Глава 51

м ентів. І не випадково правотворча і правозастосовча практика цю концепцію (одну з логічно найбільш тонких і красивих витонченістю думки) не сприйняла. Немає в неї таких перспектив і в майбутньому.

81. Теорія передбачуваності наслідків спирається на висловлювання відомого російського вченого-юриста Г.Ф. Шершеневича, який відзначав, що "наслідки незаконної дії, за які той, хто діяв, відповідає, не можуть йти далі того, що можна було передбачити в момент вчинення дії на підставі загальножитгєвого досвіду середньої розумної людини" (цит. по: Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положення. — М.: Статут, 1997, с. 581). Однак у даному разі докір автора на адресу радянської правової науки, що визнавала причинний зв'язок суто об'єктивним та ігнорувала суб'єктивний аспект причинного зв'язку, є несправедливим. Передбачуваність результатів та інші суб'єктивні ознаки протиправної дії чи бездіяльності повною мірою охоплюються проблематикою вини і, більш широко, — суб'єктивної сторони правопорушення.

82. Найбільше визнання в теорії та практиці правозасто-сування отримала концепція прямого та опосередкованого причинного зв'язку, яка не допускає юридичної відповідальності за наявності опосередкованого причинного зв'язку. Прямий (безпосередній) причинний зв'язок, пише професор Н.Д. Єгоров, має місце тоді, коли у сплетенні подій, які послідовно розвиваються, між протиправною поведінкою особи та збитками не існує яких-небудь обставин, що мають значення для цивільно-правової відповідальності. Якщо ж між ними знаходяться обставини, яким закон надає значення у вирішенні питання про відповідальність (протиправна поведінка інших осіб, непереборна сила та ін.), має місце непрямий (опосередкований) причинний зв'язок (Гражданское право. Учебник. Часть І/ Под ред. А.П. Сер-геева, Ю.К. Толстого. — М.: Теис, 1996, с. 540). Непрямий причинний зв'язок показується автором на такому прикладі. Постачальник зобов'язаний був поставити сталь марок "Пріма" та "А". Однак це зобов'язання він належно виконав лише в частині сталі марки "А". Замість сталі марки "Пріма" він поставив сталь марки "Б". Покупець не пере-

608

Стаття623

вірив марку одержаної сталі, використав її при виготовленні сплаву, який виявився недоброякісним. Через те, що між причиною і наслідком знаходяться юридично значущі дії покупця, який без перевірки пустив у переплавляння поставлені йому види сталі, робиться висновок про непрямий характер причинного зв'язку і неможливість відповідальності за завдані збитки. Це — досить тонке зауваження. Але чинне законодавство України не дає підстави для висновку про те, що в подібних випадках постачальник відповідальності не несе. Не дає такої підстави і новий Цивільний кодекс Російської Федерації. На давав його і Цивільний кодекс РСФСР, який діяв раніше. Прихильники теорії прямого і опосередкованого причинного зв'язку не заперечують того, що опосередкований (непрямий, побічний) причинний зв'язок — усього лише різновид причинного зв'язку. Він підпадає під загальне визначення поняття причинного зв'язку, що непрямо виражається в ст. 623 ЦК словом "завдані" (збитки). Але якщо закон надає право кредиторові стягнути з боржника "завдані" збитки (всі), то чи мають моральне право вчені-юристи давати рекомендації про те, що відповідно до ст. 623 ЦК допустимо стягувати тільки прямі збитки і недопустимо стягувати збитки опосередковані (непрямі, побічні). Та й пропозиція щодо удосконалення законодавства — встановити правило про те, що боржник, який неналежно виконав зобов'язання, звільняється від відповідальності за шкідливі наслідки, що настали, які не відвернув кредитор, хоча, за обставин справи міг і повинен був запобігти, — є неприйнятним. Виходячи з цього, будь-який боржник-зловмисник повинен бути звільнений від цивільно-правової відповідальності за завдані збитки, оскільки між діями боржника та збитками, що виникли на боці кредитора, знаходяться власні дії кредитора, який не здійснював належного контролю за виконанням зобов'язання. Добре, що в наведеному прикладі постачальник поставив сталь іншої марки. Але він же міг поставити снаряди і зробити це навмисно, знаючи про халатне ставлення працівників покупця до виконання обов'язків, що випливають з технології виробництва, і бажаючи заподіяти конкуренту шкоду. Невже й у цьому випадку через