Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА КОМЕНТАРІ

Серія виходить з 1999 року

АКАДЕМІЯ СУДЦІВ УКРАЇНИ

А, Г. ЯРЕМА, Б. Я. КАРАБАНЬ, Б. Б, КРИВЕНКО, Б. Г. РОТАНЬ

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до

ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

України

Право інтелектуальної власності

• Зобов'язальне право

Київ

«А.СХ»

Севастополь

Інститут юридичних досліджень 2004

ББК 67.9(4УКР)304 Н34

Стаття 418

Рекомендовано до друку

Вченою радою Академії суддів України

(Протокол №3 від 29.06.04)

Ярема А. Г. та ін-

Н34 Науково-практичний коментар до цивільного зако-

нодавства України: [В 4 т.] / А. Г. Ярема, В. Я. Кара-бань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. — Т. 2. — К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. — 864 с. (Нормат. док. та комент.)

ISBN 966-95773-4-9 ISBN 966-95773-7-3 ISBN 966-539-459-2

У другому томі цього видання наводиться коментар до законодавства України про інтелектуальну власність та до загальних положень зобов'язального права. Структура тому відповідає структурі Книги четвертої та розділів І і II Книги п'ятої (Зобов'язальне право) Цивільного кодексу України. В томі містяться посилання на 395 чинних нормативно-правових актів. Коментар дається на підставі судової практики, що склалася як до введення в дію Цивільного кодексу 2003 p.. так і після цього.

Книга пропонується увазі суддів, адвокатів, юристів, що працюють на підприємствах, в організаціях, установах, інших осіб, які цікавляться проблемами застосування цивільного права України.

ББК 67.9(4УКР)304

Керівник авторського колективу і відповідальний редактор доктор юридичних наук, професор В, Га Ротань

ISBN 966-95773-4-9 ISBN 966-95773-7-3 ISBN 966-539-459-2

Є> А. Г. Ярема, В. Я. Карабань,

В. В. Кривенко, В. Г. Ротань, 2004 © Інститут юридичних досліджень, 2004 © «А.С.К.», 2004

КНИГА ЧЕТВЕРТА ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Глава 35

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Стаття 418 о Поняття права інтелектуальної власності

1. Право інтелектуальної власності — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

2» Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права штелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

1. В новому Цивільному кодексі положення про інтелектуальну власність розміщені услід за нормами, що присвячені речовому праву, перш за все — праву власності. Такі структурні зміни треба визнати виправданими. Вони дали змогу зосередити найбільш загальні положення про інтелектуальну власність та положення щодо абсолютних правовідносин з приводу результатів творчої діяльності в Книзі четвертій Цивільного кодексу, а положення, що стосуються зобов'язань, предметом яких є створення об'єктів інтелектуальної власності та передання прав на них, — у ст.

1107-1114 ЦК. Останнє (розміщення у Книзі п'ятій Цивільного кодексу, присвяченій зобов'язанням, положень щодо зобов'язань з приводу створення об'єктів інтелектуальної власності та передання прав на них) призвело до поширення на такі зобов'язання загальних положень про зобов'язання (структура Цивільного кодексу 1963 р. дозволяла застосовувати до зобов'язань, предметом яких були об'єкти інтелектуальної власності, загальні положення про зобов'язання лише за аналогією).

  1. Стаття, що коментується, досить широко визначаєправо інтелектуальної власності з метою охопити не тількирезультати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єктиінтелектуальної власності, а й інші об'єкти, зокрема, комерційне (фірмове) найменування, географічне зазначення, комерційну таємницю.

  2. До змісту права інтелектуальної власності, що розглядається як суб'єктивне, належать майнові та немайнові права,що визначаються Цивільним кодексом (зокрема, ст. 423 та424) та законами. Ці права носять абсолютний характер,тобто праву інтелектуальної власності, що належить суб'єкту, протистоїть обов'язок будь-якої іншої особи не порушувати це право та правомочності, що входять до йогоскладу. Разом з тим, при порушенні права інтелектуальноївласності виникають відносні правовідносини, на які поширюються норми інституту права інтелектуальної власності, а в частині, яка не врегульована цим інститутом, —нормами інститутів відшкодування шкоди, безпідставногонабуття або збереження майна тощо.

  3. Підгалузь цивільного права — право інтелектуальноївласності — передбачає значно більш широкі права іншихосіб на об'єкт чужого права інтелектуальної власності, ніжречове право. В зв'язку з цим норми підгалузі права інтелектуальної власності регулюють відносини щодо прававикористання об'єктів інтелектуальної власності іншимиособами.

  4. Наявність у суб'єкта права інтелектуальної власностіє підставою щодо відчуження або укладення цим суб'єктомдоговорів з іншими особами про використання відповідного об'єкта. При цьому виникають зобов'язання, що регу-

Стаття 418

люються нормами зобов'язального права. Але і Книга четверта Цивільного кодексу, і закони, що присвячені охороні прав на окремі види об'єктів інтелектуальної власності, формулюють деякі спеціальні правила щодо договорів, які укладаються з приводу цих об'єктів, та зобов'язань, що виникають на підставі таких договорів.

  1. Як і будь-яке суб'єктивне право, право інтелектуальної власності захищається від протиправних посягань. Тількизаконом можуть бути встановлені підстави та порядок позбавлення чи обмеження цього права. Підзаконними актамиці питання вирішуватись не можуть.

  2. Право інтелектуальної власності, що розглядається яксистема правових норм, повинне бути кваліфіковане як підгалузь цивільного права, що включає до себе три інститути— інститут загальної частини, інститут авторського правата суміжних прав, інститут промислової власності. Інститутавторського права та суміжних прав в свою чергу поділяєтьсяна субінститути, що містять в собі загальну частину, положення про авторські права та положення про суміжні права. Інститут промислової власності включає субінститути,яким присвячені окремі глави Цивільного кодексу від глави 39 до глави 46 (включно).

  3. Законодавство України про інтелектуальну власністьпредставлене, крім Книги четвертої Цивільного кодексу"Право інтелектуальної власності", низкою спеціальних законів, що прийняті стосовно окремих інститутів та суб-інститутів — авторського права, суміжних прав, права навинаходи, права на корисні моделі, права на промисловізразки, права на торговельну марку (знак для товарів тапослуг), права на сорти рослин, права на породи тварин,права на топографії інтегральних мікросхем, права на географічне зазначення. Лише стосовно права на комерційненайменування та права на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) спеціальні закони не приймались.

  4. Україна є учасником низки міжнародно-правових договорів про захист права інтелектуальної власності, зокрема, Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів [3], Всесвітньої конвенції про авторське право [6], Паризької конвенції про охорону промислової влас-