99Михайлин іл.

“Русалка Дністровая” удостоїлася чотириразового перевидання: 1910 року

в Тернополі “з нагоди столітніх уродин Маркіяна Шашкевича”. 1950 і 1972

років у Києві фототипічним способом з грунтовною передмовою

Олександра Івановича Білецького. 1961 року у Філадельфії (( ІПА). Про

“Руську трійцю” О. О. Петрашем написано монографію, що витримала вже

три видання .

/ “Русалка Дністровая” і справді мала величезне значення для

західноукраїнських земель, засвідчила їхню єдність з підросійською

Україною, продемонструвала творчий потенціал підавстрінського

українства. Проте в розробці творчих питань діячі “Руської трійці”

орієнтувалися на вже існуючі в Східній Україні зразки. “Русалка

Дністровая” була не першим альманахом, створеним у колі “Руської

трійці”, до якої входили Маркіян ІІІашкевич (18.ЩІШ)._Яків Головацький

(1814-1888) та Іван Вагилевич (1811-1866).. Ще в 1833 році вони

упорядкували збірник “Син Русі”

78

, а в 1834 році - альманах “Зоря”

9

, але

видати їх не змогли через урядові перешкоди. Та й “Русалка Дністровая”

була заарештована поліцією; з тисячного накладу розійшлося лише 200

книжок, а 800 потрапили під арешт і пролежали в поліції до 1848 року, коли

знову були пущені в продаж.

Відкривався альманах анонімним “Передслів'єм”. Встановлено, що

його написав М. Шашкевич. “Судило нам ся посліднім бути, -

проголошував автор. - Бо коли другі Славяне вершка ся дохаилюють, і

єстли не вже, то небавком побратаються з повшім. ясним сонцем; нам на

долині в густій студеній мраці гибіллі. Мали і ми наших півців і наших

учителів, але найшли тучі і бурі, тамті заніміли, а народові й словесності

надовго ся здрімало; однаково ж язик і хороша душа руська була серед

слов'янщини, як чиста слеза дівоча в долоні серафима” (с. III)

І от добра доля дозволила й у нас з'явитися збірникам народних наших

пісень “і іншим хорошим і ціловажним ділам” (с. 111-І V) До цього місця М.

Шашкевич додав підрядкову примітку, де перелічив найважливіші відомі

йому східноукраїнські видання. З цієї примітки можемо судити не лише про

коло української лектури “Руської трійці”, але й про напрямок її естетичної

орієнтації. У “Передслів’ї” названі “Енеїда” І. Котляревського (тричі

видана в С.-Петербурзі в 1798, 1808 і 1809 роках) “Опыт собрания

старинных малороссийских песней” кн. М. Цертелєва (1819). два видання

українських пісень, зібраних М. Максимовичем (1827, 1834), “Запорожская

старіша” Із. Срезневського (1833-1834), “Малоросійські повісті” Грицька

Основ’яненка (1834). твори Є. Гребінки. П. Гулака-Артемовського та

71

Петраш О. О. "Руська трійця”. М. Шашкевич, І. Вагилевич. Я. Головацький

та їхні літературі послідовники. Вид. 2-е, доп. - К.: Дніпро, 1986. - 230 с.

"8

Див.: Син Русі (1833): Перша рукописна збірка віршів Маркіяна Шашкевича

та його побоатимів І Упорядкування, передмова і примітки Є. Нахліка. - Львів:

ТзОВ "Львівські новини". 1995. - 43 с.

79

Цей альманах не зберігся. •’

100Історія української журналістики XIX століття

деяких інших авторів. Цей перелік засвідчує, що “Руській трійці” були

добре відомі видані на той час в Росії українські книжки.

Тож і свою працю автори “Русалки Дністрової” вписують у

всеукраїнський контекст. “Є то нам, як заранє по довгих тьмавих ночах, як

радость на лиці нещасного, коли лутша надія перемчить крізь серце єго;

суть то здорові, повносильні рістки, о которих нам цілою душею дбати,

огрівати, плекати і зрощати, доки під крилом часу і добрих владнувателів

хорошою і кріпкою засіяють величею” (с. IV).

У “Русалці Дністровій”, подібно до “Украинского альманаху” й

“Утренней звезды”, під одною обкладинкою були зібрані фольклорні

записи й авторські твори, вірші й проза, наукові розвідки й красне

письменство, переклади й оригінальні твори, художня творчість і

літературна критика, тобто все те, що могла витворити фантазія

упорядників. У книжці знайшли відбиток усі труднощі, що виникали перед

першими авторами, що прагнули писати живою народною мовою, в справі

творення літератури, адже мова “Русалки Дністрової” перебуває на ще

дальшій віддалі від сучасних норм, ніж мова харківських альманахів.

Естетична програма “Руської трійці” також цілком суголосна з

поглядами представників Харківської школи романтиків: тут і боротьба за

повноцінний літературний статус української мови, і пошук аргументації

цієї можливості у народній творчості, і практичне здійснення мрії про

українську літературу в своїй власній творчості, і навіть утвердження думки

про легітимний характер появи нової писемності; адже саме так слід

розуміти згадку про “добрих владнувателів”.

“Русалка Дністровая” важлива передусім як свідчення єдності

українців, розділених австрійсько-російським кордоном, як свідчення

спільності духовних процесів національного пробудження й творення нової

української літератури, що виявилися як на Сході, так і на Заході України.

Але на загальноукраїнських обширах значення “Русалки Дністрової” не є

більшим за значення “Украинского альманаху” і “Утренней звезды”,

виданих у Харкові.