Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать
  1. Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки,завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

  2. У разі відмови кредитора від прийняття виконання, якевнаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконатизобов'язання в натурі.

  3. У разі відмови кредитора від договору (стаття 615 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

1. Одним із проявів принципу реального виконання зобов'язання є правило ч. 1 ст. 622 ЦК, відповідно до якого сплата неустойки і відшкодування шкоди не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

558

559

Глава 51

2 . Відповідно до змісту ч. 2 і 3 ст. 622 ЦК можна Зробити висновок про те, що вони встановлюють виключення із загального правила ч. 1 ст. 622 ЦК. Проте, це — не так. Справа в тому, що насправді боржник звільняється від виконання зобов'язання в натурі у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 622 ЦК остільки, оскільки зобов'язання припиняється (тобто, ніякого звільнення від виконання зобов'язання немає). Відповідно до логіки ст. 612 ЦК відмова кредитора від прийняття простроченого виконання припиняє зобов'язання. Передання відступного також припиняє зобов'язання (ст. 600 ЦК).

Що стосується посилання в ч. З ст. 622 ЦК на ст. 615 ЦК, то воно є не вповні коректним. У ч. З ст. 622 ЦК йдеться про відмову від договору, а в ст. 615 ЦК — про відмову від зобов'язання. Про відмову від договору йдеться у ч. З ст. 651 ЦК, де вона визнається способом (видом) розірвання договору. Розірвання договору відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК припиняє зобов'язання. Зобов'язання, яке припинене, не виконується. В такому розумінні можна говорити про звільнення боржника від виконання зобов'язання у разі відмови від договору.

Стаття 623. Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання

1 Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

  1. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

  2. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, щоіснували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, аякщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором абозаконом Суд може задовольнити вимогу про відшкодуваннязбитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на деньухвалення рішення.

  3. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди)враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 622-623

  1. Ч. 1 ст. 623 ЦК покладає на боржника, який порушивзобов'язання, обов'язок відшкодувати збитки, що стали наслідком зазначеного порушення. Отже, це правило передбачає стягнення з боржника всіх збитків. Разом з тим, законодавець не позбавлений права визначити саме поняттязбитків більш широко чи вузько. Це зроблено ним у ст. 22ЦК. Визначення поняття збитків наводиться також у ч. 2ст. 224 ГК [32], а в ст. 225 ГК визначається склад збитків.

  2. Поняття збитків належить відмежовувати від суміжних понять та правових конструкцій, що їм відповідають.Зокрема, це стосується судових витрат. їх склад визначаєтьсяст. 44 ЦЦК [16] (ст. 79 нового ЦПК [34]), а частина п'ятаст. 84 ГПК [20] приписує в резолютивної частині судовогорішення вказувати на розподіл "господарських витрат" міжсторонами. Часто сторони не вимагають вирішення судомпитання про розподіл судових витрат, не оскаржують судові рішення, якими, на їх думку, неправильно розподіленісудові витрати, а пізніше заявляють вимоги про відшкодування шкоди (збитків), що полягає у здійснених судовихвитратах. Такі позови задовольнятись не можуть, оскількидля вирішення питання про розподіл судових витрат встановлені спеціальні правові форми. Це виключає застосування до відповідних відносин положень про відшкодування шкоди (збитків). Разом з тим, само по собі зазначення впозовній заяві чи в клопотанні позивача на відшкодуванняшкоди (збитків), а не про стягнення з відповідача судовихвитрат не звільняє суд від обов'язку вирішити питання пророзподіл судових витрат відповідно до законодавства та зурахуванням відповідних вимог позивача.

  3. Ст. 22 ЦК поділяє збитки на дві частини (види): 1)реальні збитки; 2) упущена вигода. Але в законодавстві невдається витримати єдності в термінології, яка в ньому використовується. Так, використовується термін "прямий збиток" (частина сімнадцята ст. 9 Закону "Про страхування"[132]), який з урахуванням ч. 1 ст. 988 ЦК є тотожнімпоняттю реальних збитків. Це поняття прямих збитків єбазовим, що повинне застосовуватись і в інших галузяхправа, якщо тільки спеціальними галузевими нормативно-правовими актами воно не визначається інакше. Зокрема,

560

561