Глава 51

9 . У силу спеціальної норми ст. 17 Закону "Про захистправ споживачів" [57] у разі продажу товару, що міститьконструктивні, виробничі, рецептурні та інші недоліки, наступне заподіяння шкоди цим товаром тягне виникненнязобов'язання, на яке поширюється дія глави 82 Цивільногокодексу. Законодавець виходить з того, що при цьомушкідливі наслідки настають унаслідок порушення, що виходить за межі зобов'язання купівлі-продажу. Разом з тимінші вимоги, право на які виникає у покупця в зв'язку зпродажем товарів неналежної якості (ст. 234 ЦК), покупецьвправі пред'явити в рамках зобов'язання купівлі-продажу.При цьому в межах досить тривалих строків (ст. 680 ЦК)покупцю надається можливість виявити недоліки в проданому товарі, довести, що виконання, спочатку прийнятеним як належне, є неналежним, і висунути вимоги, щовипливають з факту неналежного виконання зобов'язаннякупівлі-продажу.

10. Закон "Про електроенергетику" [91] та підзаконні акти,що регулюють відносини з приводу постачання електроенергією, не розмежовують протиправних дій споживачів, щокваліфікуються як порушення зобов'язання про постачанняелектроенергії (користування електроенергією), і як порушення,що є підставою зобов'язань, які виникають із заподіянняшкоди. Тим часом, таке розмежування доцільно було б проводити. П. 42 Правил користування електричною енергієюдля населення [230], п. 11 Типового договору на користування електричною енергією, п. 4.6 Правилкористування електричною енергією покладають на споживача електроенергіїнадзвичайно широке коло обов'язків. Усяке порушення споживачем, який перебуває в цивільно-правовому зобов'язанніз енергопостачальною організацією, правил користування електроенергією, в тому числі розкрадання електроенергії, відповідно до названих нормативно-правових актів слід кваліфікувати як порушення цього зобов'язання. І лише розкрадання електроенергії особою, яка не перебуває в зобов'язанні зенергопостачальною організацією, тягне виникнення зобов'язання із заподіяння шкоди.

11. Цивільному праву України відома правова конструкція відшкодування збитків при відсутності правопорушен-

СтаттябіО-611

ня. Ст. 32 Закону "Про оренду землі" [152] надає орендарям право на розірвання договору за певних умов. Якщо причиною цього не є порушення орендодавцем зобов'язання, на орендаря покладається обов'язок відшкодувати орендодавцю упущену вигоду в розмірі суми орендної плати за 6 місяців (у відповідних випадках — за 12 місяців) з моменту укладення договору. Міліції надане право безперешкодно використовувати транспортні засоби, що належать юридичним і фізичним особам (за встановленими винятками) для передбачених законом цілей, але при цьому громадянам повинні бути відшкодовані збитки (ч. 26 ст. 11 Закону "Про міліцію" [34]). Подібне право надане Службі безпеки, але з обов'язком (у разі використання права) відшкодувати збитки юридичним і фізичним особам — власникам транспортних засобів (ч. 6 ст. 25 Закону "Про Службу безпеки України" [47]).

Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1. припинення зобов'язання внаслідок односторонньоївідмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором абозаконом, або розірвання договору;

2. зміна умов зобов'язання;

3. сплата неустойки;

4. відшкодування збитків та моральної шкоди.

1. Законодавець прагне уникнути відповіді на питання про зміст поняття відповідальності за порушення зобов'язання. Тому у назві глави 51 ЦК він зазначає і на правові наслідки порушення зобов'язання, і на відповідальність за порушення зобов'язання. В ст. 611 ЦК використовується поняття "правові наслідки порушення зобов'язання". Таким чином, залишається без відповіді питання про те, які ж із цих наслідків належать до категорії відповідальності. Господарський кодекс всі правові наслідки порушення зобов'язання відносить до відповідальності, називає їх господарськими санкціями (ст. 216, 217). Із ст. 554 ЦК випливає розуміння відповідальності як обов'язків боржника. Нарешті,

504

505