Глава 53

б утнього учасника аукціону із зазначенням грошової суми, на яку він бажає придбати акції відповідного відкритого акціонерного товариства, — акцептом (п. 3.4 [334]). Можна було б поставити під сумнів кваліфікацію зазначених дій як оферти і акцепту через невизначеність предмета договору — невідомої кількості акцій, щодо яких укладено договір (виражені оферта та акцепт), і ціни. Але учасники аукціону позбавлені можливості відкликати раніше подані ними заяви на участь в аукціоні і вимагати повернення грошових сум, що перераховуються учасниками аукціону не пізніше останнього дня прийому заяв на участь, тобто сторони з моменту акцепту дійсно виявляються пов'язаними зобов'язанням. Після виникнення цього зобов'язання регіональні аукціонні центри, Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" проводять обробку заяв, у результаті якої визначається, зокрема, аукціонна ціна акцій, заяви, що підлягають визнанню такими, що перемогли на аукціоні. ДАК "НМАЦ" готує зведений протокол про підсумки аукціону, що затверджується наказом Фонду. З моменту затвердження в заявників виникає право на акції-.

Оскільки вся робота з обробки заяв і виявлення ціни акцій, яка сформувалася, проводиться без участі заявників, вони позбавлені можливості захищати свої права в процесі проведення цієї роботи. Тому єдиним способом захисту прав покупців, якщо вони порушуються на всіх етапах проведення аукціону, є вимога про визнання результатів аукціону недійсними (п. 9.1 Порядку). Рішення про визнання недійсними результатів аукціону може прийняти й аукціонна комісія (п. 9.1 Порядку). Порушення порядку проведення аукціону означає, що правочини, здійснені на аукціоні, не відповідають вимогам закону і можуть бути визнані недійсними за рішенням суду.

21. Відповідно до Порядку продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави [264], оголошення ліцита-тором про продаж майна та аукціонного номера переможця не тягне виникнення зобов'язання купівлі-продажу, в тому числі й зобов'язання укласти такий договір. Але цей юридичний факт разом з підписанням протоколу аукціону ліцитато-ром і переможцем аукціону, із затвердженням протоколу го-

758

Стаття650

ловою аукціонної комісії в день проведення аукціону породжує зобов'язання, в силу якого організатор аукціону зобов'язується передати майно переможцю аукціону після його оплати. Організатор аукціону може бути примушений до пере-дання майна переможцю аукціону на підставі ст. 620 ЦК. Переможець аукціону обов'язку оплатити майно не несе. За результатами аукціону він набуває тільки права здійснити оплату. Пропуск встановленого для оплати строку припиняє зобов'язання між організатором аукціону та його переможцем, яке виникло за результатами конкурсу. У п. 32 Порядку щодо цього вживається не цілком коректне формулювання "результат аукціону за даним лотом анулюється".

22. Відповідно до ч. 2 ст. 75 ГК [32] та п. 10 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю [341], відчуження суб'єктами господарювання державного майна шляхом його продажу здійснюється виключно на конкурентних засадах — через біржі, на аукціоні, за конкурсом. Фонд державного майна затвердив Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю [366]. Положення передбачає належне підписання протоколу аукціону або конкурсної комісії, яке породжує зобов'язання між продавцем і покупцем, хоча б протокол не було затверджено організатором конкурсу. В силу цього зобов'язання продавець може бути примушений до укладення договору купівлі-продажу. Покупець до укладення договору купівлі-продажу майна за результатами аукціону не може бути примушений. Більше того з формулювання "аукціон вважається таким, що не відбувся, в разі... несплати переможцем аукціону повністю належної суми на умовах, визначених у договорі купівлі-продажу" (це передбачено п. 19 Положення і поширюється в силу п. 28 того ж Положення на конкурси) слід зробити висновок про те, що переможець аукціону, конкурсу не може бути примушений до виконання в натурі обов'язку оплатити майно навіть після укладення договору. Правда, цей висновок може бути спростований посиланням на ст. 525 ЦК, яка допускає можливість односторонньої відмови від виконання зобов'язання лише у випадках, встановлених Договором або законом, а не підзаконним актом.

759