Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 51

б покласти відповідальність за незбереження переданого на зберігання майна через те, що від нього залежало вжити таких заходів як заміна звичайних дверей на броньовані, обладнання металевих ґрат на вікнах, підключення квартири до охоронної сигналізації чи навіть виставлення цілодобового поста. Якщо зловмисники застосували силу, яка для постового (охоронця) виявилася непереборною, на зберіга-ча можна буде покласти відповідальність за те, що він не вжив такого залежного від нього заходу як укладення договору про виставлення поста з трьох охоронців. Якщо їх було троє, зберігачеві можна дорікати в тому, що їх не було десять і т.д. Таким чином, сам по собі критерій вжиття всіх залежних від боржника заходів є неприйнятним для визначення вини в сфері цивільного права і може застосовуватись лише тоді, коли на боржника покладається відповідальність за негативні наслідки, що настали внаслщок простого випадку.

14. Разом з тим критерій належної дбайливості чи турботливості (відповідно до ст. 401 нового Цивільного кодексу Російської Федерації — той ступінь дбайливості та обачності, яка вимагалася від боржника за характером зобов'язання і умовами обороту) для цих цілей цілком підходить. У наведеному вище прикладі з урахуванням безкоштовності збереження зберігач, виявляючи належну дбайливість (турботливість), не повинен був ні підключати квартиру до охоронної сигналізації ні ставити броньовані двері, ні виставляти пост охорони. Він повинен був дбати (турбуватись) про речі, які зберігав, як про свої. За незбереження речей внаслідок інших обставин при належній своїй дбайливості (турботливості) зберігач відповідати не повинен через відсутність вини.

Для розуміння категорії належної дбайливості (турботливості) дуже важливого значення набуває висновок, що випливає з ст.143 КТМ [24] про те, що наявність прихованих дефектів морського торговельного судна не виключає належної дбайливості (турботливості) морського перевізника, а за відповідних умов дії (бездіяльність) перевізника (судновласника) повинні кваліфікуватися як такі, що не мають ознаки вини.

Стаття614

  1. З урахуванням викладеного умисел у цивільномуправі означає, що боржник розумів, що в його діях (бездіяльності) відсутня дбайливість (турботливість), яка вимагається від нього змістом зобов'язання, передбачав можливість настання негативних майнових наслідків і бажавабо свідомо допускав настання таких наслідків. Наявністьбажання досягти негативних майнових наслідків дає підставукваліфікувати умисел як прямий. Свідоме допущення настання таких наслідків означає, що умисел є непрямим.

  2. Необережність у цивільному праві слід тлумачити якрозуміння неналежної дбайливості (турботливості) (при легковажному розрахунку на відвернення шкідливих наслідківтакої поведінки) або нерозуміння неналежного рівня дбайливості (турботливості) (і можливості настання негативнихмайнових наслідків), хоча особа могла і повинна була церозуміти і передбачати.

  3. Маючи на увазі положення ст.-181 (частин другої ітретьої), 194 (частини шостої), 350 КТМ, слід визнати, щов цивільному законодавстві України сформульоване поняття самовпевненості, яке означає таку форму необережності,при якій особа розуміла, що в її діях не міститься необхідного рівня дбайливості (турботливості), але вона легковажно розраховувала відвернути негативні майнові наслідки своєїповедінки.

Недбалість має місце тоді, коли особа не усвідомлювала, що в її діях бракує належного рівня дбайливості (турботливості), і не передбачала негативних майнових наслідків своєї поведінки, хоча відповідно до обставин повинна була і могла розуміти, що в її діях відсутній належний рівень дбайливості (турботливості), і передбачати можливість настання шкідливих майнових наслідків своєї поведінки.

18. Належить також враховувати, що поряд з поняттяминеобережності, самовпевненості, недбалості цивільне законодавство використовує поняття грубої необережності. Воновикористовується в Цивільному кодексі (наприклад, ч. 2ст. 1193), в інших законах (наприклад, у ст. 256 КТМ). Підгрубою необережністю зазвичай необхідно розуміти самовпевненість, оскільки яких-небудь інших, більш визначених критеріїв грубої необережності законодавство не вста-

532

533