Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать
  1. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

  2. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню.Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняєнедійсшсть правочину щодо його забезпечення, якщо інше иевстановлено цим Кодексом.

  3. Недійсність правочину щодо забезпечення виконаннязобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

1. Забезпечення виконання зобов'язання встановлюється законом або договором. Підзаконними актами не можуть встановлюватись заходи, які Цивільним кодексом визнаються як забезпечення виконання зобов'язання. Але законодавець не позбавляється повноваження спеціальним законом допустити встановлення заходів забезпечення виконання зобов'язань підзаконними актами. Зокрема, введення в дію нового Цивільного кодексу не вплинуло на чинність ст. 13 Закону "Про транспорт" [66] і ст. 23 Закону "Про залізничний транспорт" [77], якими передбачається встановлення транспортними статутами, які, на відміну від кодексів, завжди є підзаконними актами, відповідальності за

259

Глава 49

з обов'язаннями перевезення (в контексті цих статей категорія відповідальності включає до себе і такий вид забезпечення виконання зобов'язань як неустойка).

Ст. 29 Закону "Про приватизацію державного майна" [85] передбачає встановлення Кабінетом Міністрів розміру і порядку сплати неустойки за пропуск встановленого договором строку оплати об'єктів приватизації. Встановлена відповідно до викладених правил неустойка підлягає застосуванню.

  1. Однак у тих випадках, коли законодавець прямо ненадав органу виконавчої влади повноваження встановлювати неустойку, вона не може встановлюватися підзакон-ними актами, хоча б загальне повноваження видавати нормативно-правові акти відповідний державний орган і мав.Так, ст. 26 Закону "Про Національний банк України" [103]надає Національному банку повноваження видавати нормативно-правові акти з питань, віднесених до його компетенції. Але відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК забезпеченняможе встановлюватися законом або договором. Тому встановлення неустойки актами Національного банку мало бзаконну підставу тільки тоді, коли законом було б прямопередбачене таке право Національного банку. Тим часом, п.З глави 4 розділу III Положення про механізм рефінансування банків України встановлена пеня в розмірі 0,5 відсоткапростроченої заборгованості за кредитом "овернайт" за кожний день прострочення. З огляду на це також не повинніпрямо застосовуватися, наприклад, п. 4.1.2.-4.1.4 Примірногодоговору на здійснення реєстратором реєстрації застав нерухомого майна, крім випадків, коли неустойка, передбачена цими пунктами, включена до змісту договору і набуластатусу встановленої договором, а не підзаконним нормативним актом.

  2. Чинними є низка законів, якими встановлюється неустойка та її розмір. Це:

1) ч. 5 ст. 709 ЦК та абзац третій ч. 7 ст. 14 Закону "Про захист прав споживачів" [57], що встановлюють неустойку в розмірі одного процента вартості товару, яку продавець (виготовлювач) сплачує покупцеві за кожен день прострочення усунення недоліків товару і невиконання вимоги про

Стаття 548

надання в користування на період усунення недоліків аналогічного товару; . „

  1. ч 5 ст. 15 Закону "Про захист прав споживачів , щовстановлює пеню в розмірі трьох відсотків вартості роботи(послуги) за кожен день (кожну годину, якщо тривалістьвиконання визначено в годинах) прострочення виконанняроботи (надання послуги);

  2. ч 2 ст. 231 ГК [32] (якщо хоча б однією стороноюгосподарського зобов'язання є суб'єкт господарювання, щоналежить до державного сектору економіки, або порушенняпов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується із Державного бюджетучи за рахунок державного кредиту), яка встановлює, що запорушення умов перелічених зобов'язань щодо якості абокомплектності товарів, робіт, послуг стягується штраф врозмірі двадцяти відсотків вартості неякісних чи некомплектних товарів, робіт, послуг, а за порушення строків виконання зобов'язання передбачається стягнення пені врозмірі ОД відсотка вартості товарів, робіт, послуг, щодояких допущене прострочення виконання, за кожний деньпрострочення. При простроченні понад тридцять днів додатково передбачена сплата штрафу в розмірі семи відсотківзагальної вартості товарів, робіт, послуг;

4) ст. 1 Закону "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" [102] (диспозитивною нормою цієї статті встановлено пеню в розмірі одного відсотка простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше ста відсотківзагальної суми боргу);

5) ч. 6 ст. 231 ГК, яка встановлює розмір штрафнихсанкцій за порушення грошових зобов'язань у відсотках,що дорівнюють обліковій ставці Національного банку. Разом з тим, ч. 2 ст. 343 ГК, ст. 1,3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"[81] (цей Закон поширюється на відносини, в яких обомасторонами є юридичні особи або фізичні особи-підприємці)надають сторонам право на свій розсуд встановити в договорі пеню за прострочення виконання грошового зобов'я-

260

261