Дати загальну характеристику лексики.
Термін в системі професійного мовлення.
Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми.
Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і згортанні їх у семантичну єдність – абревіатуру.
Абревіатура – (з лат. абревіо – скорочую) – скорочене складне слово, як правило іменник, утворене з початкових літер, чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення.
Класифікація абревіатур відповідно до структури та вимови:
Ініціальна абревіатура. Скорочення з початкових букв, наприклад : СНД, СБУ, ЛНУ, МВС. Звукові. НАН, ЧАЕС, ВАТ, ЗМІ
Абревіатури складового типу утворенні усіченням основ двох, чи більше слів з мотивуючого складного найменування. Наприклад: Інтерпол (інтернаціональна поліція), військомат, нардеп,
Абревіатури змішаного типу. Утворені з початкової частини, або частин слів і повного слова, наприклад: Держмито, техогляд, медсестра, нацбанк.
Комбіновані абревіатури, як правило утворені одразу двома вищезазначеними способами, наприклад: ХарБТІ, Автобаз,
Вимоги до творення складноскорочених слів:
Слово має легко розгортатися у повне найменування.
Немає збігатися зі словом, або скороченням, які вже є в мові.
Має відповідати нормам українського правопису.
Вживаються абревіатури і в електронному дискусі, наприклад: www.
Відмінювання абревіатур:
відмінюються абревіатури, які утворюються з початкового складу прикметника і в повній формі іменника.
Відмінюються абревіатури, які утворюються з початкових звукосполучень, або початкових звуків мотивуючого слова, наприклад: нардеп, ЖЕК, ЗАГС. Відмінюються вони за зразкоми тих іменників, з якими вони збігаються за зовнішньою формою.
Не відмінюються абревіатури ті, в яких другий елемент має форму непрямого відмінка: завканцелярії
Ініціально-буквенні, або ініціально-звукові, що мають визначений рід і тип відмінка. Наприклад: ПТУ, ЗАТ.
Написання абревіатур.
Ініціальні абревіатури завжди пишуться разом, без крапок і ком. Вони передаються великими літерами, якщо йдеться про власні назви і малими, якщо йдеться про загальні назви, наприклад: ООН, загс.
Скорочення змішаної форми (сполучення ініціальної абревіатури з усіченою частиною слова, пишуться разом тоді, коли воно при читанні вимовляється як одне слово), наприклад: Дніпрогес, районо. Разом пишуться складноскорочені назви, які є частковими скороченнями всіх складових елементів, наприклад: мінфін, універсам, або поєєднанням скорочень і повних слів.
Ініціальна абревіатура, в якій вживається для позначення парків, машин, або програмістів, цифри, що стоять перед абревіатурою, то пишуться разом, а якщо після абревіатури, то пишуться через дефіс.
Морфологічні норми. Мови професійного спілкування.
Іменник.
Іменники мають закінчення –а, -о, ий, ій, нульове.
Рід іменника можна визначати за лексичним значенням і за формальними показниками.
Лексичне значення слова впливає на рід іменників. Іменники чоловічого роду, як правило позначають об’єкти чоловічого роду. Незмінні іменники значення чоловічого роду виражають лише лексично, до таких іменників належать слова: аташе, кюре, денді, рефері, рантє, портьє, крупє, куртьє.
Назви осіб із закінченням –о мають також іменники середнього роду. Хлоп’ятко, дівчатко. Іменники типу ледащо, незнайко, громило, здоровило, забудько мають формальний показник чоловічого і середнього роду, але є іменники спільного роду (і чоловічого і середнього).
Визначаючи рід таких іменників, як: людина, перевагу слід надавати формальному показнику роду, тобто закінченню –а.
Іменники чоловічого роду прикметникового та дієприкметникового звороту. Керуючий, завідуючий, командуючий, виступаючий, віруючий. В українській мові є відповідники, які варто використовувати: завідувач, командувач і т. д.
Іменники спільного, чоловічого, жіночого роду: голова, колега, листоноша, староста, суддя.
Іменниками спільного роду слід вважати українські прізвища, які закінчуються на О, на приголосний звук, або мають закінчення А, Я. Головко, Ткач, Сосюра.
Не мають родових відповідників іменники чоловічого роду, які закінчуються на –ель. Щасливець, умілець, мудрець.
Виділяють кілька груп іменників у морфологічній формі яких не закладене розмежування за статтю.
1 група. Назви наукових ступенів і звань. Доктор, кандидат, професор, доцент
2 група. Офіційні, адміністративні посадові назви. Прем’єр-мінстр, президент, дипломат, посол.
3 група. Військові посади. Майор, генерал іт . д.
4 Інші найменування соціально-оціненого типу.
Однак є слова, які вживаються на позначення, як чоловічого, так і жіночого роду. Студент, студентка, товариш товаришка, робітник, робітниця.
Іменники жіночого роду, як правило позначають осіб жіночої статі, єдиним показнаком є закінченн –а, -я. Є вийняток – мати. Незмінювані іменники жіночого роду іншомовного поодження також виражаються лексично: пані, лледі, міс, місіс, мадам, мадемуазель, фрау. Семантика, або контекст визначає специфіку роду.
Іменники середнього роду – назви осіб малих за віком незалежно від статі. Дитятко, Хлопя, Мля, дівча.
Коні, шимпанзе, кенгуру, колібрі.
Це йшлося про істот.
Не істоти.
Іменники чоловічого роду мають нульове закінчення у називному відмінку і закінчення – А, - Я, У, Ю.
Ступінь – ступеня
Степінь – степеня
Нежить – нежитю
Рукопис – рукописа
Клавіш – клавіша
В українські мові біль – чоловічий рід, в російській – жіночий, так само з підпис, запис, північ.
Путь – жіночий рід, а в російській мові – чоловічий.
Про рід невідмінюваних власних назв та абревіатуру:
острів Капрі, Капрі – чоловічий рід
Калахайї, Сочі,
Рід незмінних абревіатур визначає рід стрижневого слова.
Число. Іменники поділяються на три групи:
Ті, які вживажться однині і множині.
Іменники, які вживаться лише в однині. Наззви речовин..
Збірні іменники
Іменники з абстрактним значенням: телебачення, доброта, чуйність.
Іменники, які вживаються лише в однині належать власним назвам.
Іменники, які вживаються лише в множині. Назви парних предметів. Назви, які мають матеріально –речовинне значення, назви сукупностей предметів, назви ігор і процесів, назви відрізків часу, свят, побутових обрядів, канікул (обжитки, заручини, хрестини), власні назви, які вживаються лише в множині (Суми, Черкаси і т. д.)
Невідмінювані іменники. Слова іншомовного походження, множинні, абревіатури, українські жіночі прізвища.