Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

щ о виключають вину і не виходять за межі категорії непереборної сили;

  • приховані недоліки вантажу, його властивості або природні втрати, що не перевищують, однак, встановлених норм.Ці обставини частково підпадають під поняття простоговипадку, а в іншій частині — під поняття непереборноїсили;

  • непомітні за зовнішнім виглядом недоліки тари та упаковки вантажу (в цьому випадку є підстави говорити провину вантажовідправника) чи збивання лісу в плоту (цяобставина охоплюється поняттям випадку, якщо не встановлено вину вантажовідправника або перевізника);

  • недостатність чи неясність маркування вантажу. Зазвичай в таких випадках має місце вина вантажовідправника;

  • страйки або інші обставини, що спричинили зупинкуабо обмеження роботи повністю чи частково. Страйк якнадзвичайна або невідворотня за таких умов подія підпадаєпід визначення непереборної сили (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК),але ж тільки в тих випадках, коли цей страйк відбуваєтьсяне у перевізника, який має подбати про нормальні колективні трудові правовідносини. Але ст. 176 КТМ [24]звільняє перевізника від відповідальності і у цих випадках,коли у виникненні страйку повинен перевізник;

  • дії щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

  1. Таким чином, законодавець дає достатній нормативний матеріал для правильного вирішення питань вини якпідстави відповідальності. Разом з тим, суперечності в змістінормативного матеріалу є суттєвими і значно ускладнюютьтлумачення і застосування відповідних правових норм. Викликає заперечення і розмаїття термінів, що ставить деякіформулювання за межі того, що доступно пересічному володільцю диплома, яким підтверджується кваліфікація правознавця.

  2. Вина визнається у вітчизняному законодавстві (за встановленими винятками) умовою відповідальності за порушення ( невиконання або неналежне виконання) цивільно-правових зобов'язань. Винятки з цього правила можуть бути

Стаття614

встановлені тільки законом і договором (абзац перший ч. 1 ст. 614 ЦК). Підзаконними актами відповідальність боржника за відсутності його вини встановлюватися не може.

Можливість встановлення договором відповідальності за відсутності вини може бути використана для вирішення дуже важливих комерційних питань. Так, право засновника (засновників) підприємства ліквідувати створену ним (ними) юридичну особу не може бути піддане сумніву. Ліквідація юридичної особи, за загальним правилом, тягне припинення зобов'язань. Це може дуже істотно зачіпати інтереси контрагентів підприємства, що ліквідовується, за господарськими договорами, особливо такими, що укладені на тривалий строк. Щоб уникнути таких ситуацій і з метою відшкодування збитків, що виникли, договорами можуть встановлюватися: 1) обов'язок сторін у період дії договору не приймати рішень, які спричинили б припинення укладеного сторонами договору (це буде поширюватися і на рішення про ліквідацію підприємства); 2) неустойка за порушення цього обов'язку; 3) відповідальність у вигляді відшкодування збитків, що виникли в результаті припинення зобов'язання у зв'язку, наприклад, з ліквідацією підприємства. Однак застосування такої умови буде викликати сумніви, оскільки вона сама по собі не виключає застосування ст. 614 ЦК, що допускає відповідальність особи, що порушила зобов'язання, лише за наявності вини (якщо інше не встановлене законом або договором). Тому умови договору про покладення на сторону відповідальності у вигляді відшкодування збитків і сплати неустойки за дострокове припинення зобов'язання в зв'язку з ліквідацією цієї сторони-юридично'г особи завжди слід доповнювати положенням про те, що ця відповідальність застосовується незалежно від вини.

6. Відхід у законодавстві та юридичній теорії від соціалістичних догм, прагнення врахувати цивілістичний досвід інших країн, а також досвід міжнародно-правового регулювання майнових відносин, привели до того, що в науково-практичній літературі став піддаватися сумніву принцип вини як умова відповідальності за зобов'язаннями. Замість нього стали говорити про критерій передбачуваності (непередба-чуваності) результатів порушення договору (див., наприк-

524

525