Глава 47-48

тягне перетворення другого зобов'язання у зобов'язання щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК). Покажемо це на прикладах. Перший. Договором про надання послуг були передбачені обов'язок замовника сплатити їх вартість до початку їх надання і право замовника відмовитись від зобов'язання про надання послуг у разі прострочення початку їх надання. Замовник здійснив попередню оплату, як це було передбачено договором, але надання послуг було затримано, в зв'язку з чим замовник заявив про відмову від зобов'язання, оскільки таке право було надане йому договором. Відмовою припинено зобов'язання щодо надання послуг. Це означає, що припинився обов'язок надати послуги, і припинилось право замовника вимагати надання послуг. Але припинення зобов'язання стало юридичним фактом, що потяг за собою втрату правової підстави грошовим зобов'язанням, яке замовник виконав на користь виконавця раніше. Втрата такої підстави приводить до виникнення зобов'язання внаслідок безпідставного набуття майна (грошової суми, перерахованої замовником виконавцеві в порядку попередньої оплати послуг).

Другий приклад. Укладено договір такого ж змісту, як і в першому прикладі, але передбачена наступна оплата послуг (після підписання сторонами акта про надання послуг). Замовник відмовився від зобов'язання про надання послуг. В зв'язку з цим зазначене зобов'язання припинилось. Припинення цього зобов'язання прямо не спричинило пов'язаного з ним грошового зобов'язання, в якому замовник є боржником, а виконавець — кредитором, оскільки закон не передбачає прямо чи опосередковано такої підстави припинення зобов'язання. Але і стягнення вартості послуг з замовника є неможливим, бо це призвело б до безпідставного набуття майна (грошової суми) виконавцем.

3. Забороняючи, як загальне правило, односторонню відмову від зобов'язання, ст. 525 ЦК допускає це у випадках, передбачених законом. Ч. 1 ст. 615 ЦК конкретизує це правило: вона допускає можливість відмови однієї сторони від зобов'язання частково або в повному обсязі у разі порушення зобов'язання іншою стороною, якщо це встановлено

178

Стаття 525-526

законом або договором. Але в подальшому в Цивільному кодексі взагалі не вживається термін "відмова від зобов'язання", а вживаються терміни, що позначають схожі, але інші правові конструкції.

4. Термін "одностороння зміна умов зобов'язання", що вживається в ст. 525 ЦК, також не застосовується стосовно окремих видів зобов'язання. Зазвичай законодавець надає перевагу термінам "одностороння зміна умов договору", "право вимагати зміни договору". Див. про це коментар до ст. 651-654 ЦК.

Глава 48 виконання зобов'язання

Стаття 526 Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

1. В Цивільному кодексі, законах та інших нормативно-правових актах формулюються лише найбільш загальні положення, на підставі яких визначається, чи є виконання зобов'язання таким, що здійснене належним чином. Тому в договорах доцільно встановлювати детальні умови виконання зобов'язання, що відповідають інтересам сторін. Практика свідчить про те, що в договори такі умови часто не включаються. З урахуванням цього ст. 526 ЦК за відсутності відповідних вимог законодавства та умов договорів приписує при виконанні зобов'язань керуватись звичаями ділового обороту та іншими вимогами, що звичайно ставляться. Так, договорами зазвичай не передбачається, що постачальник, який здійснює доставку товарів, зобов'язаний доставляти товар в робочі дні покупця та в години, коли у покупця проводяться роботи (до речі, у Германському цивільному уложенні таке правило є). Але вимога здійснювати доставку з додержанням цих умов повинна кваліфікуватись як така, що звичайно ставиться.

179