Глава 52

п еревезень відповідно до форми договору, встановленої Правилами перевезень вантажів [342].

Із ст. 71 і 73 СЗ [216] випливає обов'язок відповідних суб'єктів укладати договори на експлуатацію залізничних під'їзних колій, договори на подання і прибирання вагонів. Оскільки умови роботи перевалочних пунктів визначаються договорами, які укладаються між підприємствами залізничного транспорту і портом (ст. 92 СЗ), кожен з названих суб'єктів може бути примушений до укладення договору, у тому числі і за рішенням суду.

7. Вищий арбітражний суд звертав увагу на те, що відповідно до ст. 24 Закону "Про електроенергетику" [91] енер-гопостачальники, що здійснюють постачання електричноїенергії на закріпленій території, не мають права відмовитиспоживачеві, розташованому на цій території, в укладеннідоговору на постачання електричної енергії. У випадку відмови енергопостачальника за таких обставин від укладеннядоговору на постачання електричною енергією він можебути примушений до укладення такого договору (лист Вищого арбітражного суду "Про Закон України "Про електроенергетику" [385]).

8. Про переважне право на укладення договорів див. п.17-21 коментаря до ст. 627 ЦК.

9. Умови публічних договорів повинні встановлюватисьоднаковими для всіх споживачів. Пільги можуть встановлюватись тільки законами. Такими законами є п. 15, 19,24, 25, 28, 29 частини першої ст. 20 Закону "Про статус ісоціальний захист громадян, які постраждали внаслідокЧорнобильської катастрофи" [39], ст. 39 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" [40], ст. 14Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" [46], ст. 12-16 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" [53], ст. 7, 9Закону "Про основні заходи соціального захисту ветеранівпраці та інших громадян похилого віку в Україні" [58], ст.6 Закону "Про статус ветеранів військової служби та їхсоціальний захист" [97], ст. 10, 13 Закону "Про донорствокрові та її компонентів" [70], які встановлюють пільги абопередбачають їх встановлення міністерствами, місцевими

Стаття 633-634

державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами.

10. При застосуванні ч. 2 ст. 633 ЦК слід враховувати, що порушення вимоги про однаковість умов публічного договору в бік погіршення прав сторони, якій передається товар, для якої виконується робота або надається послуга, досить дієво захищається частиною 6 ст. 633 ЦК. У випадках, коли підприємець надає послуги, виконує роботу, передає товар на більш вигідних для споживача умовах, механізм забезпечення принципу однаковості, встановлений ч. 6 ст. 633 ЦК не спрацьовує. Тому ч. 2 ст. 787 ЦК визнає нікчемними тільки такі умови договору прокату, які погіршують становище наймача (споживача) порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору.

Відсутність реального механізму забезпечення принципу однаковості у випадках покращення положення споживача обумовлена соціально-економічною необґрунтованістю заборони покращувати положення споживача на розсуд підприємця. Така заборона є доцільною лише тоді, коли порушується конституційний принцип рівності (ст. 24 Конституції України), відповідно до якого забороняються привілеї та обмеження, що мають дискримінаційний характер. Якщо ж надання пільги певній категорії споживачів чи окремому споживачеві не є проявом дискримінації, воно є можливим. Лише стосовно пов'язаних осіб, що визначаються в ч. 1.2.6 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" [88], дохід, отриманий платником податків від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менше звичайних цін на такі товари (роботи, послуги). Отже, надання пільги навіть пов'язаним особам не тягне будь-якої відповідальності суб'єкта господарювання, а лише передбачає застосування несприятливих для нього наслідків у податкових правовідносинах.

Стаття 634. Договір приєднання