Глава 53

в ернути всі раніше сплачені туристом кошти (частина одинадцята зазначеної статті).

40. П. 51 Правил користування місцевим телефоннимзв'язком [204] встановлює широке коло обов'язків абонентів,порушення яких відповідно до п. 51 тих же Правил є підставою для розірвання договору про надання послуг місцевоготелефонного зв'язку. Ці положення грунтуються на п. 8 ч.1 ст. 38 Закону "Про телекомунікації" [154], що надає операторам телекомунікацій право припиняти надання телекомунікаційних послуг споживачам, які порушують правилаотримання телекомунікаційних послуг. Лише при використанні абонентом кінцевого обладнання для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам національної безпеки, відключення кінцевого обладнанняздійснюється на підставі рішення суду (п. 9 ч. 1 ст. 38Закону "Про телекомунікації"). Очевидно, при цьому маєпред'являтись позов про розірвання договору та відключення кінцевого обладнання. Обгрунтованість цих положень викликає серйозні сумніви. Вони далекі від нормального правового упорядкування відносин, що носять приватний характер. Державний комітет зв'язку та інформатизації при затвердженні Типового договору про надання послуг електрозв'язку [311] довів кількість підстав, що даютьпідприємству зв'язку право шляхом вчинення одностороннього правочину припиняти дію договору, до двадцяти.Тим часом, встановлення підзаконними актами права наодностороннє розірвання договорів суперечить ст. 651 ЦК,а положення підзаконних актів, що суперечать зазначенійстатті, не повинні застосовуватися судами при вирішенніспорів (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України"Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" [374]). Крім того, слід враховувати, що названийТиповий договір не має сили нормативно-правового актанавіть стосовно господарських зобов'язань, де ч. 4 ст. 179ГК [32] визначає юридичну силу типових договорів, оскільки правотворчий орган в цьому випадку вийшов за межісвоїх повноважень.

41. Законодавець використовує і таку правову конструкцію, як об'єктивне надання діям чи бездіяльності сторони

Стаття651

значення відмови від договору. Так, у випадках, коли покупець не з'явився або не вчинив необхідних дій для прийняття товару у встановлений строк, вважається, що покупець відмовився від договору (ч. 2 ст. 701 ЦК).

42. Відмова від договору може бути повуязана з неповним погодженням сторонами істотних його умов. Так, якщоіз суті зобов'язання випливає, що товар підлягає передан-ню покупцеві в асортименті, але асортимент не встановлений в договорі або не визначений в порядку, встановленому договором, покупець, серед інших варіантів, отримуєправо відмовитись від договору (ч. 2 ст. 671 ЦК).

Розірвання договору шляхом вчинення одностороннього правочину на розсуд сторін договору

43. Поширеними є правила, що надають стороні договору право на свій розсуд відмовитись від договору. Відповідно до загального правила ч. З ст. 651 ЦК таке право можепередбачатись законом або договором.

Покупець за договором роздрібної купівлі-продажу до передання йому товару продавцем має право відмовитись від договору за умови відшкодування продавцеві витрат, пов'язаних із вчиненням дій на виконання договору (ч. З ст. 702 ЦК).

44. Дарувальник, який передав річ підприємству транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитись від договору дарування довручення речі обдаровуваному (ч. 2 ст. 722 ЦК). Обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка напідставі договору дарування з обов'язком дарувальника передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього (ч. 2ст. 724 ЦК). Платникові безстрокової ренти надається право відмовитись від договору ренти. Договором можуть встановлюватись умови здійснення платником ренти відмовивід договору ренти, але в договорі не може встановлюватись умова, відповідно до якої платник безстрокової рентипозбавляється права на відмову від договору (ст. 739 ЦК).Якщо така умова встановлена, вона є нікчемною.

45. Кожна із сторін договору найму, укладеного на не-визначений строк, може відмовитись від договору в будь-

788

789