Ухвалення рішень і формування думок

Приймаючи щодня сотні дрібних рішень і міркуючи про щось — чи Коштує варто турбуватися, повернувшись за парасолькою? Чи можу я довіряти цій людині? Чи слід мені кинути баскетбольний м'яч чи передати його гравцю, який знаходиться ближче до мети?, — ми рідко витрачаємо час і зусилля, щоб оцінити положення. Зазвичай ми довіряємо нашій інтуїції. Провівши дослідження серед діячів уряду, ділових кіл і сфери освіти, соціальний психолог Ірвінг Яніс (Irving Janis, 1986) зробив висновок про те, що вони рідко користуються рефлексивними прийомами у рішенні проблем. Яким же чином вони звичайно ухвалюють рішення? Якщо запитати їх про це, вони, швидше за все, дадуть відповідь, що... роблять це головним чином "тим, на чому сидять".

Завдання закріпити свічку

Як можна прикріпити свічку до дошки оголошень, використовуючи ці матеріали? (Duncker, 1945)

РІШЕННЯ ЗАДАЧІ З СІРНИКАМИ

Для того, щоб вирішити цю задачу, ви повинні подолати фіксацію вашого мислення на двомірних рішеннях. (М. Scheerer. Авторські права належать компанії Scientific American, Inc. Всі права захищені.)

Використання евристики і зловживання нею

Ті когнітивні скорочення шляху, які ми називаємо евристикою, часто допомагають нам ухвалити розумні рішення "тим, на чому сидимо". Завдяки автоматичній обробці інформації в мозку, інтуїтивні думки виникають миттєво. Але ціна, яку ми платимо за цю ефективність, іноді може повернутися і неправильними думками. Щоб скласти уявлення про те, яким чином евристика визначає наші інтуїтивні думки і яким чином вони іноді примушують розумних людей приймати нерозумні рішення, давайте розглянемо два види евристики, визначення яким дали пізнавальні психологи Амос Тверські і Даніель Канеман (1974), — репрезентативну і наявну.

Репрезентативна евристика

Судити про речі в категоріях вірогідності (наскільки добре вони представляють конкретні прототипи) — значить користуватися репрезентативною евристикою. Щоб проілюструвати це, розглянемо наступну ситуацію:

Незнайомець розказує вам про невисоку худу людину, яка любить читати поезію, а потім просить вгадати, хто ця людина: викладач античної філософії університету "Ліги Плюща" чи водій вантажівки. Як ви думаєте? (Адаптовано з Nisbett & Ross, 1980.)

Як і більшість людей, ви відповіли — "викладач", тому що цей опис виглядає характернішим для професорів "Ліги Плюща", ніж для водіїв вантажівок. Репрезентативна евристика дозволила вам знайти швидку думку, проте примусила вас проігнорувати іншу потрібну інформацію, таку як загальну кількість викладачів античної філософії порівняно із загальною кількістю водіїв вантажівок. Коли я допомагаю людям роздумувати над цим питанням, їх аргументування звичайно приводить до відповіді, яка суперечить інтуїтивним відчуттям. Типова бесіда відбувається звичайно таким чином:

Питання: Спочатку давайте подумаємо, скільки професорів підходить під цей опис. Як ви вважаєте, скільки існує університетів "Ліги Плюшу"?

Відповідь: Ну, думаю, приблизно 10.

Питання: Скільки професорів античної філософії, на ваш погляд, працюють в кожному з них?

Відповідь: Можливо, чотири.

Питання: Добре, це складе 40 викладачів античної філософії "Ліги Плюшу". Яка частина з цієї кількості підійде під визначення "невисокий і худий"?

Відповідь: Скажімо, половина.

Питання: А з цих двадцяти чи багато любить читати поезію?

Відповідь: Я б сказав, половина — 10 викладачів.

Питання: Добре, давайте тепер подумаємо, яка кількість водіїв вантажівок підходить під це визначення?

Відповідь: Може, 400 000.

Питання: Яка частина з цього числа невисокі і худі?

Відповідь: Небагато, можливо, один з восьми.

Питання: З цих 50 000 який відсоток любить читати поезію?

Відповідь: Водій вантажівки, який любить читати поезію? Можливо, один із ста — ага, тепер ясно, до чого ви хилите. Таким чином, я маю 500 невисоких, худих, схильних до поезії водіїв вантажівок.

Питання: Так вже. Хоча людина, яку я описав, більшою мірою репрезентативна для викладачів античної філософії, ніж для водіїв вантажівок, він проте (навіть якщо ми врахуємо ваші стереотипи) з вірогідністю більшою в 50 разів швидше водій вантажівки, ніж викладач античної філософії.

Цей приклад свідчить про нелогічне використання людьми репрезентативної евристики. Щоб судити про вірогідність чого-небудь, ми інтуїтивно порівнюємо це з нашою розумовою репрезентацією для даної категорії або, скажімо, з тим, як виглядають водії вантажівок. Якщо і перше, і друге підходять один до одного, то цей факт часто закриває собою інші статистичні або логічні міркування.

РІШЕННЯ ЗАДАЧІ ПО ЗАКРІПЛЕННЮ СВІЧКИ

Рішення цієї задачі вимагає усвідомлення того, що коробка не завжди служить тільки як контейнер (Duncker, 1945)