Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

н я неможливості виконання унаслідок дії простого випадку;

- випадкове знищення або пошкодження (псування) майна (ст. 323, 742, 743 ЦК). Тут "випадкове" слід тлумачитияк таке знищення (пошкодження, псування), що насталовнаслідок непереборної сили або простого випадку;

- наслідки настали не з вини осіб, зокрема у разі припинення (обмеження) перевезення вантажу у певних напрямках, встановленого у випадках і порядку, передбачених транспортними кодексами або статутами (ч. 2 ст. 921 ЦК). Оскільки вина відсутня, якщо діє непереборна сила або простий випадок, то обмеження перевезень у встановленомупорядку розуміється тут як окрема обставина (поряд з відсутністю вини), яка звільняє від відповідальності боржника,який виявив належну дбайливість про виконання зобов'язання, але не зміг його виконати з незалежних від ньогопричин. Це є вкрай некоректним, оскільки в зв'язку з більшшироким визначенням непереборної сили у п. 1 ч. 1 ст. 263ЦК, ніж у Цивільному кодексі 1963 р., обмеження перевезень в певних напрямках слід визнавати таким, що підпадає під визначення непереборної сили;

  • порушення сталося внаслідок дії непереборної сили (ч.2 ст. 218 ГК [32]);

  • порушення сталося внаслідок непереборної сили або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її назберігання, не знав і не міг знати (ч. 2 ст. 950 ЦК). Наявністьвластивостей речі, про які тут йдеться, свідчить про винупоклажедавця або про свідоме допущення ним ризику, щовиключає вину зберігача. Тут не йдеться про інші обставини,що свідчать про вину кредитора (зберігача), тільки тому, щотакі обставини є невірогідними (про інші можливі порушення з боку зберігача йдеться у ч. З ст. 950 ЦК);

  • збитки виникли внаслідок непереборної сили, виннихдій установника управління або вигодонабувача (ч. 1 ст.1043 ЦК). Тут чітко визначаються підстави звільнення управителя від відповідальності. До таких підстав закон невідніс простий випадок;

  • порушення зобов'язання внаслідок умислу або грубоїнеобережності кредитора (ч. 2, 3 ст. 950 ЦК). В силу цього

520

Стаття614

правила відповідальність зберігача виключають вина кредитора (поклажедавця), непереборна сила, простий випадок. Зберігач не відповідає також за наявності його вини, що не кваліфікується як груба;

  • порушення зобов'язання з вини кредитора (ч. 1 ст. 616ЦК). Вина кредитора може існувати поряд з виною боржника, а може мати місце за відсутності вини боржника. Впершому випадку розмір відповідальності боржника зменшується. В іншому — боржник звільняється від відповідальності;

  • кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків (ч. 2 ст. 616 ЦК). Тут йдеться про вину(винні дії), що знаходяться в причинному зв'язку іззбільшенням розміру збитків;

  • кредитор умисно або з необережності не вжив заходівдо зменшення розміру збитків (ч. 2 ст. 616 ЦК);

  • обов'язок поклажодавця відшкодувати збитки, завданівластивостями речі, якщо зберігач не знав і не міг знатипро ці властивості (ст. 952 ЦК). Тут встановлена відповідальність поклажедавця за завдані зберігачеві збитки у всіхвипадках незалежно від його вини. Лише та обставина, щозберігач знав або міг знати про особливі властивості речі,звільняє поклажедавця від обов'язку відшкодувати збитки,що виникли внаслідок особливих властивостей речі;

  • звільнення оператора ядерного судна від відповідальності за шкоду, що виникла внаслідок воєнних дій, ворожих дій або народних заворушень, непереборних сил природи (ст. 316 КТМ [24]). Це формулювання відходить відзагальновизнаної термінології. Вживається термін "непереборні сили природи" замість терміну "непереборна сила".За таких умов воєнні дії, ворожі дії і народні заворушення,що, безумовно, охоплюються поняттям непереборної сили,поставлені поряд з поняттям непереборних сил природи;

  • неморехідний стан судна викликаний недоліками, які немогли бути виявлені при прояві перевізником належної дбайливості, тобто прихованими недоліками (частина друга ст.143, частина друга ст. 223 КТМ). Якщо боржник проявляБналежну дбайливість, він не може вважатись винним, томунаведене формулювання не виходить за межі принципу вини;

521