1880-1890-Х роках двічі перекладалося для російської преси. Образ малого

Гриця, духовний горизонт якого обмежений спілкування з іусячпм стадом,

симпатичної о у своїіі дитячій наївності, припав до душі читачам. 1 Іозбавлеие

чуйності її у ваш до окремої особистості шкільне навчання не здатне

розширити його обрії. Гриць вивчився в шкоді тільки фрази: А-ба-ба-га-ла-

ма-і а", яку в одну мить перейняв від нього і у сак у стаді, куди Гриця повернув

батько після невдалої спроби зробити з ньої о пана, вивчити на попа.

Трете оповідання являло собою колоритну сценку з єврейського побул у.

В її основі і еж відображення ділячої психіки. Малої о Лейбуню наполегливо

й старанно навчають, що з нього мас вирости зразковий Gecshetïsmann". І

коли батько запропонував йому гроші за смачні пироги з чорницями, він

відразу погодився їх узяти. Але пирогів усе ж хочеться, і Лейбуньо.

розплакавшись, пожалівся матері на батька, але та відповіла йому ляпасами:

коли продав, то не жалкуй! Теж своєрідна "1 рицева шкільна наука" по-

єврейськи. І [є оповідання теж мало успіх, перекладалося для польської преси.

Оповідання 1. Франка, друковані в "Ділі", засвідчиш його відхід від

натуралізму, рух у напрямкові пошуку відтворення в літературі виразних

людських характерів, яскравих ситуацій, у яких ці характери

самодостатньо розкриваються: засвідчили розу міння того, що не оголена

тенденція, а пластично зображені картини дійсності повинні складати зміст

художньої літератури.

Але найважливішу частину праці 1. Франко присвятив • Ділові" не як

письменник, а як журналіст. Ю. Г. Шаиовал цілком слушно вказав на

наявність у "дідовій" публіцистиці І. Франка двох циклів: економічного та

історико-філософської о2 6

. З таким розподіло.м можна цілком погодитись,

хіба що уточнивши назву другого циклу. Той напрямок, що представлений

статтями цьог о гину. краще назват и історіософською публіцистикою.

Економічна публіцистика І. Франка присвячена аналізові бюджетної

політики Австрійської держави та бюджетної політики Галицького

урядування, розглядові найважливішого для українців аспекту

фінансування з державного бюджету освіти, а також тих господарських

аспектів, які визначали житі» у країнського селянства в Галичині.

Цю проблематику І. Франко відпрацьовує з сумлінністю журналіста

наполегливо й послідовно. Дві особливості відзначають економічну

публіцистику Каменяра: широке використання статистики і глибокий

історизм. Справу полеї шу вадо те. що статистична робота в Австро-

:

'' Шаиовал Ю. Г. "Діло" (1880 - 1939 рр.): Поступ української суспільної думки.

Львів. 1999. - С 24.

386Сторія української журналістики XIX століття

Угорщині тих часів була налагоджена виключно добре. Статті рясніють

цифровими викладками, г либоко аргументують Франкові висновки.

Наприклад, статтю "Галицька іидемнізація ' він почав розділом

"Скасування ианщинн". у якому розповів про поетапний рух дому Габсбургів

до ліквідації рабства, заміну кріпацтва на панщину і скасу вання цієї останньої

в процесі революції 1848 року. Він висвітлив опір папства, яке вважало себе

ушкодженим таким урядовим рішенням. Y розділі "Закони індемнізапії"

публіцист докладно розглянув цісарські патенти, які передбачали

відшкоду вання панству Гюі о збитків за ліквідацію панщини. Далі з цифрами і

руках І. Франко довів, що тягар індемніза ці иного борі у недас можливості

розвиватися Галичині. Тим більше, що платять його українські селяни на

користь польських панів. Містить йоі о ст аття і прагматичний висновок: пани

повинні відмовіггися від свого права на індемпізацію. подарувати борі

селянам. Це стане поштовхом для розвитку краю.

Y статтях "Сила податкова Галичини" (22-29.01 1883) і "Що коштуют ь

наші школи" (8-10. 02 1883). які складають дилогію, І. Франко навів усі

цифрові дані, що характеризують державний бюджет 1883 року, а потім

роз'яснив, які суми втрачаються на освіту. "З тої суми випадає на

Галичину 1 453 141 з. p.. або 11.4 %. цифра непропорціонально низька в

порівнянні до людності і обшироності нашого краю, котрий, як шісно.

т ворить четверту част ь держави" (8. 02 1883).

Відстоювання економічних інтересів Галичини, вимога виділяти для

краю належне фінансування головні ідеї І. Франка в цьому циклі його

публіцистики. З економічною публіцисткою тісно пов'язані й

історіософські ідеї і. Франка. У етапі "Наше теперішнє положения" (17-26.