Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 49

н а день прийняття рішення судом першої інстанції порука була чинною. Та обставина, що виконання рішення суду, прийнятого за позовом кредитора до поручителя; буде здійснюватись в період, коли строк чинності поруки минув, не може бути перешкодою для примусового виконання судового рішення.

В межах строку, що встановлений положенням, яке сформульоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК, має бути пред'явлена вимога до поручителя, про що йшлося в п. 7 коментаря до цієї статті.

В межах строку, що встановлений нормою, яка викладена в третьому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК, має бути пред'явлено позов до поручителя. Як раз такі строки, в межах яких має бути пред'явлено позов та непред'явлення позову в межах яких тягне припинення права, в науці називають обмежувальними (преклюзивними). Це — строки для звернення до суду з позовною заявою до поручителя, але вони не відносяться до категорії строків позовної давності, тому на них не поширюються норми ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК. Ці строки не підлягають призупиненню або поновленню. Вони не перериваються. На недопустимість поновлення обмежувальних (преклюзивних) строків вказував Вищий арбітражний суд (п. 5 роз'яснення "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів" [379]).

10. При визначенні дня початку і'дня закінчення строків, що встановлені ч. 4 ст. 559 ЦК, слід враховувати, що вони повинні обчислюватися окремо за кожною вимогою. Так, порука в частині сплати процентів за користування кредитом припиняється, якщо інше не встановлено договором, після закінчення шести місяців з наступного дня після закінчення встановленого строку сплати процентів. Оскільки зазвичай кредитними договорами передбачається сплата процентів щомісячно, порука припиняється в різні дні стосовно до кожного передбаченого договором чергового платежу процентів. Порука в частині повернення позичальником суми кредиту припиняється після закінчення шести місяців, що обчислюються з наступного дня після настання передбаченого строку його повернення. Порука в частині

294

Стаття559

сплати пені припиняється в день закінчення шестимісячного строку з дня, що йде за тим, за який нарахована пеня.

  1. Правила ст. 553-559 ЦК не поширюються на вексельну поруку — аваль. На правовідносини за участю авал-іста поширюється дія ст. 30-32 Уніфікованого закону пропереказні векселі та прості векселі [4]. Аваль означає, щоаваліст (третя особа або навіть одна з осіб, які раніше підписали вексель) прийняв на себе солідарну відповідальністьперед держателем переказного векселя за здійснення платежу за векселем (ст. 47 Уніфікованого закону). Аваль — цеодносторонній правочин. Він оформляється написом на переказному векселі або на додатковому листі (алонжі). Авальвиражається словами "вважати за аваль" або іншою рівнозначною формулою. Аваль повинен бути підписаний особою, яка його дає. Природно, підпис повинен бути розшифрований таким чином, щоб не виникло сумнівів у тому,яка саме особа виступила як аваліст. Якщо аваль даєтьсяюридичною особою, підпис фізичної особи-органу юридичної особи повинен бути посвідчений печаткою. В силучастини третьої ст. 31 Уніфікованого закону аваль можебути оформлений лише підписом аваліста на лицьовій стороні переказного векселя (без напису "вважати за аваль"або іншого аналогічного напису). Але розшифровка підпису зі вказівкою повноваження, в силу якого аваліст вправідіяти від імені юридичної особи, і в цьому випадку є обов'язковою.

  2. Авалем може забезпечуватися платіж за векселем повністю або частково. Аваль повинен даватися за одну зосіб, зобов'язаних до здійснення платежу за векселем. Наце аваліст зобов'язаний вказати на переказному векселі абона додатковому листі (залежно від того, де дається аваль).Однак відсутність вказівки на цю особу не є підставою длявизнання авалю недійсним: у такому випадку вважається,що він даний за векселедавця. Аваліст відповідає перед век-селедержателем незалежно від дійсності забезпеченої авалем вимоги. Виключення складають лише випадки, колизобов'язання особи, за яку дана вексельна порука, виявиться недійсним у силу дефекту форми того правочину (векселя, індосаменту, акцепту), на основі якого виникло забез-

295