Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 49

т ись за родовими ознаками (ст. 7 названого Закону [155]). Відсутність опису предмета обтяження, неможливість ідентифікувати предмет обтяження за допомогою існуючого опису тягне недійсність (нікчемність) обтяження (застави) відповідно до частини першої ст. 7 названого Закону.

Стаття 585. Момент виникнення права застави

  1. Право застави виникає з моменту укладення договорузастави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальномупосвідченню, — з моменту його нотаріального посвідчення.

  2. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

1. Текст ст. 585 ЦК є недостатньо чітким унаслідок того, що в Цивільному кодексі не диференціюються в комплексі заставних правовідносин зобов'язальні та речові елементи. Це привело до того, що положення цієї статті увійшли в суперечність з пізніше прийнятими законами, якими визнана необхідність такої диференціації. Досить складно на підставі статті, що коментується, витлумачити навіть зміст поняття права застави. Автори дійшли висновку про те, що під правом застави тут (а також в ст. 16 Закону "Про заставу" [51]) розуміється весь комплекс прав заставодержателя — як права, що входять до змісту зобов'язання між заставодавцем і заставодержателем, яке (зобов'язання) виникає на підставі договору застави, так і речові права, підставою чи, принаймні, передумовою яких є договір застави.

2. З урахуванням викладеного в попередньому пункті коментаря ч. 1 ст. 585 ЦК слід тлумачити як таку, що встановлює найбільш загальне правило. Це правило застосовується лише в тій частині, в якій воно не суперечить спеціальним положенням законів "Про іпотеку" [146] та "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Зокрема, воно застосовується щодо застави нерухомого майна, що передається у володіння (у відповідних випадках —

390

Стаття 584-585

і у користування) заставодержателю. Необхідно враховувати, ЩО ч. 1 ст. 585 ЦК не конкретизує і повторює загальне положення ч. 1 ст. 638 і ст. 640 ЦК про момент укладення договору та набрання ним чинності, а встановлює момент виникнення як зобов'язальних, так і речових правовідносин з приводу застави.

  1. Ч. 2 ст. 585 ЦК також формулює загальне правило,яке застосовується в частині, що не суперечить законам"Про іпотеку" та "Про забезпечення вимог кредиторів тареєстрацію обтяжень", зокрема, стосовно застави, на яку непоширюються ці закони (див. попередній пункт коментаря). Так, якщо договір застави передбачає передання нерухомого майна у володіння заставодержателя, а фактичнотаке передання не відбулося, заставодержатель не отримуєправа звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом договору, хоч би і настав юридичний факт, що даєзаставодержателю право звернути стягнення (ч. 2 ст. 590ЦК). В таких випадках заставодержатель на підставі укладеного договору застави вправі вимагати передання йомунерухомого майна у володіння. Тільки після фактичногоотримання цього майна у володіння заставодавець можевідповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом застави, бо до цього правозастави не виникає.

  2. Відповідно до частини першої ст. З Закону "Про іпотеку" договір визнається підставою іпотеки в самому широкому розуміння поняття підстави. З моменту укладення(нотаріального посвідчення) іпотечного договору виникають лише взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпоте-кодержателя. До складу цих прав входить і право заставодержателя за наявності встановлених законом умов (ч. 2 ст.590 ЦК) звернути стягнення на предмет іпотеки. Це правоне виходить за межі зобов'язання між іпотекодавцем таіпотекодержателем. Не виключається навіть конкуренція міждвома чи більше іпотекодержателями, іпотеки яких не зареєстровані у встановленому порядку, за наявності якої (конкуренції) питання про переважне право звернення стягнення на предмет іпотеки має вирішуватись на підставі частини першої ст. 13 Закону "Про іпотеку", відповідно до якої

391