Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні.

174

175

Глава 47

2 . Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

  1. Приписуючи виражати зобов'язання в грошовій одиниці України, тобто в гривнях, ст, 524 ЦК допускає визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті. В останньому випадку сума, що підлягає сплаті, визначається відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК.

  2. Однак в сфері чинності Господарського кодексу [32]загальні правила ст. 524 і 533 ЦК, що допускають можливість вираження зобов'язання в іноземній валюті та встановлюють механізм визначення суми зобов'язання у валюті України, не діють. Чинними тут є правила ч. 2 ст. 198ГК, відповідно до яких грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені в гривнях, авираження грошових зобов'язань в іноземній валюті допускається лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою відповідно до законодавства в іноземній валюті.

У тексті ст. 198 ГК як у краплі води проявились недоліки всього Господарського кодексу, пов'язані з невизначеністю термінології, яка в ньому використовується. Вживаються терміни "грошові зобов'язання, що виникають в господарських відносинах" та "грошові зобов'язання учасників господарських відносин". Ці два терміни викликають схвалення, оскільки чітко виокремлюють грошові зобов'язання як частину господарських правовідносин, що зазвичай складаються із двох зустрічних зобов'язань. Але з урахуванням ст. 1 та 2 ГК наведені два терміни мають занадто широкий зміст, оскільки охоплюють собою всі види грошових зобов'язань, в яких хоч би з однієї сторони приймає участь суб'єкт господарювання. Далі в ч. 2 ст. 198 ГК йдеться про те, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин можуть бути виражені в іноземній валюті, якщо розраховуватись в такій валюті між собою мають право не всі учасники господарських відносин (це — ширше, ніж учасники господарських зобов'язань), а лише суб'єкти господарювання (це — вужче, ніж учасники господарських зобов'язань). За наявності очевидної нелогічності в другому реченні ч. 2 ст. 198 ГК слід зробити висновок, що сфера дії ч. 2 ст. 198 ГК визначається з урахуванням

Стаття 524-525

ст. 175 ГК, тобто ці правила стосуються господарських зобов'язань і не поширюються на відносини, що не є предметом Господарського кодексу.

Стаття 525. Недопустимість односторонньої вдмови віч зобов'язання

1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

1. Ст. 525 ЦК на відміну від ст. 162 раніше чинногоЦивільного кодексу передбачає можливість відмови не від"виконання зобов'язання", а від "зобов'язання". Це — суттєво, оскільки відмовитись від "виконання зобов'язання"може тільки боржник, а відмовитись від "зобов'язання"може і боржник, і кредитор. Тлумачення положень законівта умов договорів про право сторони відмовитись від зобов'язання утруднюється внаслідок того, що із деяких статейЦивільного кодексу (зокрема, із ч. З ст. 510) випливає, щозаконодавець не готовий послідовно проводити те розуміння зобов'язання, яке закладене у визначенні зобов'язанні вст. 509 ЦК, і допускає застосування позначення терміном"зобов'язання" двосторонніх зобов'язальних правовідносин,що складаються із двох зобов'язань.

2. Відмова від зобов'язання можлива повна або часткова. Вона може тягти припинення зобов'язання або йогоперетворення. Той чи інший варіант наслідків відмови відзобов'язання наступає в залежності від стану того зобов'язання (умовно назвемо його другим), яке разом із зобов'язанням, від якого сторона відмовляється (умовно назвемойого першим), складає єдині зобов'язальні відносини.Відмова від першого зобов'язання тягне його припинення.Якщо друге зобов'язання не було виконане на момент відмовивід першого зобов'язання, друге зобов'язання при цьомувтрачає правову підставу (воно передбачало зустрічне виконання у відповідь на виконання першого зобов'язання) ітакож припиняється.

Якщо друге зобов'язання на момент відмови від першого уже було виконане, відмова від першого зобов'язання

176

177