20.04. 1856) Тут друкується анонімна маловартісна повість "Картяр: Образец

нз житя городского". Через усю річну добірку тягну лися подорожні нотатки

"Путешествие из Рима в Ерусалим священика гр.-кат. Церкви Иполита

Терлецкого". У багатьох числах давався переклад М. Онуфрієвича

"Короледвірського рукопису". Поезія була представлена віршами Е.

Згарського. Рівень його версифікації й змістової примітивності засвідчує

твір "Тута за милою", що опублікований у числі від 14 липня 1856 року:

Сумный хожу зажуренный

Не знати от чего,

. Иль я люблю - иль не люблю -

Иль что мне такого?

Стретила мя на подлесю

Хороша Гану ся,

Да от тогда хоть не хочу

Все за ней диалюся.

Летит сокол под облаки

Искает си пары.

Ой вы люди - добри люди

Найдігге ми пары!

Да нарадьте таки чары

Яких есть лишь сила.

Дабы мене Ганусенька

Щиро полюбила.

(Розділові знаки збережено. -1. М.)

Наприкінці року "Зоря Галицька" відноалює публікацію нових подач

"Доверительных писем из Будина" I. Раковського. 24 листопада 1856 року тут

опублікований початок XIX .листа. У ньому автор сповіщав, що перерва в

пу блікаціях його многоцінної публіцистичної праці сталася через те, що він

мав змогу друкувати свої твори в "Семейной библиотеке", але вона

9Я.ЧМихайин .Л.

припинила виходити, а відтак знову довелося звернутися до "Зорі Галицької"".

Сконстатувавшн жатюгіднпй стан у країнської жу рналістки в псршііі подачі

свого листа, автор у друніп подачі (1 грудня і 856) вказу вав на причини нього:

Именно надобно изучать книжный русский язык как редакторам, так и

публике, чтобы таким образом могли у спевать как наша журналистика, так и

чтобы через нее могло воцариться наше народное образование".

3 листопада 1856 року газета звернулася до своїх читачів з благаннями

надіслати гроші за передплату: "Умоляем всех наших почтенных

чигагелей..." так починаюся це звернення, але й воно наслідків не мато.

Читачі виявляли цілковите невдоволення роботою редакції, яка відірвавшись

від полонофільської тенденції, на вимогу Ставропігійського інституту

відірвала газету й від сучасності, провалила її в церковнослов'янському ду сі,

надала їй схоластичного характеру, публікувала публіцистику запеклих

москвофілів І. Раковського, І. Гушалевича.

Після відновлення газети редакції не вдалося змінити характер видання,

наблизити його до народу, втягнути читачів в активний діалог з часописом,

відстоювати на його сторінках інтереси у країнської спільноти, зробити мову

доступною для масового читача. їх лишалося все менше. Кількість

передплатників у 1856 році упала до 191. Наступного року кількість

передплатників скоротилася до 100. Газета стала такою збитковою, що її

віщання довслося припинити. 9 квітня 1857 року вийшов її останній номер.

Встановлюючи причини занепаду "Зорі Галицької". М. Ф. Нечиталюк

звернув увагу на анонімну статтю "Допись з-під Львова", опубліковану в

передостанньому номері газети від 3 квітня 1857 року. Невідомий сучасник

так само замислюється над важливим і для нас питанням і пропонує свою

відповідь на нього. Його думка й сьогодні виглядає переконливою, тому

наведемо її. До поразки, вважає він. газету призвели сім причин:

1) ми намагалися писати про " вищі науки", але нам бракувало власної

технічної термінології, і тому звернулися до старослов'янських і

великоруських словників:

2) часто відмоалялися від власного слова:

3) вдавалися до очищення літерату рної мови від провінціалізмів:

4) майже вся наша література заснована на чужих взірцях:

5) народ не зрозумів нашої книжної мови:

6) нашим нещастям було те, що прагнувши вирватися з поля виливу

польської мови, ми стати неві льниками старослов'янської і російської мови:

7) треба починати все спочатку: "писати твори легко, кожному

зрозуміло... Зійти до простого народу і писати для нього""

2

.

Поза цими свідченнями сучасника, акцентованими в основному на мо­

вній проблемі, необхідно відзначити ще й таке. Головною причиною занепаду

' Зорі Галицької" є фінансова причина. Невелике число передплатників не

забезпечувало самофінансу вання газети, а Ставропігійський інспгтут не був

такою заможною установою, яка могла б покривати дефіцігг віщання.

223

Нечиталюк М. Ф. "Зоря Галнцка" з погляду сучасного пресознавства. - С. 211.

284Історія української журналістики XIX століття

Причиною провалу фінансового проекту "Зорі Галицької" є справді

недостатній професіоналізм журналістів, що керувати нею. та незрілість

українського громадянства, яке в добу реакції не змогло зорганізуватися дтя

успішної політичної діяльності. Але дуже важливо мати на увазі й те. що в

умовах двомовного суспільства й недостатньої самосвідомості українства

величезний вплив на читачів справляла польська преса, яка раз у раз воювала

із "Зорею Галицькою'', критикувала її публікації, полемізувала з нею. Це не

могло не позначатися на аудитори української газети. Крім відкритих

виступів про пі "Зорі Галицької", її вихід зустрічав прихований опір у вигляді

доносів офіційному Відню, звітів галицької адміністрації, у яких розглядалися

публікації газето з погляду їх змісту і в захисті інтересів у країнського народу

вбачався сепаратизм і прагнення зруйнувати цілісність імперії Габсбургів. Усі

ці причини обумоалювалн скорочення кількості передплатників і нібито

природній занепад "Зорі Галицької".

Значення газети "Зоря Галицька-'' важко переоцінити. У цілому воно

може бути зведене до такого:

1) це була перша в повному розумінні українська газета: за змістом і

формою, за духом і мовою:

2) за відносно тривалу історію її існування вона зазнала істотних

трансформацій, які відбили своєрідність становища в ті роки галицьких

українців:

3) виникнувши на хвилі політичної боротьби революції 1848 року ,

газета стала з 1850 року органом москвофілів, а в 1855 році контроль над

нею захопила польська адміністрація краю: усе це доводило важливість

преси, яка навіть за умови незначних тиражів і регіону поширення

перетворювалася на спосіб форму вання громадської думки:

4) ще одна трансформація газети полягала в тому, що від політичної

газето, органу місцевого самоуправління, якою сьогодні й бачиться І'РР.

вона еволюціонувала до типу науково-літературної газети, а від нього - до

типу загального інформаційного віщання;

5) у період революції газета стала репрезентантом молодого

українського руху за національно-визвольні інтереси українців, хоча вони

й визначалися незрілістю українства в цілому і обмежувалися вимогою

національно-поліллічної автономії в межах Австрійської держави;

6) на сторінках газети були сформульовані найважливіші політичні

вимоги українців як окремої політичної сили, що переслідує свої цілі в

суспільній боротьбі: забезпечення національно-культурних прав

українського народу, створення українських освітніх установ, розподіл

Галичини на Східну і Західну, об'єднання в один коронний край усіх

заселених у країнцями австрійських територій, особливо важливе значення

мала проголошена під час революції Ідея соборності України, тобто

зголошення галицьких русинів до єдності з українцями Росії;

7) важливе значення мали публікації на сторінках "Зорі Галицької" офі­

ційних документів. постанов і звернень ГРР: це була перша українська газета,

що виступила офіційним органом політичної протопартійної організації:

2858) на сторінках газети були вперше опубліковані твори тодішніх

українських письменників Галичини: І. Гушалевича, М. Устияновича, Б.

Дідицького, А. Мопшьшіцького та інших; сьогодні можна як завгодно

критично сприймати ці твори: але, ставши на засади історизму, слід

визнати, що саме такою тоді й була в Галичині українська література, саме

ці твори читало українське свідоме громадянство і. як це не парадоксально,

саме на них було сформоване наступне покоління української інтелігенції,

що вже виробило народовську ідеологію;

9) "Зоря Галицька" стала могутнім чинником формування української

національної свідомості, яка до того часу формувалася переважно в

польськомовній стихії, про що свідчить написання польською мовою

навіть такого віщатного для української самостійності твору, як "Слово

перестороги" о. В. Подолинського;

10) "Зоря Галицька" стала газетою, у якій у Західній Україні відбулося

народження української публіцистики (А. Павенцький), літературної

критики (І. Головацький), наукової прози (А. Петрушевич), перекладацької

діяльності (Б. Дідицький);

11) у газеті вироблялася многотрудними шляхами українська

літературна мова, формувалися художній, публіцистичний та науковий стилі;

12) якою б недосконатою з погляду інформаційного нам не здавалася

сьогодні "Зоря Галицька", слід мати на увазі, що такою вона нам здається

у порівнянні з сучасною газетою; програвала вона й тодішнім польським і

німецьким газетам, які спиралися на глибокі історичні традиції (перша

німецька газета відома з 1609 року): "Зоря галицька" була першою

спробою газети на питомому українському грунті, а відтак, редактори, що

її випускали, вчилися своїй професії в процесі роботи;

13 ) газета виховала українського читача, який виразно віивляв свої

симпатії, підтримував газету тоді, коли вона стояла на українському

національному ґрунті і відвертався від неї, коли вона втрачала український

вектор, що послужило головною причиною занепаду видання.

Без "Зорі Галицької" як первістка української журналістики в

під австрійській Україні неможливо уявити собі її наступний розвиток.

Її назва ще раз з'явилася на обрії галицької преси в 1859 році, коли Б.

Дідицький, що раніше цілий рік був її редактором, з матеріалів, які

залишилися в редакційному портфелі й назбираних ним спеціально, видав

великий альманах "Зоря Галицька яко Альбум на г. 1860", присвятивши його

першому голові ГРР єпископові Г. Лхимовичу. Свій альманах упорядник

називав ще антологією, якої "перед тем у нас в юной литературе не было".

Б. Дідицький мав на меті згуртувати літературні й наукові сили,

поклавши в основу упорядкування засаду універсальності, що

перетворилася за його редагування на цілковитий еклектизм. Тут

виступило понад п'ятдесят авторів; серед них найбільш відомі - це І. та Я.

Головацькі, М. Устиянович. Й. Лозинський, О. Духнович, О. Паатович, В.

Шашкевич. Ф. Заревич, О. Огоновський. Друкувалися "шухлядні" твори зі

спадщини М. Шашкевича. Альманах мав розділи: "Поезія", "Діла

Михайин .Л.