Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

я кщо річ не передана ні одному із набувачів, перевагу на отримання речі має той із набувачів, договір на користь якого укладено раніше; 3) якщо неможливо визначити, на користь якого із набувачів зобов'язання виникло раніше, право на отримання речі має той із них, який першим пред'явив позов.

5. Застосування ч* 2 ст. 620 ЦК до нерухомого майна є зазвичай неможливим, оскільки нотаріальне посвідчення •договору можливе за умови подання документів, що підтверджують право власності та довідки-характеристики бюро технічної інвентаризації (п. 61-63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [364]). Проте, не виключається, що деструктивні елементи, закладені в ч. 2 ст. 620 ЦК, будуть використані в певних випадках (наприклад, власник може заявити про втрату правовста-новлюючих документів, отримати їх дублікат, а пізніше на підставі ніби-то втраченого документа здійснить спробу повторного відчуження нерухомого майна (що стосується довідки-характеристики, то вона може бути отримана повторно, якщо набувач нерухомого майна не встиг зареєструвати право на нього в бюро технічної інвентаризації). Це заставляє набувачів нерухомого майна бути вкрай обережними при укладенні відповідних договорів.

6. Посиленню невизначеності в цивільному обороті сприяє і Закон "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" [155]. Цим Законом введена правова конструкція обтяження. В принципі, в цьому не було ніякої необхідності, бо до цього будь-який правочин, що порушує цивільні права будь-якої особи, підлягав визнанню недійсним як такий, що суперечить актам цивільного законодавства. В інших випадках встановлювались правила про збереження права користування майном чи іншого речового права у разі переходу права власності на нього. В такий спосіб забезпечувалась стабільність у цивільно-правових відносинах. З введенням в дію названого Закону забезпечувальні права на рухоме майно (застава, притримання, обов'язок передати майно в вигляді неустойки), інші договірні обтяження рухомого майна (передання майна повіреному або комісіонеру, передання майна в найм, управління; пе-

Стаття620

редання майна за договором купівлі-продажу з правом або зобов'язанням зворотного викупу; передання майна за договором купівлі-продажу із збереженням до настання відповідних обставин права власності за продавцем; зобов'язання передати майно обтяжувачеві за умови настання певної події у майбутньому; відступлення права вимоги тощо) набувають чинності для третіх осіб лише за умови реєстрації таких обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Можна було б зробити висновок про можливість оспорювання правочинів, що порушують права особи на відповідне майно, які (права) виникли раніше, оскільки раніше укладений правочин не є чинним для третіх осіб, але є чинним для його сторін. Але ж частина перша ст. 10 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлює, що "у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень". Подібне правило встановлене частиною другою цієї ж статті стосовно передання рухомого майна боржником в забезпечення його зобов'язань: " У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна".

Єдине, що законодавець залишає за кредитором, який не зареєстрував обтяження, полягає в наданні йому права вимагати відшкодування збитків, завданих порушенням його незареєстрованого в Державному реєстрі права (частина третя тієї ж статті Закону).

7. Внесення деякої нестабільності в цивільний оборот статтею 620 ЦК значно обмежується ч. 5 ст. 226 ГК [32], яка визнає за управненою стороною право вимагати відібрання у зобов'язаної сторони індивідуально визначеної речі (речей), зобов'язання щодо передання якої ця сторона по-

556

557