Глава 51

п ослуг на митній території України. Вибуття товарів із власності платника податку у зв'язку з їх розкраданням, знищенням, псуванням, а також нестача товарів не охоплюються цим об'єктом оподаткування податком на додану вартість, виходять далеко за його межі. Отже, платник податку на додану вартість при стягненні збитків не може застосовувати п. 3.1.1 ч. 3.1 ст. З Закону "Про податок на додану вартість" [86]. У принципі, він повинен застосовувати Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей [200], який передбачає нарахування не тільки податку на додану вартість, але й акцизного збору, а також індексацію та помноження одержаної суми на встановлений коефіцієнт. Але стягувані в такий спосіб суми податку на додану вартість і акцизного збору не можуть визнаватися податками, а їх перерахування до бюджету не забезпечене необхідним механізмом. Немає підстав і для того, щоб донараховувати податок на додану вартість в таких випадках і у зв'язку з тим, що товари, які придбавались для подальшого використання у власній господарській діяльності, пізніше були викрадені і не були використані за призначенням. Податкове законодавство не передбачає зменшення валових витрат та суми податкового кредиту у випадках, коли товари, що придбавалися для використання у власній господарської діяльності, за надзвичайних обставин вибули із володіння платника податків.

20. Викладене стосується й акцизного збору, якщо маємісце розкрадання, нестача, знищення чи псування підакцизних товарів, при реалізації яких суб'єкт, за логікою роз'яснень Державної податкової адміністрації, зобов'язаний нарахувати акцизний збір, одержати його від винної особи і перерахувати до бюджету. Об'єктом оподаткування акцизним збором також є обороти з реалізації товарів (ст. З Декрету "Проакцизний збір" [161]; ст. З Закону "Про акцизний збір наалкогольні напої та тютюнові вироби" [71]), до категорії якихне відносяться стягувані з боржників збитки, завдані розкраданням, знищенням або пошкодженням майна.

21. У той же час всі особи, що не є платниками податку надодану вартість, у тому числі і фізичні особи, які не мають

Стаття 623

статусу суб'єктів підприємницької діяльності, мають право на стягнення збитків, завданих знищенням, втратою, пошкодженням, псуванням матеріальних цінностей, за ціною, що включає в себе податок на додану вартість і акцизний збір, тобто за ціною, за якою вони придбавали відповідні цінності, за якою вони могли їх продати, і за якою вони мають можливість придбати такі цінності замість втрачених.

22. Законодавець по-різному підходить до оподаткування доходів, отриманих у вигляді відшкодування збитків, завданих втратою майна. Відповідно до частини першої ст. 52 Закону "Про власність" [38] підлягають відшкодуванню збитки, завдані припиненням права власності на нерухоме майно в зв'язку з вилученням земельної ділянки, на якій таке майно розташоване. В таких випадках, як і в інших, коли держава примусово вилучає майно платника податку на прибуток підприємств, суми відшкодування не оподатковуються податком на прибуток (п. 4.2.2 ч. 4.2 ст. 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" [88]). Нео-податковуються цим податком грошові суми, що отримані в порядку відшкодування "прямих витрат та збитків" за умови, що при отриманні відповідних цінностей платник податку на прибуток не відносив плату за них на валові витрати (п. 4.2.3 ч. 4.2 ст. 4 того ж Закону). В решті випадків грошові суми, отримані як відшкодування збитків, оподатковуються. Зокрема, оподатковуються упущена вигода, відшкодування вартості майна, затрати на придбання якого були віднесені до валових витрат.

Не дивлячись на різні режими оподаткування грошових сум, отриманих платником податку на прибуток підприємств, розмір збитків, що відшкодовується, від цього режиму не залежить. І це є логічним. Відшкодування прямих збитків відновлює порушений майновий стан кредитора. Оподаткування такого відшкодування привело б до того, що відшкодування збитків не повною мірою відновило б майновий стан кредитора. Оподаткування збитків, що є упущеною вигодою, є логічним, оскільки у разі, якби боржник не припустився порушення, отримана вигода була б включена до об'єкту оподаткування. Застереження про звільнення від оподаткування тільки збитків, що відшкодовують таке по-

574