Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

в ідповідних випадках) як такі, що збільшують дійсну вартість вантажу (ст. 180 КТМ [24]).

15. Ст. 182 КТМ встановлює порядок визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню в зв'язку з втратою або пошкодженням контейнера чи іншого пристрою. При їх втраті збитки відшкодовуються в розмірі дійсної вартості з урахуванням фактичного зносу на момент втрати. Дійсна вартість при цьому повинна визначатися за цінами на нові контейнери чи інші пристрої в місці перебування власника. Потім повинен враховуватися фактичний знос. Фактичний знос не може вважатися рівним нарахованій сумі амортизаційних відрахувань, а повинен враховувати фактичний стан речі.

16. При пошкодженні контейнера чи пристрою збитки відшкодовуються в розмірі дійсної вартості його ремонту в порту призначення (ст. 182 КТМ). На думку авторів, це правило за аналогією може використовуватися й в інших випадках заподіяння збитків шляхом пошкодження речей. Лише місцем, за яким визначається вартість ремонту в цих випадках, буде не порт, а місце перебування пошкодженого майна. Застосування аналогії в цьому випадку буде безумовним, оскільки законодавство не встановлює загальних правил визначення розміру збитків при пошкодженні речей.

17. В силу загального правила правозастосування, відповідно до якого перевага при правозастосуванні надається спеціальному закону, хоч би він і був прийнятий раніше, слід визнати, що ч. З ст. 623 ЦК не виключає чинності частини першої ст. 23 Закону "Про залізничний транспорт" [77], відповідно до якої перевізник несе відповідальність за збереження вантажу, багажу, вантажо-багажу в межах, встановлених Статутом залізниць [216]. Це дає підстави для визнання чинності ст. 114 Статуту залізниць, яка встановлює порядок визначення розміру "фактичних збитків", заподіяних незбереженістю вантажу при залізничному перевезенні. При цьому дається загальний припис про те, що перевізник зобов'язаний відшкодувати дійсну вартість втраченого вантажу чи вантажу, якого не вистачає, або суму, на яку знизилася вартість вантажу. Крім того, встановлюєть-

Стаття623

ся, що дійсна вартість визначається на підставі документів відправлення, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. Вартість вантажів, які належать громадянам, якщо вона не була оголошена при відправленні, визначається за цінами, що діють у тому місці та на той час, де і коли здійснюється відшкодування збитків. Якщо вантаж був зданий до перевезення з оголошеною вартістю, залізниця зобов'язана відшкодувати збитки у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, відшкодовується дійсна вартість вантажу (сума, на яку вартість вантажу знизилася). Це правило слід враховувати тим, хто практикує відправлення вантажів (багажу) з оголошеною вартістю, що значно нижче дійсної (ринкової). Набагато вигідніше вартість вантажу не оголошувати взагалі.

18. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей [200] належить оцінити як такий, який поширюється на відносини, що регулюються цивільним законодавством. При цьому необхідно враховувати таке. Цей Порядок був затверджений на виконання розпорядження Президента України "Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю" [167]. У свою чергу це розпорядження як одне із заходів активізації боротьби з корупцією та організованою злочинністю приписувало Кабінету Міністрів розробити проект постанови "Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" під час вирішення питань матеріальної відповідальності учасників господарських правовідносин. Це і є підставою для поширення названого Порядку на майнові відносини, що регулюються цивільним законодавством. Кабінет Міністрів встановив у Порядку правила визначення загального (сумарного) розміру збитків, що містить у собі збитки, завдані підприємству, установі, організації, а також додаткові суми, що підлягають стягненню з винної особи і перерахуванню до Державного бюджету (п. 10 Порядку). Стягнувши із суб'єкта, який заподіяв збитки шляхом розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, понесені збитки з зас-

570

571