Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 49

ч инності стосовно третіх осіб прямо пов'язується з реєстра-цією застави рухомого майна (частина друга ст. 12 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" [155]), Щодо іпотеки такого чіткого правила немає. Але ж з моменту нотаріального посвідчення іпотечного договору виникають лише взаємні обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя (частина друга ст. З Закону "Про іпотеку" [146]). Заставодержатель за зареєстрованою іпотекою набуває переважного права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки перед заставодержателями незареєст-рованих іпотек. Пріоритет іпотек визначається за моментом їх державної реєстрації.

  1. Ч. 4 ст. 588 ЦК підлягає застосуванню з урахуваннямЗакону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстраціюобтяжень". Відповідно до частини першої ст. 44 цього Закону моментом реєстрації обтяжень (в тому числі і застав)є день, година і хвилина внесення відповідного запису доДержавного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповіднодо цього моменту і буде визначатись пріоритет попередньоїзастави перед наступною. Тимчасовий порядок державноїреєстрації іпотек [251] передбачає внесення до Державногореєстру іпотек запису тільки про день реєстрації.

  2. Ч. 5 ст. 588 ЦК покладає на заставодавця обов'язокнадавати заставодержателям інформацію про попередні застави, та визначає зміст цієї інформації: вона має надаватись в обсязі істотних умов договору застави (ст. 584 ЦК).Відповідно до ст. 18 Закону "Про заставу" [51] заставодавець зобов'язаний повідомляти про попередні застави кожного із наступних заставодержателів. Невиконання заставодавцем цього обов'язку і навіть пряме підтвердження ним,усупереч правді, у тексті договору застави тієї обставини,що майно, яке заставляється, раніше не було заставлене, неможе бути підставою для визнання договору застави недійсним. Законодавець не міг допустити визнання в такомувипадку договору застави недійсним, оскільки це було б вінтересах тієї сторони (заставодавця), що прямо чи побічнопрагнула ввести в оману другу сторону. Тому встановленеспеціальне правило про те, що невиконання заставодавцемобов'язку повідомити заставодержателя про попередні зас-

Стаття 588-589

тави цього ж майна тягне обов'язок заставодавця відшкодувати збитки, що виникли на стороні заставодержателів за наступними договорами застави внаслідок невиконання заставодавцем цього обов'язку. Це — більш сувора санкція, ніж та, яка встановлена ст. 215 ЦК. Крім того, вона виключає визнання договору застави недійсним.

Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою

  1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення напредмет застави.

  2. За рахунок предмета застави заставодержатель має правозадовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена намомент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів,неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленогомайна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленнямвимоги, якщо інше не встановлено договором.

1. Ч. 1 ст. 589 ЦК значно більш вдало, ніж частина перша ст. 20 Закону "Про заставу", визначає момент, в який у заставодержателя виникає право звернення стягнення на заставне майно. Таким моментом є момент, коли настав юридичний факт — невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Слід враховувати, що лри визначенні порушення зобов'язання в ст. 610 ЦК зазначається на невиконання зобов'язання і неналежне його виконання (з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання). Але ж підставою звернення стягнення на заставлене майно називається тільки невиконання зобов'язання. У визначенні застави у ст. 572 ЦК також вказується на переважне право заставодержателя отримати задоволення за рахунок заставленого майна "у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання". Стосовно інших видів забезпечення в ч. 1 ст. 549 (щодо неустойки), ч. 1 ст. 553 (щодо поруки), ч. 1 ст. 563 ЦК (щодо гарантії), ч. 1 ст. 571 ЦК (щодо завдатку) зазначається на застосування відповідних заходів забезпечення виконання зобов'язань у разі порушення зобов'я-

400

401