19 Лішня 1861 року в газеті була вміщена нова стаття "Похороны

Тараса Шевченька" виразного репортерського характеру. Відчувається, що

її автор добре обізнаний з предметом висвітлення. До публікації редакція

додала примітку такого змісту: "Перва то допись в "Слове" з Києва.

ІІедеемся. що в недолгое время приобретем дописей з Украины еще

больше. Ред." Однак надії швіщко не справдилися, українці з Росії не

поспішали до числа співробітників "Слова".

Г. Шевченко прийшов до "Слова" через німецькі двері. 7 липня 1862

року газета вмістила велику статтю "Коротка жіптєпись Тараса Шевченка,

зазаначивши, що даний текст є перекладом статті "Ein russisches

Dichterleben" з німецької літературної газети "Die Gartenlaube" (1861, №

28). що виходила в Липську. Сагття містила високу оцінку творчості Т.

Шевченка і правильний виклад фактів його біографії. Дещо раніше (7.04.

1862) газета подала інформацію: "В Киеве переложил А. Г.

Горжалчпнський з языка малоруского на польский поезій Тараса

Шевченка. Том первй уже вышол з печатнії, том второй печатается".

Майже всі інформаційні матеріали в газеті друкувалися анонімно.

Програмовою для першого року існу вання газети стала стаття, теж подана

в багатьох подачах "Чего маєм желатн?" Вона була підписана, але підпис

-

лФранко І. Я. Кость Горбаль //Франко І. Я. Зібр. творів: У 50т. - К., 1981. - Т.

34. - С. 368.

226Франко І.Я. Нарис історії \країнсько-руської літератури до 1890 р. // Франко

І. Я. Зібр. творів: У 50 т. - К..' 1984. - Т. 4і" - С. 317.Історія української журналістики XIX століття

являв собою виразніш псевдонім: "Еремій Русин". Тут була викладена

політична програма галицького русинства. від чийого імені й виступала

газета. Стаття засвідчила спорідненість програми "Слова" з політичними

цілями ГРР. На думку Еремія Русина, що висловлена вже в першій же

подачі від 17 травня 1861 року, сучасні галицькі українці повинні боротися

за здійснення таких завдань:

1 ) поділ Галичини на руську й польську губернії;

2) аби в руській губернії вільно було кожному звертатися до уряду й

суду будь-якою мовою, але щоб усі урядовці приймали й розв'язували по-

руськи подання руські;

"В школах всех. - писалося в цьому пункті далі, - абы всех предметов

в руском языце школяри преподавания слухати обязаны были, яко в языце

большинства крайового народа, бо руска часть Галичини, ни Мазовше, ни

Гановер, але Русь, а мы хочем и в будущем тым зостати. чим нас Бог

сотворил: Русинами".

3) аби кращий виборчий закон випрохали від наймилостивійшого

монарха наші депутати;

4) аби створити Комітет народної історії:

5) та Комітет для досліджень топографічних.

У наступних подачах цієї статті до цих пунктів додавалися нові, що

розширяли програму діяльності українців, переважно на терені культурно-

освітньому.

Оскільки підросійські українці не зголосилися до співпраці відразу,

редакція знайшла інший спосіб залучення українських авторів, а саме:

розпочала передрук вже опублікованих матеріалів провідних українофілів.

Так. 20 вересня 1861 року газета розпочата передрук з другого числа

"Основи" (1861) статті М. Костомарова "Ответ на нападения газеты "Czas"

и журнала "Revue Contemporaine".

З жовтня в газеті з'являються вірші П. Куліша, так само передруковані

з "Основи". Так. зокрема в № 71 був опублікований вірш П. Куліша "З-за

Дунаю", що являв собою баладу, написану в народно-пісенному дусі. Між

українцями й галичанами навіть зав'язався діалог на сторінках "Слова": І.

Гушалевич відповів П. Кулішеві віршем "Ответ з-под Бескіщ на голос з-за

Дунаю" (№ 76). у якому закликав сокола, ліричного героя вірша П. Куліша,

летіти в Галичину:

Славна колись була, славна Галичина.

Ту е родны люди и родна родина.

Політика, спрямована на передрук провідних матеріалів "Основи",

вияаляє свою тривалість і засадничу спрямованість, про що свідчить поява

в "Слові" вже в 1863 році (№№ 20-33) програмової праці М. Костомарова

"Две русские народности", узятої з третьої книжки журналу 1861 року: а

також інших названих вище праць 11. Ку ліша, М. Костомарова, віршів Т.

Шевченка, Ієремїї Галки. Такі публікації "Слова" виховували в читача

почуття всеукраїнського братства, сприяли формуванню уявлення про

соборність України, розділену до часу державним кордоном.