401Михайлин 1.Л.

Ом. Партацький зробив спробу залучити до участі в журнал ширше

коло гатнцькнх авторів. У же з першого числа 1882 року туг починає

друкуватися великий критичніш огляд "Закордонська Україна в 1881 році"

Василя Лукича. Здійснивши сумлінний облік усіх українських книжок, що

вийшли в Росії, він упродовж року (№№ 1-24. з перервами) друкував вірші

Михайта Старнцького з його книжки "Пісні і думи. З давнього зшитку",

що саме вийшла друком у Києві (1881).

Саме в 1882 році в Києві розпочав свій вихід журнал "Киевская

старина". Це відразу було помічено Корнплом Заклинським. що здійснював

кураторський нагляд над історичною тематикою, друкуючи в "Зорі" свої

аласні й постачаючп переклади історичних праць з України. Так. у 1882 році

він опублікував у часописі твори М. Костомарова "Гетьман Паато

Полуботок" (№№ 3-4). В. Антоновича "Судьба і значене Києва од року 1362

до 1569" (№№ 7-8) і "Київські війти пани Ходики" (№№ 11-12). Остання

праця В. Антонивоча була передруком з "Киевской старины".

Наприкінці року 27 вересня 1882 року "Зоря" оголосила конкурс на

кращий український літературний твір. А вже 1 жовтня Іван Франко, що

після закриття часопису "Світ" запшшвся без журналістської праці, засів за

написання на конкурс повісті "Захар Беркут". Незважаючи на те. що за

автором закріпилася слава людини небезпечної своїми радикальними

соціалістичними поглядами, йому була присуджена перша премія, а його

твір надрукований у "Зорі" (1883. №№ 7-15). Невідомо, кого Охі.

Партацький залучив до конкурсної комісії, але ці люди зуміли піднестися

над позалітературннхпі чинниками і гідно оцінити талант молодого І.

Франка. Більше того, надалі Ом. Партацький запросив свого нового

автора до тісного співробітництва, поступово передаючи йому чихіраз

ширші повноваження в редагуванні журналу .

У 1883-1884 роках І. Франко опублікував у "Зорі" під своїм ім'ям і

псевдонімом "Мнрон". крім повісті "Захар Беркут", численні оповіданім

"Мавка" (1883. № 21). "Поєдинок" (1883. № 22). "Віїьгеїьм Тедь" (1884. № 1).

"Schonschreiben" (1884. № 2), "Хлопська комісія" (1884. № 4-5). вірші "Нічні

думи" (1883. №№1:6: 16-17).). "Пісня і праця" (1883. № 15). '^гуеге memento"

(1884. № 8) літературно-критичні та публіцистичні праці "Жіноча неволя в

руських піснях народних" (1883. №№6-7: 9-10: 13-14; 15-16-17). "Конечність

реформи учення руської літерату ри по наших середніх школах" (1884. №№ 12­

13). "Польське повстання в Галичині року 1846" (1884. №№ 1-19).

Епічні твори І. Франка вивели прозу "Зорі" на новий щабель, віл

предстаалення маргінальних явищ журнал перейшов до публікацій

головних творів української літератури, які міцно увійшли в її історію.

Хрестоматійним твором у цьому плані є повість "Захар Беркут" і як така

вона не потребує аналізу. Варто лише зазначити, що в контексті часопису

вона мала революційне значення, була прикладом неоромантичного

сприйняття історичної теми. І. Франко показав у ній дію питомих чинників

українського національного життя: вічового начала, патріотизму , єднання

народу під проводом старійшини перед лицем загрози поневолення. Не