Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 49

е лементи застави, але визнати її заставою і поширити на неї норми законодавства про заставу було б неправильним.

  1. Указом Президента України "Про невідкладні заходищодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна"[180] встановлений механізм заставних закупок зерна усільськогосподарських виробників у сезон збирання за заставними цінами з гарантуванням їм права наступного продажу цього зерна за ринковими цінами (у випадку, якщовони будуть перевищувати заставні) за умови відшкодування Державній акціонерній компанії "Хліб України" вартості зберігання зерна. Елементи застави тут полягають втому, що сільгоспвиробник передає ДАК "Хліб України"зерно на зберігання (зі знеособленням зерна, що зберігається), а зберігач зобов'язується повернути його на вимогупоклажедавця. У забезпечення виконання цього обов'язкупоклажедавцю перераховується заставна вартість зерна.

  2. Подібним же чином при придбанні харчових продуктів у скляній тарі в торговій мережі за споживачамивизнається право повернення цієї тари продавцеві. Вартістьскляної тари при купівлі харчових продуктів оплачуєтьсяза так званими заставними цінами. Заставна ціна повертається споживачеві при поверненні скляної тари. Оскіль-1ки повернення заставної тари саме в те конкретне торгове'підприємство, що продало продукт у цій тарі, створило бутруднення для споживачів, визначено порядок скупки унаселення знеособленої скляної тари за заставними цінами,що затверджуються обласними (Київською та Севастопольською міськими) державними адміністраціями, Урядом Автономної Республіки Крим (п. 9 Правил скупки у населенняскляної тари з-під харчових продуктів [270]).

Ці відносини також не підпадають під дію законодавства про заставу.

7. Традиційно застава розглядається в правовій теорії якправова конструкція, що існує в речових правовідносинах.Але законодавець таку концепцію не сприйняв, хоч і уникає того, щоб називати правовідносини щодо застави зобов'язальними. У заставних правовідносинах дійсно є елементи речового права, що поєднуються з елементами зобов'язального права. Коли в законодавстві згадується по-

318

Стаття 572

няття "застава", під ним розуміється звичайно весь комплекс правових відносин з приводу застави, а іноді — лише

окремі з них.

8. Правовідносини між заставодавцем і заставодержате-лем мають зобов'язальний характер. У силу цього, якщо договором застави передбачений обов'язок заставодавця передати предмет застави — індивідуально визначену річ — у володіння (а в передбачених законом випадках — і в користування), а він цей обов'язок не виконує, заставодержа-тель вправі пред'явити до заставодавця не віндикаційний позов, а позов про примушення боржника (заставодавця) до виконання зобов'язання в натурі (ст. 620 ЦК). Такий же позов пред'являється у випадках, коли заставодавець передав предмет застави у володіння заставодержателю, але згодом став порушувати право заставодержателя на володіння предметом застави. Позов про звернення стягнення на заставлене майно також випливає із зобов'язання між заставодавцем і заставодержателем і не спрямований на захист речових прав заставодержателя. Однак слід враховувати, що законодавча і правозастосовча практика уникають вживання терміну "заставне зобов'язання". Не прийнято вживання цього терміну в науковій, популярній і навчальній літературі.

9. Укладення договору застави (або інший юридичний факт, який передбачений ст. 574 ЦК, ст. 16 "Про заставу" [51] і який є підставою застави), тягне виникнення речових правовідносин, в силу яких: 1) заставодержатель як кредитор має (якщо інше не встановлено законом) переважне право перед іншими кредиторами цього боржника (перед усіма третіми особами) на задоволення своїх забезпечених заставою вимог за рахунок заставленого майна; 2) передан-ня заставодавцем права власності на заставлену річ може здійснюватися лише за згодою заставодержателя (ч. 2 ст. 586 ЦК); 3) якщо заставлена річ передана у володіння (а у відповідних випадках — і користування) заставодержателя, останній має право вимагати від будь-якої особи не порушувати це його право (ч. 5 ст. 48 Закону "Про власність" [38]); 4) іпотечний заставодержатель має право вимагати від будь-якої особи припинення посягання на предмет зас-

319