274Історія української журналістики XIX століття

У 1849 році до описаних найважливіших тем "Зорі Галицької"

додалася ще одна, яку можна назвати темою возз'єднання з галицькими

українцями закарпатських українців. Саме цей крок розглядався як

важлива передумова для створення української автономії в Австрійській

державі. Саме на 1849 рік припала кульмінація угорського національно-

визвольного повстання і перехід через Галичину російського війська для

його придушення. Українці займали позицію підтримки праалячого дому

Габсбургов, сподіваючись від нього задоволення своїх національних вимог.

У нарисі "Волосянка дня 26 марта" (31 березня 1849) повідомлялося про

погрози угорських повстанців захопити Галичину , що спонукало вірне короні

військо захопити прикордонні з Угорщиною міста Новоселіщю й Торунь.

Причому підкреслювалося, що українці виявили "к правому аладітелю при

кождой надобной порі явно нашому війську оказанную вірність".

У числі від 6 квітня 1849 року опубліковано розгорнуту хроніку "Львів

дня 28 Марта / 6 Цвітня 1849". Тут сповіщалося про прибуття до ГРР посла

від угорських русинів, який познайомив льівське громадянство з

прагненнями своїх земляків. Угорські русини бажають, сповістив він, аби

вони "од Угорщини були відділені, і так в політичном яко і

адміністративном взгляді до рускон части Галичини прилученії".

Через тиждень 13 квітня "Зоря Галицька" під криптонімом "Д."

вмістила велику статтю "Состояньє Русинов в Угорщині", автором якої й

виступив Олександр Духнович, посол до ГРР. Автор сповіщав про глибокі

су перечності, які існували між угорцями й українцями. Піднявши повстання

за незалежність, Л. Кошут роздав зброю угорцям, німцям, полякам, євреям,

циганам, але побоявся "хороброго народу руського", якігіі уже десять

століть зазнає їхнього гноблення. "Нород сей чесний, котрий союзок с

братами своїми в Галичині дуже желаєт, через конституцію впав опять до

ярма азіятицьких вогогів своїх".

25 Липня 1849 року "Зоря Галицька" опубліку вала офіційний документ

- звернення ГРР до українців Угорщини, у якому закликала їх бути вірними

цісарю. 15 жовтня газета повідомила про депутацію угорських русинів до

цісаря, під час якої вони передали йому свої вимоги, що стосувалися

національно-культурного розвитку української спільноти Закарпаття.

Звертає на себе увагу, що головна політична вимога про утворення окремого

автономного округу Ру ського "с особним соймом краєвим" була віднесена

насамкінець, ніби депутація соромилася домагатися своїх природних прав.

Не дивно, що наслідки діяльності депутації були дуже скромні.

Розгорну вши цілу інформаційну кампанію, яка стосувалася становища

українців в Угорщині і утворення із Закарпаття й Східної Галичини окремого

Руського коронного краю. "Зоря Галицька" підтвердила свій статус

політичного часопису, яким залишалася й у другий рік свого віщання.

Інтенсивніше дру кувалися в газеті нау кові й літературні матеріали, що

пояснюється пожвааленням культурного життя західних українців, аласне

початком українського книгодрукування, народженням українського

театру, початком діяльності просвітнпх установ. Серед цих матеріалів