Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 47

ми про припинення юридичних осіб, не знати про припинення юридичної особи або з інших міркувань не пред'являти вимогу про дострокове виконання чи припинення зобов'язання в зв'язку з припиненням юридичної особи-боржника з правонаступництвом. Якщо в такому випадку юридична особа-боржник припиняється з правонаступництвом, має місце заміна боржника в зобов'язанні. Вона наступає незалежно від згоди кредитора. Заміна боржника в зобов'язанні в зв'язку з універсальним правонаступництвом має місце при спадкуванні (ст. 1231 ЦК) за умови пред'явлення вимоги до спадкоємців в строки, що встановлені ст. 1281 ЦК.

6. Заміна боржника в зобов'язанні відбувається у випадках сінгулярного правонаступництва. Уразі зміни власникаречі, що передана в найм, до нового власника переходятьне тільки права, а і обов'язки наймодавця (ч. 1 ст. 770 ЦК),Таке ж правило встановлено ст. 814 ЦК стосовно житла,переданого у найм.

7. Стосовно заміни боржника в зобов'язанні іншою особою (новим боржником) на підставі правочину, ст. 520 ЦКзабороняє робити це без згоди кредитора. Згода може бутидана окремо шляхом заяви боржника на адресу кредитора взобов'язанні. Така заява має бути підписана кредитором(якщо кредитором є юридична особа, заява має бути підписана органом юридичної особи і засвідчена печаткою, як цепередбачено ч. 2 ст. 207 ЦК). Згода кредитора, на думкуавторів цієї книги, не є частиною правочину щодо заміниборжника в зобов'язанні. Такий висновок випливає із ст.520 ЦК. Проте у випадках, коли правочин підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, доцільно булоб включити згоду кредитора до змісту правочину та надатикредиторові можливість підписати правочин. Тоді правочин не буде викликати будь-яких заперечень, оскільки вінстав трьохстороннім, волевиявлення всіх трьох сторінпідтверджені підписами і засвідчені нотаріусом. Вищий господарський суд кваліфікував як переведення боргу, що вимагає згоди кредитора (Фонду державного майна), укладення суб'єктом, що придбав об'єкт у процесі приватизації напідставі договору купівлі-продажу, договору про відчуження цього об'єкта, оскільки відчужувач за даним договором

172

Стаття520

купівлі-продажу ніс обов'язки перед органом приватизації за раніше укладеним в процесі приватизації договором щодо внесення інвестицій в об'єкт приватизації та його реконструкції. Оскільки договір про відчуження об'єкта, раніше придбаного в процесі приватизації, був укладений без згоди Фонду державного майна, цей договір був визнаний недійсним (Оглядовий лист Вищого арбітражного суду "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з функціонуванням ринку цінних паперів" [386]).

8. Можна поставити під сумнів доцільність правила ч. 1 ст. 752 ЦК, відповідно до якого передання набувачем обов'язків за договором довічного утримання за згодою відчу-жувача члену сім'ї набувача або іншій особі за їх згодою можливе лише за умов, що встановлені цієї статтею (неможливість подальшого виконання фізичною особою обов'язків набувача з підстав, що мають істотне значення). Але ж закону належить дотримуватись. Тому за відсутності зазначених умов не слід укладати правочин щодо заміни боржника (набувача), а треба розірвати раніше укладений договір довічного утримання та укласти новий договір з участю нового боржника (набувача). Відмова відчужувача на передання обов'язків набувача за договором довічного утримання може бути оскаржена до суду. Це — унікальна для вітчизняного цивільного права конструкція. Скаргу належить подавати до суду у формі позовної заяви про визнання права на передання обов'язків набувача особі, яка повинна бути зазначена в позовній заяві як третя особа на стороні позивача без самостійних вимог. Суд при вирішенні справи бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Але за загальним правилом, що випливає із цивільного законодавства, кредитор на свій розсуд вирішує питання про надання згоди на переведення боргу. Тому відмова кредитора дати таку згоду може бути оскаржена в суді, але такий позов не може бути задоволено. Відсутність згоди кредитора на переведення боргу виключає вчинення правочину щодо переведення боргу, а укладений щодо цього правочин підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 і ч. 1 ст. 203 ЦК.

173