Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 49

н ок коштів, призначених для обслуговування зовнішнього боргу. В межах витрат Державного бюджету на погашення іноземного кредиту юридична особа-позичальник несе відповідальність перед Державним бюджетом. Стягнення заборгованості перед бюджетом, яка виникла, провадиться органами державної податкової служби. Однак у зв'язку з втратою сили Декретом Кабінету Міністрів "Про стягнення не внесених у строк податків і податкових платежів", що допускав безспірне списання суми заборгованості перед бюджетами, п. 2 постанови Кабінету Міністрів "Про порядок відшкодування витрат державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" [199], що передбачав безспірне списання органами податкової служби суми заборгованості за кредитом, втратив силу. Це не виключає звернення стягнення органами державної податкової служби на заставлене майно на підставі договору застави між юридичною осо-бою-позичальником і банком-агентом, оскільки відповідно до частини п'ятої ст. 20 Закону "Про заставу" [51] до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодавця, переходить разом із правом вимоги застава, що її забезпечує.

При відшкодуванні витрат Державного бюджету по погашенню іноземних кредитів, не погашених своєчасно по-зичальниками-резидентами, повинні додержуватися також умови угоди позичальника з Міністерством фінансів про порядок відшкодування витрат Державного бюджету, що можуть виникнути внаслідок виконання Кабінетом Міністрів України гарантійних зобов'язань (п. 49 Положення про порядок залучення іноземних кредитів і надання гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення зобов'язань юридичних осіб-резидентів по їх погашенню [205]).

§ 5. Завдаток

Стаття 570. Поняття завдатку

1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього

310

Стаття569-570

за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

1. Завдаток — це грошова сума або рухоме майно, що передається боржником кредиторові і яка виконує три функції: 1) є доказом факту укладення договору; 2) є засобом забезпечення виконання зобов'язання обома його сторонами; 3) частково є виконанням грошового обов'язку боржника перед кредитором. Новий Цивільний кодекс, на відміну від Цивільного кодексу 1963 p., передбачає можливість передання відповідно до умови про завдаток не тільки грошових коштів, а і рухомого майна. Іноземна валюта може передаватися (перераховуватися) як завдаток тільки за умови, що стосовно до забезпечуваного завдатком зобов'язання іноземна валюта є законним засобом платежу (ч. З ст. 533 ЦК). В інших випадках передання іноземної валюти як завдатку тягне застосування адміністративної відповідальності та (чи) фінансових санкцій, передбачених законодавством про систему валютного регулювання і валютного контролю. За наявності таких обставин правочин щодо видачі завдатку повинен кваліфікуватися як заперечуваний.

  1. Цивільний кодекс розширює склад сторін зобов'язань, які можуть забезпечуватись завдатком. Не встановлюються обмеження для будь-яких суб'єктів цивільногоправа на участь у зобов'язаннях, що забезпечуються завдатком і у зобов'язаннях щодо завдатку. Але особи, що не єучасниками зобов'язання, що забезпечується завдатком, неможуть бути учасниками зобов'язань щодо завдатку.

  2. З метою усунення ситуацій правової невизначеностіч. 2 ст. 570 ЦК встановлює, що, поки не встановлено інше,грошова сума, сплачена в рахунок належних з боржникаплатежів, вважається авансом. Оскільки ситуації правовоїневизначеності необхідно у який-небудь спосіб вирішувати, наведене правило ч. 2 ст. 570 ЦК слід застосовувати зааналогією до випадків передання як завдатку рухомого майна.

311