Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 52

в овий зміст. Отже, відповідні акти будуть у відповідній частині визнаватись актами цивільного законодавства. Такими можуть бути визнані також нормативно-правові акти, на підставі яких було видано індивідуальні акти, або які приписують додержуватись індивідуальних юридичних актів при укладенні договорів.

  1. Дотримання при укладенні договорів, виборі контрагентів та визначенні умов договорів вимог справедливостіта розумності є конкретизацією основних засад цивільногозаконодавства, що закріплені в п. 6 ст. З ЦК, та таких жезасад, що закріплені в ч. З ст. 509 ЦК стосовно зобов'язального права. Тому за юридичною силою вимоги розумності та справедливості, хоч і поставлені на останнє місце вст. 627 ЦК, але вони при правозастосуванні повинні враховуватись услід за більш конкретними положеннями законів,тобто, вони мають вищу юридичну силу у порівнянні зпідзаконними актами. Тим більше з ними не можуть конкурувати звичаї ділового обороту. Що стосується звичаївділового обороту, то іх юридичне значення встановлено ч.2 ст. 7 ЦК: вони є чинними, оскільки не суперечать актамцивільного законодавства або договору (який був ранішеукладений сторонами, тобто стосовно статті, що коментується,це буде попередній договір).

  2. .Посилання на необхідність врахування вимог актівцивільного законодавства при вирішенні питання про укладення договору, при виборі контрагентів та визначеннізмісту договору є підставою для прийняття актів, в томучислі і підзаконних (якщо відповідне повноваження наданедержавному органові), якими обмежується свобода договору, в тому числі і шляхом прямого припису суб'єктам укладати договори, включати в них певні умови або заборони,відмовляти в укладенні договору у відповідь на пропозицію укласти договір. Стосовно господарських договорів цепосилання конкретизується ч. З ст. 179 ГК [32], яка визнаєобов'язковим укладення господарських договорів на підставідержавного замовлення, якщо воно є обов'язковим для суб'єкта господарювання, а також в інших передбачених законом випадках, коли існує пряма вказівка щодо обов'язковості укладення договорів для певних категорій суб'єктів

Стаття627

господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього законодавством прямо передбачається чи побічно допускається спонукання суб'єктів до укладення договорів на вимогу іншого (управненого) суб'єкта.

  1. Низка правил, що допускають спонукання до укладення договору, встановлена в порядку конкретизації положень ст. 633 ЦК, що стосуються публічних договорів. Див.про це коментар до названої статті.

  2. Ч. 2 ст. 13 Закону "Про захист економічної конкуренції" [122] визнає зловживанням монопольним положенням часткову чи повну відмову від придбання чи реалізаціїтовару за відсутності альтернативних джерел їх реалізаціїчи придбання. Змістовно такі дії можуть бути відмовою відукладення договорів з відповідними суб'єктами. Визнанняїх названим Законом зловживанням монопольним положенням означає, що подібні дії є порушеннями не тількипублічно-правових норм, а й цивільних прав іншихсуб'єктів, що дає їм можливість захисту порушеного правашляхом пред'явлення позову про примушення відповідноїособи-монополіста до укладення договору. Його обов'язокукласти договір випливає безпосередньо із закону. Порушення цієї вимоги тягне обов'язок відшкодування збитківу подвійному розмірі (ст. 55 Закону "Про захист економічної конкуренції").

  3. Утримання приватизованих квартир здійснюється зарахунок їх власників (п. 1 ст. 10 Закону "Про приватизаціюдержавного житлового фонду" [49]). Тому у випадках, коливласники приватизованих квартир не створили об'єднанняспіввласників багатоквартирного будинку (Закон "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" [133]),кожний з них зобов'язаний укладати з власником будинкудоговір про участь у витратах на утримання (обслуговування і ремонт) будинку і прибудинкової території (п. 2 Порядку участі в організації і фінансуванні приватизованихжитлових будинків їх колишніх власників 1191]). При ухиленні власників квартир від укладення таких договорів вониможуть бути примушені до цього. Ці правила повинні зааналогією застосовуватися і до власників нежилих при-

640