Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар...doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
6.14 Mб
Скачать

Глава 48

в становлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

  1. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язаннісвого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати,що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк(термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторонамає право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитисявід його виконання частково або в повному обсязі.

  2. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однієюіз сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

  1. Поняття зустрічного виконання зобов'язання є одниміз проявів подальшого відходу цивільного законодавстваУкраїни від того розуміння зобов'язання, що відоме з часівСтародавнього Риму. Виходячи із того, що зобов'язання єдво- чи багатосторонніми правовідносинами, до змісту якихвходять зустрічні обов'язки його учасників, ст. 538 ЦК івизначає, як же ці обов'язки повинні виконуватись. Вважається, що обов'язки однієї сторони є обумовленими виконанням зустрічних обов'язків другої сторони. При цьомуне мається на увазі, що в договорі дійсно повинно прямовизначатись на таку обумовленість. Якщо договором, наприклад, встановлено обов'язок підрядника виконати роботу та передати її результати замовнику, а на замовника покладаються обов'язки прийняти роботу та оплатити її (абовстановлено інші взаємні обов'язки сторін), то це є обумовленістю виконання обов'язку однією стороною виконанням свого обов'язку другою стороною.

  2. Зазвичай договорами передбачаються строки виконаннязустрічних обов'язків обома сторонами зобов'язальних правовідносин. Якщо це не встановлено, то це не означає, щозастосуванню підлягає ч. 2 ст. 530 ЦК (вона застосовуєтьсятільки у випадках, коли в силу зобов'язальних відносинобов'язки несе тільки одна сторона). Якщо обов'язки в зобов'язальних правовідносинах мають взаємний (зустрічний)характер, обидві сторони мають виконувати свої обов'язки

224

І,

Стаття538

одномісно. Передбачається можливість відступлень від цього правіла, які можуть встановлюватись актами цивільного законодавства, договорами. Вони можуть випливати також із звінаїв ділового обороту і суті зобов'язання. Це — одне із небагатьох правил Цивільного кодексу, що допускає мож-ливк1! ь відступати від букви положення цього Кодексу не тільЛі в силу спеціального акта законодавства, договору чи в chj у зобов'язання, а і в силу звичаїв ділового обігу (інші прав ;«ла такого роду передбачені ст. 531, ч. 2 ст. 532 ЦК).

З 41ри тлумаченні ст. 538 ЦК центральне значення має зазнУчення на "одночасність". Одночасно виконуються зуст] ачні обов'язки, наприклад, при купівлі-продажу з роз-рахОкками готівкою, коли одна сторона передає (вручає) іншю стороні товар і тут же отримує кошти, що становлять ціни товару. Але слово "одночасно" в контексті цієї статті треД розуміти більш широко — як максимально можливий нев( *шкий час між виконанням обов'язку однією стороною та ві «конанням зустрічного обов'язку іншою стороною. Так, при безготівкових розрахунках продавець може доставити тобі )и на склад покупця в п'ятницю в кінці дня. Виходячи із ofc зв'язку одночасно виконати зустрічний обов'язок щодо ошї- ти вартості товарів, покупець повинен передати платі-жнесроручення до банку не пізніше першого робочого (для баніу) дня після дня доставки товарів. Зазвичай це буде поьіділок (якщо на понеділок не випадає день державного аботрелігійного свята, робота в який не проводиться.). З вів'И >рка уже має нараховуватись пеня за прострочення ви-коґ} шня грошового зобов'язання (якщо вона передбачена заю ном або договором).

]. Виконання стороною обов'язку своєчасно повідомити дру,у сторону про те, що вона не зможе виконати свого об«\з'язку, може мати значення при визначенні розміру збитків, що стягуються з боржника відповідно до ч. 2 ст. бій ЦК.

-і. Відсутність стабільності у майнових відносинах в су-ча<а,іих умовах ставить сторону зобов'язальних правовідносин, шо першою виконала своє зобов'язання, в становище, пр[ якому вона не може забезпечити свої інтереси. З метою подолання такої ситуації стороні надається право зупинити

І