Сприйняття оточуючого світу: основні принципи

Ми почнемо з питань, відповіді на які дуже важливі для характеристики сенсорних систем: які подразники перетинають поріг, уможливлюючи свідоме сприйняття? Чи можуть на нас неусвідомлено впливати підсвідомі подразники, занадто слабкі для того, щоб їх можна було сприймати усвідомлено? Чому ми не сприймаємо нерухомі подразники - такі, як годинники на зап'ясті?

Сенсорні системи дають можливість організмам одержувати необхідну інформацію. Поміркуєте самі:

• У жаби, що харчується комахами, око мають рецепторні клітини, що реагують тільки на маленькі темні об'єкти, які рухаються. Жаба могла б умерти з голоду в оточенні мух, які не літають, але як тільки мимо пролітає муха, то клітини - "детектори" реагують миттєво.

• У метелика-самця шовкопряда рецептори настільки чутливі до заходів статевих аттрактантів, які виділяє метелик-самка, що одній самці досить виділити всього одну мільярдну частку грам в секунду, щоб неї могли відчути метелики-самці на відстані в милю. От чому шовкопряди ніколи не переведуться.

• Відповідно й ми, люди, сприймаємо те, що є для нас важливим у нашому оточенні. Наші вуха дуже чутливі до звукової частоти людського голосу.

Кожний реципієнт наділений від природи таким дарунком відчуттів, що відповідає його потребам.

ПОРОГИ

Ми живемо у морі енергії. У цей момент на мене й на вас впливають рентгенівські промені й радіохвилі, ультрафіолетові й інфрачервоні промені, звукові хвилі високої й низької частоти. Але ми глухі й сліпі у відношенні їх. Наші відчуття, ці вікна в світ, відкриті зовсім небагато, дозволяючи нам бачити якусь маленьку частку цього безмежного світу. Психофізика - це наука про те, як фізична енергія співвідноситься з нашим психологічним досвідом. Які подразники можемо ми вловлювати? З якою інтенсивністю? Наскільки чутливі ми до подразника, що змінюється?

Абсолютні пороги

Іноді ми відчуваємо самі невловимі зовнішні сигнали. Стоячи на вершині гори в нічній темряві, ми можемо бачити світло свічки на вершині іншої гори навіть на відстані в 30 миль за умови, звичайно, що наші органи чуття функціонують нормально. Коли в кімнаті тихо, ми можемо чути цокання годинника, якій перебуває на відстані 30 футів від нас. Ми відчуваємо крильце бджоли, що падає на щоку, а також запах однієї краплі парфумів у трикімнатній квартирі (Galahter, 1962). Наше усвідомлення присутності цих дуже слабких подразників відбивають наші абсолютні пороги - мінімальне роздратування, потрібне нам для того, щоб відреагувати на який-небудь конкретний подразник - світло, звук, тиск, смак, захід. Зазвичай психологи визначають абсолютний поріг шляхом реєстрації інтенсивності подразників протягом половини потрібного на це часу. Наприклад, для того щоб визначити ваш абсолютний поріг сприйняття звуків, фахівець зі слуху дає вам можливість прослухати звуки різної висоти. Фіксуючи вашу здатність сприймати кожний рівень, відзначає, де ви за половину необхідного часу правильно визначаєте звук, а де - неправильно. Для кожного органа почуттів співвідношення 50/50 означає ваш абсолютний поріг.