Глава 52

4 0. У випадках, коли закон прямо чи побічно покладає на сторону обов'язок укладення договору, можливе спонукання до укладення угод за рішенням суду. Механізм спонукання у випадках, коли спір з цього приводу підлягає вирішенню в господарському суді, встановлений п. З ст. 83 ГПК [20]: в рішенні суду про спонукання до укладення договору зазначаються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Стаття 628. Зміст договору

1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені нарозсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковимивідповідно до актів цивільного законодавства.

2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносинсторін у змішаному договорі застосовуються у відповіднихчастинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщоінше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

1. Стаття, що коментується, поняття змісту договору розуміє вкрай широко. Сюди включаються перш за все умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Зазвичай, це — всі умови (пункти), що включені до тексту документа, який називається договором та який сторони підписали. В такому розумінні умови договору (договір) є індивідуальним регулятором відносин між його сторонами.

Укладення договору є юридичним фактом, унаслідок якого на відносини між його сторонами поширюється також дія нормативного регулятора (відповідних норм цивільного права). Стосовно цих норм (положень актів цивільного законодавства) в ч. 1 ст. 628 ЦК дуже невдало використовується формулювання "умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства". Оскільки немає ніяких інших умов (крім умов договору, що включені сторонами до його тексту, та положень актів цивільного законодавства), які поширювались би на відносини, що вини-

Стаття 627-628

кають на підставі договору, слід визнати, що цитоване положення ч. 1 ст. 628 ЦК означає "норми цивільного права". Це — не загальновизнане в науці тлумачення поняття умов договору, але ж воно набуло нормативно-правового значення.

2. Викладене широке розуміння змісту договору логічноузгоджується з іншими положеннями Цивільного кодексу.Коли підставою зміни або розірвання договору ч. 2 ст. 651ЦК називає порушення договору, то це означає, що такоюпідставою є як порушення умов, викладених в тексті договору, так і порушення тих положень актів цивільного законодавства, які в силу укладення договору стали поширюватись на відносини між сторонами договору. Так же широкорозуміються умови договору в ч. 2 ст. 284 ГК [32], відповідно до якої "умови договору оренди зберігають свою силуна весь строк дії договору, а також у разі, якщо після йогоукладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря". Разом із ч. 1 ст. 628 ЦК цеправило набуває чітко визначеного змісту, що було вкрайнеобхідним у зв'язку із специфікою правової конструкції,яку тут використовує законодавець і яка полягає в наданніпротягом певного часу та стосовно певного зобов'язаннячинності положенням нормативно-правових актів, що втратили чинність. Для порівняння зауважимо, що подібне цитованому положення ч. З ст. 10 [68] Закону "Про орендудержавного і комунального майна" ("умови договору оренди є чинними у випадках, коли після його укладення.,,законодавством встановлено правило, які погіршують становище орендаря") до останнього часу з трудом піддавалося тлумаченню,

3. Прямо передбачається можливість укладення змішаних договорів, тобто договорів, що породжують не два зустрічних зобов'язання сторін, а два чи декілька зобов'язаньна кожній стороні, що підпорядковується різним інститутам (чи іншим групам норм) цивільного права. Таким єдоговір найму-продажу, _що передбачений ст. 705 ЦК. Експедитор може виконувати обов'язки перевізника (ч. 2 ст.929 ЦК), а зобов'язання щодо організації перевезень і експедирування також можуть грунтуватись на одному дого-

656

657