4. Громадінні мусять дія здіиснеїшя своїх завдані» закласти українську

пресу. Преса зробить велику справу, якщо покаже докладно теперішній стан

України, поможе тим з українців, які хочуть зробити щось добре для своїх

грохіад. сконсолідує їх. вияснить, як працювати й до чого прямувати.

Оскільки ні в Австрії, ні тихі більше в Росії закласти вільну українську пресу

неможливо, то. проголошує М. Драгоманов, ми й закладаєхю її в Швейцарії і

запрошуємо до співробітництва усіх, охочих прислужишся своєму народові.

Другий тохі "Громади", що вийшов того ж І878 року і став свідченнях!

співпраці в українській підцензурній пресі значної кількості

кореспондентів. Це був найбільший за обсягом тохі і вважається він

найбільш змістовним. і Іісля невеличкого вступного слова "Од впорядчика"

йшов великий розділ "Вісті з України". Упорядником його був М.

Драгохіанов. але спирався він на численні листи кореспондентів з України,

які використав текстуально. Матеріат він розділив за рубриками

"Здирство". "Начальство". "Темнота". У кожній рубриці йшов коментар

упорядника й петитом наводишся листи з хіісць. M Драгоманов з

конспіративною .метою не назвав жодного з своїх кореспондентів, лише

вказав повіт і губернію як найзагальнішу адресу повідомлень. У се це

надало збірці документатьного характеру .

Перша глава "Здирство" мала підзаголовок "Багатирі й бідні" і

поділялася на розділи "Поділ зехілі", "У наймах" та "Мошенсгва панів і

підпанків". Глава "Начальство" поділялася на розділи "Крестьянське

начальство". "Царське начальство" і "Зехіство".

Загальна картіша. яка вимаїьовувалася з-під пера M Драгохіанова і

його кореспондентів, була позначена чорною барвою. Економічний стан

народу був тяжким, відзначався бідністю, джеретахш якої були брак землі,

тобто несправедливий її розподіл. Селяни йшли в найхш. але заробиш

достатню для життя суму й вибитися з ну жди не давали шахрайства панів і

підпанків. Начальство ж ставато на -захист заможних верств.

Окремо виділялася глава "Техінота". де була вміщена велика за

обсягохі (хіайже на 10 др. ар.) розвідка M Драгоманова "Народні школи".

Тут публіцист зібрав усі свої думки з даного питання, подав широкі витяги

415

Там само. - С. 314.

621Михайн І.Л.

зі своєї статті "Антракт з історії українофільства (1863-1872 р.)", що

друкувалася в журналі Правда" в 1876 році. Праця "Народні школи" стала

вичерпною історичною розвідкою про народну освіту в Росії від часу появи

недільних шкіл у кінці 1850-х років до 1872 року. М. Драгоманов доводив

потребу національної освіти, запровадження української мови у початкову

освіту, наводив численні факти боротьби царського уряду з українським

словом і книжкою, що й призводило до безпросвітної темряви народу й

неспроможності його протистояти економічному приниженню, здирству,

сваволі панів. Таким міцним вузлом були зв'язані усі три розділи. У них

існував свій сюжет, вони розвивали і обґрунтовували одну думку: життя в

Росії таке нестерпне, що глухе, стихійне народне обурення скоро переросте

у відкритий бунт, розіллється великим повстанням.

Далі йшов великий розділ "Що нового по газетах?" Під ним стояв

підпис "С-ого". який належав Федорові Вовкові. Тут було вміщено огляд

провідних російських газет, що переважно виходили в українських містах.

Праця поділялася на чотири розділи. У першому оглядача привабили теми

селянського життя, причини бідноти переважної частини українського

народу, капіталістичне господарство на селі, що призводило до розорення

старого панства і появи нових господарів. З сільського господарства уваг а

автора у другому розділі переносилася на робітниче жіггтя в панів, на

заводах і фабриках, розкривалися факти каліцтва і загибелі робітників на

підприємствах. Предметом висвітлення в третьому розділі був державний

устрій. Для прикладу наведемо його підзаголовок: "Казене здирство:

подушне і інші податки. Казені порядки в чужих землях і в нас. - 3 чиїх

грошей закладаються в руському царстві казна і на що йдуть наші податки.

Вибивання податків і недоїмки. Земські і обіцественні податки" (с. 328).

Такими підзаголовками, що орієнтували читача, відкривався кожний розділ.

Четвертий розділ був присвячений подіям російсько-турецької війни 1877­