Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

підставами відмови у виплаті страхового відшкодування. Соціально-економічно та морально це не має будь-якого виправдання. І в процесі правозастосування ці недоліки ст. 26 Закону "Про страхування" [132] виправити неможливо. їх повинен виправити законодавець.

  1. Викладене стосується і причинного зв'язку як елемента підстави відповідальності за порушення зобов'язань.Складність визначення наявності чи відсутності причинного зв'язку як юридичного факту, необхідного для стягнення збитків, обумовлена виключно недостатньою увагою законодавця до пов'язаних з цим питань. Керуючись коротким формулюванням, що міститься в ст. 623 ЦК, ("боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки"), правозастосовчий орган повинен у кожному конкретному випадку зробити висновок пронаявність чи відсутність причинного зв'язку між допущеним боржником порушенням зобов'язання та збитками, щовиникли на стороні кредитора, і про можливість (за критерієм наявності причинного зв'язку) покладення на боржника обов'язку відшкодувати збитки. При вирішенні цивільних справ судді змушені найскладнішу філософську категорію причинності безпосередньо застосовувати до конкретних суспільних відносин. Як би у нас високо не цінували рівень підготовки фахівців-юристів (автори не схильнідо високої оцінки взагалі), все-таки важко не погодитися зтвердженням про те, що в даному випадку на суддів покладається надто важке завдання. Крім того, не можна не враховувати і відсутність єдиного розуміння причинності уфілософії та соціології. Зміни в ідеологічних і політичнихорієнтирах також не могли не відбитися на розумінні причинності. Але робиться вигляд, що нічого не відбулося.Практикуючі юристи не мають часу осмислювати фундаментальні теоретичні основи. А вчені перебуваютьу станіочікування політичних директив.

  2. Проблема причинного зв'язку в аспекті юридичноївідповідальності була предметом пильної уваги радянськоїюридичної науки. На розуміння причинності в радянськійюридичній науці вирішальний вплив справляла марксистсько-ленінська наука, відступлення від якої у цьому пи-

Стаття623

танні виключало вихід дослідника зі своїми науковими ідеями на широку наукову громадськість. Публікація результатів досліджень, що розходяться з офіційною філософією, виключалася дією механізмів соціального контролю. За таких умов в основі всіх, нерідко дуже глибоких досліджень причинності у юридичної науці лежало її визначення як об'єктивного зв'язку двох явищ, у силу якої одне явище необхідно викликає інше явище, тому будь-який раз, коли виникає перше явище — причина, виникає і друге — наслідок.

77. Концепція необхідного і випадкового причинного зв'язку була розроблена в радянській юридичній науці під впливом офіційної філософії. У своєму філософському аспекті ця концепція повинна бути визнана плідною щодо суспільних явищ, до яких у сфері юриспруденції належать правопорушення та їх наслідки, за умови, що ці явища розглядаються як масові. Але для вирішення питання про відповідальність особи за шкідливі наслідки конкретного правопорушення ця концепція зовсім непридатна. О.С. Іоффе піддав її у свій час дуже різкій і переконливій критиці. Особливо неприйнятною О.С. Іоффе вважав визнання причинності в цивільному праві закономірною: Проте й у новітніх фундаментальних теоретичних виданнях, на яких на пострадянському просторі виростає нове покоління юристів, зазначається на те, що причинний зв'язок між протиправним діянням і заподіяною шкодою "повинен бути не випадковим, а цілком закономірним..." (Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Том 2. Теория права. — М.: Зерцало, 1998, с. 583). Концепція необхідного та випадкового причинного зв'язку підтримується в новітній українській навчальній літературі (див. Цивільне право: Загальна частина. Посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995, с. 186; Цивільне право України. Підручник для вузів системи МВС України. Частина 1. — X.: Основа, 1996, с. 424-425). Проте, мотивування судового рішення про відмову в позові про відшкодування збитків посиланням на випадковий характер зв'язку збитків, що виникли на стороні кредитора, з допущеним боржником порушенням зобов'язання було б

604

60S