15 А. Г.Ярема,т.2

449

Глава 49

Закону [155]). Якщо у продавця виникає лраво зворотного викупу, він є обтяжувачем, а покупець — боржником. Якщо продавець зобов'язаний здійснити зворотний викуп, він є боржником, а покупець — обтяжувачем;

5) купівля-продаж рухомого майна з умовою про збереження права власності на переданий покупцеві товар за продавцем до оплати товару або настання іншої обставини (ст. 697 ЦК). Тут у п. 5 частини першої ст. 34 Закону договірним обтяженням називається купівля-продаж. Тому ' обтяжувачем слід визнати власника (продавця), але ж і покупцеві немає підстав відмовляти у такому статусі. Більш того, відмова не тільки продавця, а і покупця від реєстрації обтяження може позбавити можливості захисту права, що виникає у обох сторін на підставі зобов'язання;

6) зобов'язання боржника передати право власності на рухоме майно обтяжувачу за умови настання певної події в майбутньому (п.6 частини першої ст. 34 Закону). Тут встановлюється положення про виникнення права (обтяження) на стороні кредитора — особи, якій право власності на майно має бути передане в майбутньому. Обтяжувачем відповідно до цього правила є набувач права власності (особа, якій відповідно до договору майно має бути передане у власність). Відчужувач має статус боржника. Подія, з настанням якої виникає зобов'язання передати майно, може підпадати піц ознаки відкладальної обставини (стосовно неї відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК невідомо, настане вона чи ні) або відповідати ч. 1 ст. 530 ЦК, де йдеться про подію, що неминуче має настати;

7) відступлення права вимоги. Воно визнається п. 7 частини першої ст. 34 Закону договірним обтяженням в цілому, а не тільки стосовно прав однієї із сторін договору про відступлення права вимоги. Проте право обтяжувача виникає при цьому тільки на стороні нового кредитора. Особа, що відступила право вимоги, яке є предметом обтяження, прямо називається боржником у визначенні цього поняття (боржника) у ст. 2 Закону. Обтяжувачем в цьому випадку є набувач права (новий кредитор) як "інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження" (цитата взята із визначення обтяжувача в ст. 2 Закону);

450

Стаття 597

8) інші договірні обтяження. Такими договором можуть бути визнані будь-які обтяження рухомого майна. Зокрема, договором купівлі-продажу з умовою про передання товару в майбутньому (незалежно від строку оплати) може бути передбачено обтяження цього товару. За умови реєстрації обтяження покупець набуває прав, встановлених Законом. Це надає покупцеві певних гарантії у зв'язку з тим, що ст. 330 та 620 ЦК не гарантують права особи, що уклала договір про передання їй навіть індивідуально визначеної речі у власність чи користування, на отримання такої речі шляхом примушення до виконання зобов'язання в натурі.

7. Обтяження визначається у ст. З Закону як право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Це визначення є суттєвим для правозастосування, оскільки визначає межі, в яких є чинними положення Закону.

15*

Обтяження виникає на підставах, що названі у визначенні. Такими можуть бути перш за все закон, договір і рішення суду. Обтяження може виникнути і із інших дій. Зокрема, у ст. 34 Закону називається передання рухомого майна повіреному, комісіонеру, управителю, а також наймачеві чи іншій особі у строкове володіння та користування. Хоч спочатку у наведеному визначенні зміст обтяження обмежується правами обтяжувача, все ж далі зазначається на те, що до змісту обтяження входять і права, і обов'язки. Частина цих прав та обов'язків має зобов'язальний характер і входить до змісту зобов'язання між обтяжувачем і боржником. Інша частина має речовий характер. Вказівка на те,що зміст обтяження може складати "обмеження прав боржника" віддзеркалює недостатнє розуміння категорій "зобов'язання", "боржник", "кредитор", на яке зверталась увага в коментарі до ст. 509 ЦК. Що стосується обмеження права обтяжувача на рухоме майно, то обтяжувач отримує права в тому обсязі, в якому це визначається законом та договором, а тому обмеження прав обтяжувача на майно, Щ° є предметом обтяження, є нонсенсом. Ці неправильні

451