Добавил:
Upload
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Предмет:
Файл:Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
X
- •України
- •Глава 35
- •1. Право інтелектуальної власності — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
- •Глава 35
- •Право інтелектуальної власності та право власності наріч не залежать одне від одного.
- •Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
- •Перехід права власності на річ не означає переходуправа на об'єкт права інтелектуальної власності.
- •1. До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
- •Глава 35
- •1. Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.
- •Глава 35
- •Глава 35
- •2 . Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону,
- •Особливості здійснення майнових прав інтелектуальноївласності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.
- •1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності наоб'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цьогооб'єкта.
- •2. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта тазамовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
- •1. Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
- •Глава 35-36
- •Глава 36
- •Право інтелектуальної власності на
- •Літературний, художній та інший твір
- •(Авторське право)
- •1. Об'єктами авторського права є твори, а саме:
- •1) Літературні та художні твори, зокрема:
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Суб'єктами авторського права є також інші фізичні таюридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
- •Кожен із співавторів зберігає своє авторське право настворену ним частину твору, яка має самостійне значення.
- •Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське правона твір здійснюється всіма співавторами спільно.
- •Глава 36
- •Авторське право виникає з моменту створення твору.
- •Особа, яка має авторське право, для сповіщення просвої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36-37
- •Глава 37
- •1. Об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є:
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37-38
- •Глава 38
- •1. Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
- •Глава 38-39
- •Автор наукового відкриття має право надати науковомувідкриттю своє ім'я або спеціальну назву.
- •Право на наукове відкриття засвідчується дипломом таохороняється у порядку, встановленому законом.
- •Глава 39
- •Право інтелектуальної власності
- •На винахід, корисну модель,
- •Промисловий зразок
- •Глава 39
- •Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.
- •Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.
- •Законом можуть бути встановлені продукти та процеси,які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
- •Корисна модель вважається придатною для набуття праваінтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно дозакону, є новою і придатною для промислового використання.
- •Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій,речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.
- •Законом можуть бути встановлені продукти та процеси,які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
- •Глава 39
- •Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначаютьзовнішній вигляд промислового виробу.
- •Набуття права інтелектуальної власності на винахід,корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.
- •Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.
- •Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.
- •Глава 39
- •1. Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є:
- •Винахідник, автор промислового зразка;
- •Інші особа, які набули прав на винахід, корисну модельта промисловий зразок за договором чи законом.
- •Глава 39
- •Схожі правила, що визначають використання промислового зразка, встановлені ст. 20 Закону "Про охоронуправ на промислові зразки".
- •Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону "Про охорону правна винаходи і корисні моделі" не визнаються порушенням
- •Глава 39
- •Глава 39
- •Глава 39
- •Глава 39
- •Глава 39-40
- •Глава 40
- •Глава 40
- •Глава 40
- •А втор компонування інтегральної мікросхемн;
- •Глава 40
- •Глава 40
- •Глава 40
- •1. Права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
- •Глава 40-41
- •Глава 41
- •Глава 41
- •1. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом, а також кресленнями, якщо вони подані.
- •1. Суб'єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана.
- •Глава 41-42
- •Автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана.
- •Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції у будь-якому обсязі.
- •Глава 42
- •Глава 42
- •Глава 42
- •1. Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є:
- •Автор сорту рослин, породи тварин;
- •Інші особи, які набули майнових прав інтелектуальноївласності на сорт рослин, породу тварин за договором чи
- •Глава 42
- •4 А. Г. Ярем», т. 2
- •Глава 42
- •Глава 42
- •Глава 42-43
- •Глава 43
- •Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміжінших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої їїдіяльності.
- •Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється зако-
- •4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються
- •Глава 43
- •Глава 43-44
- •1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •1 Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.
- •Обсяг правової охорони торговельної марки визначаєтьсянаведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів іпослуг, якщо інше не встановлено законом.
- •Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •1 Права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
- •Глава 44-45
- •Глава 45
- •Право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права, якщоінше не встановлено законом.
- •Глава 45
- •Глава 45
- •Глава 45-46
- •1. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєст-
- •Глава 46
- •1. Комерційною таємницею є Інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною
- •Глава 46
- •Глава 46
- •Глава 46
- •Глава 46
- •1, Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується строком існування сукупності ознак комерційної таємниці, встановлених частиною першою статті 505 цього Кодексу.
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 41
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •Глава 47
- •6 А.Г.Ярема,т.2
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передатиновому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
- •Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу донового кредитора прав у зобов'язанні.
- •Глава 47
- •Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
- •Глава 47
- •Глава 47
- •Глава 47
- •1. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
- •Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.
- •Застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні.
- •Глава 47
- •1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •Глава 47-48
- •Глава 48 виконання зобов'язання
- •Глава 48
- •Глава 48
- •2О у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •7 А. Г. Ярема, т. 2
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •1. Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
- •Глава 48
- •5) За іншим зобов'язанням — за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
- •2„ Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
- •Глава 48
- •1О Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
- •Глава 48
- •1. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
- •У другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48 —-
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •8 А|(£: Ярема, т. 2 225
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48-49
- •Глава 49
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання
- •Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
- •Договором або законом можуть бути встановлені іншівиди забезпечення виконання зобов'язання.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язаннявчиняється у письмовій формі.
- •Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання,вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним*
- •Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
- •Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню.Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняєнедійсшсть правочину щодо його забезпечення, якщо інше иевстановлено цим Кодексом.
- •Недійсність правочину щодо забезпечення виконаннязобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •§ 2О Неустойка
- •Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або іимайно, які боржник повинен передати кредиторові у разі по-|рушення боржником зобов'язання.
- •Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсоткавід суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язан-Іня.
- •Пенею є неустойка, що обчислюється у відсоткахсуми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за ко-|жен день прострочення виконання.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Право на неустойку виникає незалежно від наявності укредитора збитків, завданих невиконанням або неналежнимвиконанням зобов'язання.
- •Проценти на неустойку не нараховуються.
- •Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо борж-|ник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього|Кодексу).
- •1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і
- •2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмірвстановлюється договором або актом цивільного законодавства.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника відвиконання свого обов'язку в натурі.
- •Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитораправа на відшкодування збитків, завданих невиконанням абоненалежним виконанням зобов'язання.
- •Глава 49
- •§ 3. Порука
- •1. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
- •Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
- •Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
- •Особи, які спільно дали поруку, відповідають передкредитором солідарно, якщо інше не встановлено договоромпоруки.
- •Глава 49
- •1. Уразі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення донього позову — подати клопотання про залучення боржникадо участі у справі.
- •До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпеченепорукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
- •До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора урозмірі частини обов'язку, що виконана ним.
- •Глава 49
- •Боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •§ 4. Гарантія Стаття 560. Поняття гаранті
- •1. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціа-ром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
- •Глава 49
- •Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.
- •Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •1. Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відпо-
- •Гарант повинен негайно повідомити кредитора про віщовувід задоволення його вимоги.
- •Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання абопро його припинення, він повинен негайно повідомити про цекредитора і боржника.
- •1. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.
- •Глава 49
- •1. Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
- •Глава 49
- •1. Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
- •Деякі окремі види гарантій
- •Глава 49
- •§ 5. Завдаток
- •1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього
- •2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
- •Глава 49
- •1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
- •Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищуютьрозмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
- •У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдатокпідлягає поверненню.
- •Глава 49
- •§ 6. Застава
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •11 А. Г. Ярема, т-2
- •1. Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •1„ Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
- •2. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишаєтьсяу володінні заставодавця або третьої особи.
- •Правила про іпотеку землі та інші окремі види заставвстановлюються законом.
- •Іпотека
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Морська іпотека
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Застава майнових прав
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Застава цінних паперів
- •Глава 49
- •Предметом застави може бути будь-яке майно (зокремаріч, цінні папери, майнові права), що може бути відчуженезаставодавцем і на яке може бути звернене стягнення»
- •Предметом застави може бути майно, яке заставодавецьнабуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплідхудоби тощо).
- •Предметом застави не можуть бути вимоги, які маютьособистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.
- •Предмет застави залишається у заставодавця, якщо іншене встановлено договором або законом.
- •Застава окремих видів майна може бути заборонена абообмежена законом.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.
- •Застава рухомого майна може бути зареєстрована напідставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
- •Моментом реєстрації застави є дата та час внесеннявідповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна,якщо інше не встановлено договором або законом.
- •1. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму.
- •Глава 49
- •Оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом.
- •Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
- •Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповіднодо договору або закону потрібна згода власника.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •1. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
- •2. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Право застави виникає з моменту укладення договорузастави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальномупосвідченню, — з моменту його нотаріального посвідчення.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом.
- •Наступна застава майна не припиняє право заставипопереднього заставодержателя.
- •Глава 49
- •У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення напредмет застави.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •14 А. Г Ярема, т. 2
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •§ 7. Притримання Стаття 594. Право притримання
- •Глава 49
- •Кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.
- •Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псуванняабо пошкодження сталися з його вини.
- •Кредитор не має права користуватися річчю, яку вінпритримує у себе.
- •До кредитора, який притримує у себе річ боржника, непереходить право власності на неї.
- •Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речіі права кредитора.
- •1. Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті 591 цього Кодексу.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •15 А. Г.Ярема,т.2
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 49-50
- •Глава 50 припинення зобов'язання
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог,строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
- •Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися зазаявою однієї із сторін.
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •У разі заміни кредитора боржник має право пред'явитипроти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.
- •Глава 50
- •16 Аг. Ярема, т. 2
- •Глава 50
- •Глава 50
- •1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
- •Глава 50
- •1. Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
- •Глава 50
- •Глава 50
- •1 Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
- •2„ Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50-51
- •Глава 51
- •Правові наслідки порушення
- •Зобов'язання. Відповідальність
- •За порушення зобов'язання
- •1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •17 А. Г. Ярема, т. 2
- •Глава 51
- •Глава 51
- •1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальністьза наявності її вини (умислу або необережності), якщо іншене встановлено договором або законом.
- •Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушилазобов'язання.
- •Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •У разі порушення зобов'язання однією стороною другасторона має право частково або в повному обсязі відмовитисявід зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
- •Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє виннусторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
- •Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умовизобов'язання або воно припиняється.
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, якістягуються з боржника.
- •Глава 51
- •1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
- •545 18А.Г.Яремя,т.2
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Кредитор втрачає право на витребування у боржникаречі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо цяріч вже передана третій особі у власність або в користування.
- •Глава 51
- •Глава 51
- •У разі відмови кредитора від договору (стаття 615 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
- •Глава 51
- •1 Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
- •Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
- •При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди)враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •19 А. Г. Ярема, т. 2
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •609 20 А. Г, Ярема, т. 2
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •1 Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
- •Глава 51-52
- •Глава 52 поняття та умови договору
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •21 А. Г. Ярема,-:
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Зміст договору становлять умови (пункти), визначені нарозсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковимивідповідно до актів цивільного законодавства.
- •Глава 52
- •1. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
- •Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
- •Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цьогоКодексу.
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •22 А.Г.Ярема,т.2
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних
- •Глава 52
- •Глава 52
- •1. Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором..
- •23 А. Г. Ярема, т. 2
- •23* Глава 52
- •Глава 52
- •З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінитидоговір без згоди третьої особи, якщо інше не встановленодоговором або законом.
- •Глава 52
- •1. Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
- •Глава 52-53
- •2. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
- •Глава 53
- •1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формідосягли згоди з усіх істотних умов договору.
- •2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторониукласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту)другою стороною.
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •1. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробитикожна із сторін майбутнього договору.
- •Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначено-му колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •1. Договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 25
- •25 А. Г. Ярема, т. 2
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Спеціальні правила про розірвання цивільно-правових договорів в судовому порядку, що виключають застосування ч. 2 ст, 651 цк
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •1О у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
- •2„ У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
- •4О Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
- •Глава 53
- •26 А. Г. Ярем,» 2
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •27 А. Г. Ярема, т. 2
- •Глава 35
- •Глава 36
- •Право інтелектуальної власності на
- •Літературний, художній та інший твір
- •(Авторське право)
- •Глава 37
- •Глава 38
- •Глава 39
- •Глава 41
- •Глава 40
- •Глава 42
- •Глава 43
- •Глава 46
- •Глава 44
- •Глава 45
- •Книга п'ята зобов'язальне право
- •Глава 47
- •Глава 48 виконання зобов'язання
- •Глава 49
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання
- •§ 2. Неустойка
- •§ 3. Порука
- •§ 4. Гарантія
- •§ 5. Завдаток
- •§ 6. Застава
- •§ 7. Притриманім
- •Глава 50 припинення зобов'язання
- •Глава 51
- •Глава 52 поняття та умови договору
- •Глава 53 укладення, зміна і розірвання договору
- •99011, М. Севастополь, вул. Гоголя, 2, к. 606
- •Глава 49
- •9 Аг. Ярема, т 2
- •Глава 49
- •1„ Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
- •2. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки,завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі відмови кредитора від прийняття виконання, якевнаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконатизобов'язання в натурі.
У разі відмови кредитора від договору (стаття 615 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
1. Одним із проявів принципу реального виконання зобов'язання є правило ч. 1 ст. 622 ЦК, відповідно до якого сплата неустойки і відшкодування шкоди не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.
558
559
Глава 51
2 . Відповідно до змісту ч. 2 і 3 ст. 622 ЦК можна Зробити висновок про те, що вони встановлюють виключення із загального правила ч. 1 ст. 622 ЦК. Проте, це — не так. Справа в тому, що насправді боржник звільняється від виконання зобов'язання в натурі у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 622 ЦК остільки, оскільки зобов'язання припиняється (тобто, ніякого звільнення від виконання зобов'язання немає). Відповідно до логіки ст. 612 ЦК відмова кредитора від прийняття простроченого виконання припиняє зобов'язання. Передання відступного також припиняє зобов'язання (ст. 600 ЦК).
Що стосується посилання в ч. З ст. 622 ЦК на ст. 615 ЦК, то воно є не вповні коректним. У ч. З ст. 622 ЦК йдеться про відмову від договору, а в ст. 615 ЦК — про відмову від зобов'язання. Про відмову від договору йдеться у ч. З ст. 651 ЦК, де вона визнається способом (видом) розірвання договору. Розірвання договору відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК припиняє зобов'язання. Зобов'язання, яке припинене, не виконується. В такому розумінні можна говорити про звільнення боржника від виконання зобов'язання у разі відмови від договору.
Стаття 623. Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання
1 Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, щоіснували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, аякщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором абозаконом Суд може задовольнити вимогу про відшкодуваннязбитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на деньухвалення рішення.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди)враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Стаття 622-623
Ч. 1 ст. 623 ЦК покладає на боржника, який порушивзобов'язання, обов'язок відшкодувати збитки, що стали наслідком зазначеного порушення. Отже, це правило передбачає стягнення з боржника всіх збитків. Разом з тим, законодавець не позбавлений права визначити саме поняттязбитків більш широко чи вузько. Це зроблено ним у ст. 22ЦК. Визначення поняття збитків наводиться також у ч. 2ст. 224 ГК [32], а в ст. 225 ГК визначається склад збитків.
Поняття збитків належить відмежовувати від суміжних понять та правових конструкцій, що їм відповідають.Зокрема, це стосується судових витрат. їх склад визначаєтьсяст. 44 ЦЦК [16] (ст. 79 нового ЦПК [34]), а частина п'ятаст. 84 ГПК [20] приписує в резолютивної частині судовогорішення вказувати на розподіл "господарських витрат" міжсторонами. Часто сторони не вимагають вирішення судомпитання про розподіл судових витрат, не оскаржують судові рішення, якими, на їх думку, неправильно розподіленісудові витрати, а пізніше заявляють вимоги про відшкодування шкоди (збитків), що полягає у здійснених судовихвитратах. Такі позови задовольнятись не можуть, оскількидля вирішення питання про розподіл судових витрат встановлені спеціальні правові форми. Це виключає застосування до відповідних відносин положень про відшкодування шкоди (збитків). Разом з тим, само по собі зазначення впозовній заяві чи в клопотанні позивача на відшкодуванняшкоди (збитків), а не про стягнення з відповідача судовихвитрат не звільняє суд від обов'язку вирішити питання пророзподіл судових витрат відповідно до законодавства та зурахуванням відповідних вимог позивача.
Ст. 22 ЦК поділяє збитки на дві частини (види): 1)реальні збитки; 2) упущена вигода. Але в законодавстві невдається витримати єдності в термінології, яка в ньому використовується. Так, використовується термін "прямий збиток" (частина сімнадцята ст. 9 Закону "Про страхування"[132]), який з урахуванням ч. 1 ст. 988 ЦК є тотожнімпоняттю реальних збитків. Це поняття прямих збитків єбазовим, що повинне застосовуватись і в інших галузяхправа, якщо тільки спеціальними галузевими нормативно-правовими актами воно не визначається інакше. Зокрема,
560
561
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]