Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 52

( ч. 2 ст. 189 ГК [32]). Тут під ціною відповідно до контексту ст. 189 ГК розуміється ціна продукції (робіт, послуг). В ч. З ст. 180 ГК ціна також визнається істотною умовою договору. Але ж на увазі тут мається ціна договору. Ці розбіжності в розумінні ціни як істотної умови договору повинні враховуватись при правозастосуванні: якщо в договорі визначено його предмет та встановлено загальний розмір плати за товари, роботи, послуги, то цей розмір плати і є ціною договору. Відсутність в договорі зазначення на ціну одиниці товару, робіт, послуг, не може бути підставою для висновку про те, що сторони не погодили ціну, якщо вони погодили асортимент і кількість товару та загальну ціну договору.

Ця жорсткість Господарського кодексу в підході до ціни доповнюється зазначенням на те, що при недосягненні сторонами згоди з усіх істотних умов господарського договору він вважається неукладеними, таким, що не відбувся (ч. 8 ст. 181 ГК). Але судова практика буде йти по шляху переважного застосування до господарських договорів більш ліберальних положень Цивільного кодексу про ціну як істотну умову договору.

  1. Положення ч. 1 ст. 632 ЦК про те, що сторони договору встановлюють ціну за згодою між собою, відповідаєправилу ст. 190 ГК, відповідно до якого вільні ціни визначаються на всі види продукції, робіт, послуг за виняткомтих, на які встановлено державні ціни (відповідно до ч. 4ст. 191 ГК обов'язковими є також комунальні ціни, якщоїх встановлення на продукцію та послуги, що виробляються (надаються) комунальними підприємствами, передбачене законом).

  2. Державні (комунальні) ціни можуть бути фіксованими або регульованими. Державне регулювання цінздійснюється шляхом встановлення граничних рівнів цін,граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності абошляхом запровадження обов'язкового декларування зміницін (ч. 5 ст. 191 ГК).

  3. Державні фіксовані ціни встановлюються: 1) наімпортні товари, що придбані за рахунок коштів Державного бюджету України; 2) на продукцію (послуги) суб'єктів

Стаття632

господарювання-природних монополістів (переліки видів продукції цих суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів — див. Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень [195]; 3) на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін; 4) на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. В цій же сфері може здійснюватись державне регулювання цін (ч. 1-3 ст. 191 ГК).

7. На органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладається обов'язок надавати суб'єктам підприємництва, що реалізують товари, роботи, послуги за фіксованими цінами, дотацію, якщо застосування таких цін унеможливлює одержання прибутку. Реалізація цього правасуб'єктів підприємництва буде суттєво утруднюватись, оскільки в ч. 6 ст. 191 ГК зазначається на те, що дотаціянадається відповідно до закону. Такого закону поки що

немає.

8. Ч. 4 ст. 189 ГК приписує при здійсненні експортнихта імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовувати контрактні (зовнішньоекономічні)ціни, що формуються відповідно до цін і умов світовогоринку та індикативних цін (про індикативні ціни див.Положення про методику формування та використання індикативних цін [272]).

9. Після укладення договору зміна ціни допускаєтьсятільки у випадках, передбачених договором або законом.Слід враховувати, що відповідно до ст. 10 Закону "Проціни і ціноутворення" [36] зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін здійснюється в строки, що встановлені органами, які мають повноваження на регулювання цін. Якщо до відповідних договорів не внесені зміни узв'язку із зміною рівня державних (комунальних) фіксованих цін або регульованих цін, застосовуються (з дня, встановленого відповідним нормативно-правовим актом)відповідні фіксовані або регульовані ціни.

10. Загальне правило ч. З ст. 631 ЦК допускає згоду сторін договору на поширення договору на відносини, що виникли

695