- •Іван Крушельницький (1905—1934)
- •1 Цдіа у Львові. Ф. 362. Оп. І. Спр. 216. Арк. 75—131.
- •2 Коломийців і. Лірика останнього десятиліття//Нові шляхи. 1929. С. 2.
- •1 Яран к• Немічні пориви//Вікна. 1931. № 3.
- •1 Липа-Гуменецька м. Про мого батька й діда//Березіль. 1991. №1. С, 122.
- •1 Липа ю. Розподіл Росії. Нью-Йорк, 1954. С. 9.
- •2 Липа ю. Селянський Король//Слово і час. 1990. № 5 с. 52
- •3 Череватенко л. «Господь міцним мене створив і душу дав нероз- ділиму..»//Дніпро. 1991. № 4. С. 151.
- •4 Гординський с. Проблема української стихії//Назустріч. 1936. 15 жовт.
- •1 Маланюк є. Книга спостережень. Т. 1. С. 232.
- •Василь Гренджа-Донський (1897—1974)
- •Микола Терещенко (1898—1966)
- •Голод. Холод.'
- •1 Терещенко м. Трибун і майстер ц Верхарн е. Вибране. К-, 1968.
- •2 Дзюба /. Трудівник слова //Терещенко м. Твори. К-, 1988. С. 22.
- •Дмитро Фальківський (1898—1934)
- •1 Савченко я. Мертве й живе в українській поезії//Життя й революція. 1929. № 1. С. 136, 135,
- •Євген Плужник (1898—1936)
- •1 Коваленко в. На роздоріжжі//Гарт. 1927. № 1. С. 111—112.
- •1 Докладніше див.: Череватенко л. Все, чим душа боліла // Плужник є. Поезії. К., 1988; Коваленко-Плужник г. Спогади//Україна. 1990. № 1—4.
- •2 Рильський м. Про двох поетів//Життя й революція. 1926. № 8. Цит. За: Рильський м. Твори: в 20 т. К-, 1986. Т. 13. С. 21.
- •1 Рильський м. Зібр. Творів: у 20 т. Т. 13. С. 22.
- •1 На доказ філігранної майстерності є. Плужника (всупереч його визивним ескападам про «марність» віршування загалом) варто відзна-
- •1 Рильський м. Твори: у 20 т. Т. 13. С. 23.
- •Микола Бажан (1904—1983)
- •1 Карбованих слів володар//Спогади про Миколу Бажана. К-, 1988. С. 321.
- •1 Цит.: Драч і. На повен свій зріст//Карбованих слів володар. С.
- •1 Сельвінський і. Нотатки про книгу // Про Миколу Бажана. К-, 1974. С. 25.
- •1 Див.: Про Миколу Бажана. К-, 1974. С. 180.
- •Олекса Близько (1908—1934)
- •1 Див.: Життя і революція. 1927. № 5. С. 272.
- •2 Архів цнб ан України. Ф. 75. № 23.
- •1 Слабошпицький м. «в країні й годині своїй...» // Вітчизна. 1987. № 2. С. 161.
- •Богдан-Ігор Антонич (1909—1937)
- •1 Дажбог. 1934. № 7. С. 70.
- •1 Потебня а. Объяснение малорусских и сродных песен. II. Колядки и щедровки. Варшава, 1887. С. 159.
- •1 Назустріч. 1935. 1 серп.
- •1 Павличко д. Над глибинами. К-, 1983. С. 132.
- •Святослав Гординський (1906—1993)
- •Поети «празької школи»
- •1 Лятуринська о. Зібр. Твори. Торонто, 1983. С. 535—536.
- •Чи Гуня, чи Павлик, чи Гордієнко Кость? —
- •Що знов би, знов у дике поле! Знов коні стріли, бранці голі,
- •1 Шевельов ю. Над купкою попелу, що була Оксаною Лятуринсь- жою /і Лятуринська о. Зібр. Твори. Торонто, 1083 с, 18.
- •1 Див.: Вісник. 1935. Т. 1. Кн. 3. С. 690.
- •1 Рубчак б. Серце надвоє роздерте // Лівицька-Холодна н. Поезії старі і нові. Нью-Йорк, 1986. С. 19.
- •Олекса Стефанович (1899—1970)
- •Список рекомендованої літератури
- •Атом серця: Українська поезія першої половини XX ст. К., 1992.
- •1 Фізер і. Вступна ст&гтя II Стефанович о. Зібр. Творів. Торонто, 1975, с. 7—8.
- •1 Огляд сатири і гумору подаємо у другій книзі, ч. 1.
- •1 Літературні портрети а. Головка, п. Панча, о. Копиленка подано у другій книзі, ч. 1.
- •1 Літературні портрети о. Кундзіча, ю. Яновського подано у другій книзі, ч. 1.
- •1 Літопис політики, письменства і мистецтва. Берлін, 1923. Кн. І. Ч. 1. С. 10.
- •1 Поступ. 1928. Ч. 9—10. С. 314—315.
- •Володимир Винниченко (1880—1951)
- •1 Революція в небезпеці! (Лист. Зак. Групи у. К. П. До комуністів і революційних соціалістів Європи та Америки). Відень; Київ, 1920- с- 16—17. (Курсив наш.— Ред.).
- •1 Винниченко в. О морали господствующих и морали угнетенных. Открытое письмо к читателям и критикам. Льв!в, 1911.
- •1 Франко /. Новини нашої літератури: Володимир Винниченко.— Краса і сила (зб. Оповідань) ц лнв. К., 1907, Кн. 4. С. 139.
- •1 Українська хата. 1911. Березень. С. 198.
- •1 Нові дні, 1980, 23 верес,
- •1 Винниченко в. Щоденник: 1911—1920, т. 1. С. 310,
- •1 Винниченко в. Щоденник. 1911—1920. Т. 1. С. 397.
- •2 Там само. С. 432.
- •Михайло Івченко (1890—1939)
- •1 Червоний шлях, 1926. № 3. С. 136.
- •8 Савченко я. Поети й белетристи. X., 1927. С. 190.
- •8 Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка ан Уи раїни. Ф. 109. Од, зб. 20. С. 1 (Далі див. Посилання у тексті).
- •1 Дорошкевич о. Підручник історії української літератури. X.; к.,
- •1 Історія української літератури: у 8 т. К., 1970. Т. 6. С. 291.
- •1 Життя н революція, 1928. № 5. С. 190.
- •1 Колесник п. «Робітні сили» Івченка//Літ. Газ. 1929. 1 верес.
- •Гнат Михайличенко (1892—1919)
- •1 Приходько і. Гнат Михайличенко і і Письменники Радянської України. 20—30-і роки: Нариси творчості. К-, 1989. С. 89.
- •1 [Зеров м.] Гнат Михайличенко//Книгар. 1919. № 28. С. 1962.
- •1 Мистецтво. 1919. № 1. С. 28.
- •1 Символизм//Литературньїй знциклопедический словарь. М., 1987.
- •Валер’ян Підмогильний (1901—1937)
- •1 Смолич ю. Твори: у 8 т. К-, 1986. Т. 7. С. 600—601.
- •1 Білецький о. Зібр. Праць: у 5 т. К-, 1966. Т. 5. С. 606.
- •1 Франко і. Зібр. Творів: у 50 т. К-, 1982. Т. 35. С. 108.
- •1 Юноша в. Поет чарів ночі//Вир революції. 1921. С. 97.
- •1 Доленго м. Трагедія непотрібної трагічності//Червоний шлях. 1924. № 4-5. С. 265.
- •2 Шляхи розвитку сучасної літератури: Диспут 24 травня 1925 року. К., 1925. С. 36
- •3 Там само. С. 37.
- •1 Історія українсько! літератури: у 8 т. К-, 1970. Т. 6. С. 293.
- •1 Там сало.
- •1 Червоний шлях. 1923. № 2. С. 308.
- •1 Якубовський ф. Силуети сучасних українських письменників. К-. 1928. С 45
- •1 Сталін я. Твори. Т. 8 с. 152.
- •2 Савченко я. Проблеми культурної революції і українська радянська література//Пролетарська правда. 1928. 20 черв.
- •1 Див.: Коли загинув Валер’ян Підмогильний? // Україна. 1989. № 28. С. 10—11.
- •Микола Хвильовий (1893—1933)
- •1 Шевчук в. У світі прози Валер’яна Підмогильного // Підмогиль- ний в. Місто. Роман, оповідання. К-, 1989. С. 13.
- •Дорошкевич о. Історія української літератури (2 вид.). X., 1926. С. 304.
- •Червоний шлях. 1926. № 3. С. 138.
- •1 Хвильовий м. Твори: у 2 т. К-, 1990. Т. 2. С. 420.
- •2 Там само. С. 426.
- •3 Там само. С. 573,
- •1 Хвильовий м. Твори: у 2 т. Т. 2. С. 575.
- •2 Там само. С. 621.
- •Григорій Косинка (1899—1934)
- •1 Рильський м. Два поети-громовиці // Нова громада. 1924. № 22.
- •2 Франко /. Зібр. Творів: у 50 т. К.-, 1982. Т. 35. С. 107.
- •3 У цнб ім. В. Вернадського зберігається близько сотні листів к- Анищенка до г. Косинки (ф. 54).
- •1 Лавріненко ю. Розстріляне відродження. Париж, 1959. С. 457,
- •1 Книга 1923 № !. С. 5.
- •4 Ьфрьм.Т с Ісіирія українського письменства (з одмінами й
- •6 Лисіи Миколи Хвильового до Миколи Зерова // Рад. Літературознавство 1989. № 7. С. 10.
- •1 Єфремов с. Історія українського письменства. К-, 1917. С. 5.
- •1 Червоний шлях. 1927. А6 4. С. 178.
- •1 Червоний шлях. 1927. № 4. С. 178
- •Мирослав Ірчан (1897—1937)
- •1 Шлях. 1918. № 9. С. 69—70.
- •1 Новиченко л. В сумі тому міць і завзяття... І і Ірчан м. Твори: в 2 т. Т. 1. С. 33.
- •Олесь Досвітній (1891 — 1934)
- •1 Хвильовий м. Соціологічний еквівалент трьох критичних оглядів // Вапліте. 1927. № 1. С. 95.
- •1 Сенченко і. Олесь Донченко//Плужанин. 1926. С. 34.
- •1 Білецький о Проза взагалі і наша проза 1925 // Червоний шлях.
- •2 Хвильовий м. «Соціологічний еквівалент» трьох критичних оглядів // Вапліте. 1927. № 1. С. 98—99.
- •1 Коваленко б. Класи і стилі // Молодняк. 1930. № 3. С. 115.
- •2 Там само. С. 125.
- •Дмитро Бузько (1890—1937)
- •1 Див.: Комуніст. 1929 10 жовтня.
- •2 Петлюрівщина в освітленні української художньої літератури// Літ. Газ. 1929. № 24.
- •8 Хвиля а. Нотатки про літературу//Критика. 1930. № 4. С. 27.
- •Василь Вражливий (1903—1937)
- •1 Кирилюк є. У чому помилки Вражливого?//За марксо-ленінську критику. 1934. № 7. С. 95.
- •Олекса Слісаренко (1891—1937)
- •З новими кодексами правди.
- •1 Дорошкевич о. Українська література: Підручник. X., 1928. С. 389.
- •1 Червоний шлях. 1926. № 2. С. 125.
- •1 Червоний щлях. 1926. № 3. С. 158.
- •Борис Антоненко-Давидович (1899—1984)
- •1 Антоненко-Давидович. Б. Здалека й зблизька. К., 1969. С. 159.
- •1 Шляхи розвитку сучасної літератури. К-, 1925. С. 34.
- •1 Кобилецький 10. Даль махне крилом. К-, 1985. С. 118—119.
- •1 Семафор у Майбутнє. 1922. № 1. С. 42.
- •2 Иогансен м. Гео Шкурупій // Червоний шлях. 1923. № 2. С. 304.
- •1 Тростянецький а. Жарини слів // Шкурупій г. Двері в день. К., 1968. С. 7.
- •2 Качашок м. Матеріали до історії футуризму на радянській Україні // Літ. Архів. 1930. Кн. І—II. С. 186.
- •3 Лавріненко ю. Розстріляне відродження. К., 1959, с. 847.
- •1 Білецький о. Про прозу взагалі та про нашу прозу 1925 р.//
- •Аркадій Любченко (1899—1945)
- •1 Лавріненко ю. Розстріляне відродження.
- •1 Шерех ю. Не для дітей. Літературно-критичні статті й есеї. Нью-
- •1 Там само. С. 10.
- •1 Вапліте. 1927. № 1.
- •1 Лейтес а , Яиіек м. Десять років української літератури. X.,
- •1 Шерех ю. Колір нестримних палахтінь («Вертеп» Арк. Любчеи- ка) //му-Альманах. Ч. І. Прометей. 1946. С. 148.
- •Юліан Шпол (Михайло Яловий) (1895—1937)
- •1 Костюк г. Микола Хвильовий // Хвильовий м. Твори: у 5 т. Нью- Йорк. Ьалимор. Торонто, 1978 т 1. С. 94.
- •Михайло Могилянський (1873—1942)
- •1 Безсмертні / Збірник спогадів про м. Зерова, п Филиповича і м. Драй-Хмару. Мюнхен, 1963. С. 240.
- •2 Могилянский м. Девяностые годы. Воспоминания // Былое. 1924. № 23. С. 135.
- •1 Див.: Могилянский м. Коцюбинский и Винниченко // Украинская жизнь. 1912. № 6. С. 57.
- •2 Чернігівський літературно-меморіальний музей м. М. Коцюбинського. № 1615. А. 2098.
- •1 Шляхи розвитку сучасної літератури / Диспут 24 травня 1925 р. К., 1° с 48
- •1 Роман «Честь» вперше надруковано в журналі «Вітчизна» (1990. № 1).
- •Пилип Капельгородський (1882—1938)
- •1 Бойко л. Пилип Капельгородський: Нарис життя і творчості. К.. 1982. С. 159—160.
- •1 Капельгородський п. Шурган. Повість-хроніка. X., 1932. С. 4.
- •Оглянувся: хутко і столунно в мертву прірву падають літа...
- •1 Життя і революція. 1928. № 3. С. 181.
- •2 Костюк г. Зустрічі і прощання. Кн. 1. С. 215—216.
- •1 Костюк г. Зустрічі і прощання. С. 220.
- •2 Україна. 1990. № 3. С. 14.
- •Віктор Петров (Домонтович) (1894—1969)
- •1 Шерех ю. Віктор Петров, як я його бачив//Україна [Париж]. 1951. Ч. 6.
- •1 Відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка ан України. Ф. № 56. Од. Зб. № 36.
- •Катря Гриневичева (1895—1947)
- •Список рекомендованої літератури
- •Див.: Бобошко ю. Духовна спадщина Леся Курбаса//Лесь Курбас. Березіль // Із творчої спадщини. К-, 1988. С. 15.
- •1 Див.: Кузякіна н. П’єси Миколи Куліша. К., 1970. С. 225, 232.
- •2 Там само. С. 227.
- •1 Куліш м. Твори: у 2 т. К., 1990. Т. 2. С. 83.
- •1 Шерех ю. Шоста симфонія Миколи Куліша // Куліш лі. Твори: у 2 т. Т. 2. С. 327.
- •1 Кочерга /. Радість мистецтва. К., 1973. С. 40.
- •1 Гмт мк України. Фонд Василька. Од. Зб. 6472.
- •1 Олесь о. Твори: у 2 т. К., 1990. Т. 2. С, 177.
- •1 Всеукраїнське фото-кіноуправління.
- •1 Так, сценарій «Арсеналу» було надруковано в 1935 р. В першому кінодраматургійному збірнику «Книга сценаріїв» із приміткою «Записав по фільму о. Довженко».
- •1 Див.: Старинкевич е. І. Два варіанти п’єси м. Куліша «97»//Рад. Літературознавство. 1959. № 5.
- •Спиридон Черкасенко (1876—1940)
- •Яків Мамонтов (1888—1940)
- •1 Кисельов п. Драматургія України. К-, 1967. С. 116.
- •1 Кисельов я. Драматургія України. С. 114.
- •1 Див.: Кузякіна н. Іван Кочерга—театральний критик // Рад. Літературознавство. 1969. № 6. С. 29. (Розрядка наша.— Ред.)
- •Смолич ю. Іван Кочерга: «Фея гіркого мигдалю» // Культура і побут. 1926. З жовт.
- •1 Кузякіна н. Драматург Іван Кочерга. К., 1968. С. 106—107.
- •Дтимк. Ф. Р. — 8059. Арк. 3.
- •1 Комуніст. 1935. 20 жовт.
- •Іван Дніпровський (1895—1934)
- •1 Листи м. Куліша до і. Дніпровського // Прапор. 1958. № 7,
- •1 Лесин в., Романець о. Іван Дніпровський // Дніпровський і. Яблуневий полон. К., 1964. С. 16.
- •2 Державний музей-архів України. Ф. 144. Оп. 1. Од. Зб. 6. С. 77.
- •1 Відділ рукописів цнб ан України ім. Вернадського. Архів Пле- вако. М. А. Ф. XXVII. Од. Зб. 905.
- •2 Там само.
- •1 Стріха Едвард. Пародези. Зозентропія. Автоекзекуція. Нью-Йорк,
- •Іван Микитенко (1897—1937)
- •1 Кузякіна н. Нариси української радянської драматургії (1917— 1934): с. 155; Вакуленко д. Світіть нам, зорі!//Драматургія. Література героїчного діяння. K., 1978. С. 274—276.
- •2 Микитенко і. На фронті літератури (1927—1937). К-, 1962.
- •Список рекомендованої літератури
- •Літературознавство і критика 1917—1940
- •1 Білецький о. Зібр. Праць: у 5 т. К-, 1966. Т. 3. С. 49.
- •2 Білецький о. Від давнини до сучасності, т, 1, к., 1960. С. 60.
- •1923. Т. 1. С. 77, (Далі посилання на це видання див. В тексті).
- •1 Особливість історико-літературної методології м. Грушевського
- •1 Єфремов с. Історія українського письменства. К-, Лейпціг, 1924. Т. 1. С. 16. (Далі при посиланні на це видання вказується в тексті том
- •1 Зеров м. Твори: в 2 т. К., 1990. Т. 2. С. 2.
- •1 Филипович п. Українське літературознавство за 10 років революції. Література. К., 1928.
- •2 Возняк м. Історія української літератури. Львів, 1920. Т. 1. С. 29.
- •1 Білецький о. Від давнини до сучасності. Т. 1. С. 63—64.
- •1 Зеров м, Нове українське письменство. К., 1924. С. 17.
- •1 Плевако м. Хрестоматія нової української літератури. X., 1926. Т. 1. С. 23.
- •2 Брюховецький в. Микола Зеров. К.., 1990. С. 248, 254.
- •1 Малася на увазі літературознавча позиція критика з «Української хати» м. Євшана (Федюшка).
- •2 Зероб м. Твори: у 2 т. Т. 2. С. 246.
- •Филипович п. З новітнього українського письменства. К-, 1929.
- •Шляхи розвитку сучасної літератури. К., 1925. С. 54.
- •1 Шляхи розвитку сучасної літератури. К., 1925. С. 47.
- •2 Филипович п. Шевченко і романтизм // Записки історично-філологічного відділу. К., 1924. С. 3—18.
- •1 Єфремов с. Дорогою синтезу // Записки історично-філологічного відділу вуан. К., 1923. Кн. 2—3. С. 109.
- •1 Студії з історії України науково-дослідної кафедри історії України в Києві. Т. 2. 1929. С. XXI—іьіі.
- •1 Коряк в. Нарис історії української літератури. X., 1925. С. З, (Далі сторінки вказуються в тексті).
- •3 Див.: Куліш м. Твори: в 2 т. К., 1990. Т. 2. С. 435.
- •Гординський я. Літературна критика підсоветської України Львів; Київ, 1939. С. 74.
- •1 Ковалівський а. З історії української критики. X., 1926. С. 90—
- •2 Ленін в. Повне зібр. Творів. Т. 41. С. 320.
- •3 Михайличенко г. Пролетарське мистецтво // Лейтес а., Яиіек м Десять років української літератури. X., 1928. С. 25—26.
- •1 Ковалів ю. Літературна дискусія 1925—1928 років. К-, 1990. С. 10.
- •2 Зеров м. Твори: у 2 т. Т. 2. С. 568.
- •1 Цит.: Донцов д. Дві літератури нашої доби. Львів, 1991. С. 60, (Далі сторінку цього видання зазначаємо у тексті).
- •1 Білецький о. Літературно-критичні статті. К., 1990. С. 9, 62, 66, 88.
- •2 Див.: Білецький о. Зібр. Праць: у 5 т. Т. 3. С. 515.
- •1 Косіор с. Радянську літературу — на рівень завдань побудови безкласового соціалістичного суспільства//'Червоний шлях. 1934. № 7— 8. С. 198.
- •2 Там само. С. 197.
- •2 Гординський я. Літературна критика підсоветської України. С. 108.
- •Навчальний посібник
- •Книга перша За редакцією чл.-кор. Ан України Віталія Григоровича Дончика
поета
в літа молодості: «хтось розсипав листя
серед гаю, що багрянцем оповитий весь.
Я в задумі, Я не пам’ятаю, як літа свої
розвіяв десь». Написані вони у традиційній
формі із завжди властивою поетові
високою музикою вірша, рафінованою
культурою образу. Цими останніми
поезіями, із оксамитовою зажурою над
плином життя, зрілістю, М. Те- рещенко
близький М. Рильському пори його
«третього цвітіння».
І
все ж не буде помилкою сказати, що над
усіма здобутками поета в оригінальній
поезії переважає історико-куль- турна
значущість його творчої діяльності.
Незадовго до смерті він уклав «Літературний
щоденник» — своєрідне енциклопедично-довідкове
видання про письменників, перекладачів,
фольклористів, бібліографів із
характеристиками й датами основних
біо-бібліографічних фактів. На окрему
увагу заслуговує й літературознавча
розвідка «Трибун і майстер» про Еміля
Верхарна (передмова до вибраних творів).
Він був першим лауреатом премії імені
М. Т. Рильського за послідовно
здійнювану протягом життя перекладацьку
працю, вершиною якої стали «Сузір’я
французької поезії» та «Вибране» Е.
Верхарна.
Помер
М. І. Терещенко 1966 р., похований у Києві.
Д.
Фальківський (справжнє прізвище —
Левчук)
народився 3 листопада 1898 р. у с. Великі
Липеси (тепер Брестська область) в
бідній селянській родині. 1920 р.
добровільно вступив до лав Червоної
Армії, згодом кілька років служив в
органах Надзвичайної комісії Білорусії,
про що не любив згадувати, а якщо вже
заходилося про це, то розповідав
більш ніж стримано. Проте чимало його
творів так чи інакше допомагають
зрозуміти цю особливість життєвого
шляху поета, бо ж інших автобіографічних
свідчень та матеріалів (документів,
листів) не збереглося.
Перші
віршовані публікації молодого автора
з’явилися на сторінках київської
газети «Більшовик», а невдовзі у
двотижневику «Глобус» (1924. № 25) була
надрукована його перша поема «Чекіст».
Романтизація «червоного терору»
губилася в масовому віршованому потоці,
де на всі лади оспівувалася класова
ненависть як єдина і незмінна цінність
«історично закономірної» диктатури
пролетаріату.
Однак
дебют Д. Фальківського було помічено.
Про нього
374Дмитро Фальківський (1898—1934)
схвально
відгукнувся Б. Коваленко, якому імпонувала
«ідейно чітка» позиція поета. Не
дивно, що поет потрапив спочатку до
складу київської філії «Плугу»,
очолюваної С. Щупаком, а потім —до
«Гарту», серед керівників якого
перебував Б. Коваленко. Однак дуже
швидко порвав з ними, заперечуючи
жорстку обмеженість вульгарно тлумаченої
«пролетарської літератури». Водночас
він не приймав плакатно-риторичних
штампів, відчутних у його віршах
«Колектив», «Інтернаціонал молоді»,
«Комуна» та ін., лейтмотивом яких звучало
однозначне: «Хто не з нами, той проти
нас». Д. Фальківський почав шукати свій
шлях, звернувся до епічних жанрів
(«Краском», «Селькор», «Іоган», «Тов.
Гнат», «Чабан»). Але ці твори не
задовольняли автора.
Свою
стихію як поет Д. Фальківський відкрив
у ліриці. Стає членом літературного
угруповання «Ланка» (з 1926 р.— МАРС), де
обстоювалися погляди на мистецтво,
близькі до поглядів «неокласиків» (а
після утворення ВАГІЛІТЕ — і ваплітян),
підтримувалась зорієнтованість
письменників на високий фаховий рівень,
виявлення та розвиток талантів. У
доброзичливому оточенні «ланківців»
— Б. Антоненка- Давидовича, Г. Косинки,
В. Підмогильного, М. Івченка, Т. Осьмачки
та інших — Д. Фальківський написав свої
кращі поезії. Особливо, по-чоловічому
міцною була його дружба з Є. Плужником,
якому він присвятив вірша «Одшуміло
літо... Одспівало жито».
Творчі
інтереси й зв’язки Д. Фальківського
не обмежувались лише колом ідей і
людей, «заданим» організацією «Ланки»,
вони — ширші. Працюючи секретарем у
журналі «Кіно», він підтримував стосунки
з М. Бажаном, О. Довженком, ІО. Яновським,
М. Семенком, В. Поліщуком та іншими
митцями — нерідко прихильниками
відмінних естетичних смаків та стильових
уподобань, пробував своє перо на тере-
ні кінодраматургії.
За
своє коротке життя, що трагічно
обірвалося, він встиг видати поему
«Чабан» (1925) та три поетичні збірки:
«Обрії» (1927), «На пожарищі» (1928), «Полісся»
(1931); активно друкувався в періодиці,
пробував писати прозу та публіцистику,
перекладав з білоруської (Я. Пуща),
російської (М. Ушакова), німецької
(О. Копель) мов.
За
типом світовідчування Д. Фальківський
— реаліст, проте його поезії не були
чужі елементи романтики, і це давало
підстави деяким критикам відносити
його до неоромантичного крила
української літератури, представленого
Л. Черновим, М. Йогансеном, О. Влизьком
та ін. Справді, поет час од часу вдавався
до укрупненого зображення, гіперболізації
певного настрою, розмивання берегів
між мож
375
ливим
і дійсним. їак, у баладі
«Одна ноґа в
стременах» на тлі зимового пейзажу,
з’являється вершник без голови, який
поступово заповнює собою скрижанілий
простір... Дарма шукати в дій, майже
сюрреалістичній, картині містику.
Балада сприймається як сугестивне
узагальнення громадянської
війни,
де безліч безіменних жертв, і
їхній
знак — вершник без голови... Це символ
протиприродних явищ, тривожних
абсурдів суспільного життя:
Одна
нога в стременах...
Сніги.
Вітри. Зима.
Розрубані
рамена.
І
голови нема.
(«Одна
нога в стременах...»)
Вульгарна
критика була шокована цими й іншими
рядками («Сьгодні ж — леле! Мрець...»),
трактуючи їх буквально, ототожнила
автора з ліричним героєм, устами А.
Клоччя оголосила його... «мерцем»,
закликала, як ослушника,
повернутися
до ортодоксії «пролетлітератури» '. А
втім, поету вже було не по дорозі з
київською філією «Гарту».
Д.
Фальківський формувався як письменник
гостропроблемний, не задовольнявся
самою інтерпретацією явища Відтепер
у його художньому мисленні сильніше
проступають і філософські мотиви.
Поет порушує вічні питання, вони, як
правило, мають конкретні джерела. З
особливою драматичною гостротою
розкривається Д. Фальківським
протиборство життя і смерті, вияви
якого авторові довелося спостерігати
й переживати в роки громадянської війни
та під час служби в ЧК. Показовий щодо
цього вірш «Нас тільки сотня...», в якому
поет заперечує поширену в 20-ті роки
думку про те, ніби масові жертви
виправдовуються благородною метою
революції і що іншого шляху до світлого
майбутнього немає.
Вірші
та поеми Д. Фальківського не вражають
особливими відкриттями на терені
поетики. Тут він здебільшого традиційний,
але його версифікаційний арсенал мав
виразно індивідуальне стильове
забарвлення. В його ліриці, що
відзначається мелодійністю, часто
спостерігаємо замкнену композицію
вірша, недомовленість (три крапки),
усічені рядки, які загострюють сюжетний
фінал, тощо. Слід також згадати схильність
Д. Фальківського до сюжетної градації,
яка завершувалася б катарсисом. Суворі,
лаконічні рядки вірша «Зійшлись обоє
на багнетах» — яскравий приклад того,
як поетичні засоби цілком підкорені
думці, коли кожне слово — ніби міцно
вбитий цвях. У кривавому вихорі
1
Днв.: Молодняк. 1927. № 4. С. 108,
громадянської
війни зненацька опиняються віч-на-віч
батько і син, розведені фатальними
подіями по ворожих таборах. Вони
приголомшені такою зустріччю, а ще
більше усвідомленням, що зараз вони
мусять убити один одного. Жахлива мить,
неприродні для людини боріння із
почуттям кревності завершуються
трагічно:
І
довго ждали б два багнети (В очах кривавий
перелив),
Та
хтось із-заду з кулемета Обох скосив...
(еЗійшлись
обоє на багнетах»)
Такою
була правда національної трагедії,
тривалий час замовчувана істориками.
Революція, покликавши на боротьбу
за давно очікувану свободу, пробудила
приспаний творчий потенціал народу,
але не була позбавлена лівацьких
авантюр, фанатичної жорстокості,
відверто проголошуваного етичного
нігілізму. Надзвичайно гостро виявлялись
ці суперечності в Україні, де багато
родин розтиналося по живому на
непримиренні табори, як це зобразили
М. Хвильовий у новелі «Я (романтика)»
чи Ю. Яновський у романі «Вершники».
Українська
поезія 20-х років ще встигла й змогла
(порівняно з наступними роками)
відтворити не тільки героїку революції,
а й її трагедію (П. Тичина, В. Сосюра, М.
Йоган- сен, Є. Плужник та ін.). Для Д.
Фальківського такий підхід став
визначальним. Він осмислював бачене
як безпосередній учасник класових
битв і тому вважав неприпустимим бодай
найменший прояв віршованого легкопису,
сповитого романтичним серпанком.
Поверховий пафос, ультрареволю- ційні
фрази здавалися йому, слід гадати,
святотатством, наругою над історичною
правдою.
Д.
Фальківський намагався розв’язати
поставлену суворою і невблаганною
дійсністю проблему взаємозв’язку
революційного обов’язку та етичної
традиції народу, подолати їхню
непримиренність. Оскільки в житті,
сповненому конфронтаційних настроїв,
це зробити було неможливо, залишалося
одне — мистецтво. Поета огортали
сумніви, він напружено шукав відповіді.
Роздуми про моральні критерії революції,
які на практиці часто нехтувалися,
приводили його до утвердження
гуманістичної позиції, що виривалося
з класових рамок. Саме етичне прозріння
Д. Фальківського не дозволило його
ліриці розминутися з моральними
загальнолюдськими ідеалами, від
яких відмежовувалася революція.
Свідомо
обрана поетом позиція, зрозуміло,
викликала
377