Здібність до розпізнавання емоцій

Пригадайте, що частиною емоційного інтелекту є співчутлива точністьу читанні емоцій інших людей. Деякі з нас більш чутливі до емоційних сигналів. Роберт Розенталь, Юдіт Хол і їх колеги (Robert Rosenthal, Judith Hall, 1979) знайшли це явище, показуючи сотням людей кадри фільму з ділянками емоційно експресивного обличчя або тіла людини, іноді з додаванням спотвореного голосу. Наприклад, після двосекундного перегляду лише обличчя засмученої жінки дослідники питали, що в даний момент могла робити ця жінка: критикувати когось за спізнення чи розказувати про своє розлучення. Розенталь і Хол свідчать, що деякі люди є кращими детекторами емоцій в порівнянні з іншими, і при цьому жінки перевершують у цій здатності чоловіків.

Деякі психологи припускають, що здатність жінок до розпізнавання емоцій допомагала нашим предкам-матерям розпізнавати емоції своїх дітей і передбачуваних обранців. Подібні навики пояснюють більшу сприйнятливість жінок як в позитивних, так і в негативних емоційних ситуаціях.

Питання упередженості

Знаючи про групові відмінності в показниках тестів на розумові здібності, ми ставимо собі питання: чи не є тести на інтелект упередженими. Відповідь залежить від того, як ми визначаємо упередженість. По одному з визначень тести розпізнають не тільки вроджені відмінності в інтелекті, але також відмінності, викликані культурним досвідом. У цьому значенні всі сходяться на тому, що тести на визначення розумових здібностей упереджені. Ніхто не стверджує, що за результати будь-якого тесту на 100 відсотків відповідальна спадковість. Тест на інтелект вимірює розвиток здібності людини зараз. Ці здібності обов'язково відображають досвід і оточуюче середовище проживання цієї людини.

Можливо, ви прочитали питання тесту на інтелект, які припускають судження середнього класу (наприклад, що чашка подається з блюдцем чи як в одному з відібраних питань з тесту WAIS що люди купують страховку від пожежі, щоб зберегти цінність їх будинків і володінь). Чи не упереджено трактує подібний тест тих людей, які не використовують блюдця і чиє мізерне майно навряд виправдовує вартість страховки від пожежі? Можливо, подібні питання можуть пояснити расові відмінності в результатах тестів? Якщо це так, то чи не є тести дискримінаційним механізмом, що прирікає потенційно здібних дітей на безперспективні класи і роботу?

Прихильники тестування здібностей, у свою чергу, свідчать, що расові групові відмінності мають місце як в невербальних питаннях, таких як зворотний рахунок, так і у вербальних, розрахованих, наприклад, на володіння словниковим запасом (Jensen, 1983). Більш того, вони додають, що звинувачувати тест за низькі показники якоїсь групи — це те ж саме, що звинувачувати гінця за погані новини. Навіщо винити тести за розкриття неоднакового досвіду і можливостей? Якщо через погане харчування людині судиться бути низькорослою, невже ми будемо звинувачувати вимірювальну лінійку, яка це встановила? Якщо нерівний попередній досвід передбачає нерівні майбутні досягнення, то валідний тест на визначення здібностей знайде подібну нерівність.

Інше значення упередженості базується на тому, чи є даний тест менш обґрунтованим для деяких груп у порівнянні з іншими групами. Якщо SAT точно передбачить досягнення в коледжі однієї раси, а інший — ні, то такий тест можна буде назвати упередженим. Психологи, як узагальнла Національну дослідницьку раду Комітету з тестування здібностей, майже досягли консенсусу щодо того, що найбільші тести на визначення здібностей неупереджені в подібному статистичному значенні цього терміну (Ruwe & others, 1994; Wigdor & Garner, 1982). Прогностична обґрунтованість тесту SAT або стандартного тесту на визначення розумових здібностей приблизно однакова як для чорних і білих, так і для багатих і бідних. Якщо показник тесту на інтелект в 95 балів передбачає задовільну успішність, то це грубий прогноз звичайно в рівній мірі застосовно для всіх етнічних і економічних груп.

Тест інтелекту вимірює ступінь розвитку здібностей людини до даного моменту. Ці здібності обов'язково відображають і досвід, і середовище проживання цієї людини

"Практично все, що приносить нам в цьому житті радість, не можна зміряти за допомогою тесту IQ ".

Мадлен Л’Енгл (1972).

Щоб точно передбачати шкільну успішність, тест на визначення здібностей повинен відображати будь-які статеві або расові відхилення в навчанні і тестуванні в школі. Серед студентів, які пройшли складний математичний тест, запропонований Стівеном Спенсером і його колегами (Steven Spencer, 1997), чоловіки перевершували не менш здібних жінок, крім випадків, коли жінкам здавалося, що вони так само добре проявляють себе в даному тесті, як і чоловіки. В іншому випадку жінки, очевидно, відчували переляк і розгубленість, коли питання тесту ставали складними. Клод Стіл і Джошуа Аронсон (Claude Steele, Joshua Aronson, 1996) спостерігали такий же самоактивізований ефект негативних уявлень. Вони знайшли, що показники вербальних здібностей чорних студентів виявлялися нижчими, коли вони проходили тести в умовах, які навмисно примушували їх відчувати невпевненість. Стіл (1995, 1997) зробив висновок, що, якщо ви скажете студентам, що вони, швидше за все, зазнають невдачі, цей стереотип неминуче пошкодить їх показникам як в тестах на визначення здібностей, так і в школі. З часом ці студенти перестануть "ототожнювати" себе з шкільними досягненнями і спробують самостверджуватися в чомусь іншому. Університетські програми, які, навпаки, допомагають студентам, представникам етнічних меншин повірити у свій потенціал, приводять до вищих оцінок успішності.

Таким чином, який же висновок ми можемо зробити щодо тестів на визначення здібностей і їх упередженості? Ці тести дійсно виглядають упередженими в певному розумінні — в їх чутливості до відмінностей в досягненнях, викликаних культурним досвідом. Але вони не упереджені в іншому значенні — в статистичному прогнозі для різних груп.

Чи не означає це, що такі тести дискримінаційні? Знову ж таки, відповіддю може бути і "так", і "ні". У одному значенні — так, їх мета — дискримінувати, тобто розрізняти індивідуумів. З іншого — скорочення дискримінації шляхом скорочення опори на суб'єктивні критерії у визначенні місця в школі і в роботі. Це, наприклад, загальні знайомі, ваш зовнішній вигляд або те, наскільки сподобається інтерв'юеру ваша "персона". Відміна тестів на визначення здібностей привела б до того, що люди, від яких залежить прийом в коледж або на роботу, керувалися б іншими критеріями, такими як їх особиста думка. Тести на придатність до соціальної служби були створені для того, щоб здійснювати справедливіший і об'єктивніший відбір шляхом скорочення політичної, расової і етнічної дискримінації, які передували їх використовуванню.

Можливо, у такому разі наша мета повинна бути троякою. По-перше, ми повинні розуміти ту користь, яку Альфред Біне передбачав для тестів на інтелект — дати можливість школі визначити, хто одержить велику користь від раннього втручання. В той же час ми не повинні забувати про міркування Біне щодо того, що результати тестів можуть бути неправильно інтерпретовані. Нарешті, ми повинні пам'ятати, що показники тестів на інтелект відображають лише один аспект людських здібностей. Наш практичний і емоційний інтелект так само, як і інші форми прояву таланту і характеру, має важливе значення. Здібності, які розглядаються в результаті проведення тестів на інтелект, важливі, але далекі від того, щоб вважатися всеосяжними. Просторові здібності тесляра відрізняються від логічних здібностей програміста, які, у свою чергу, відрізняються від вербальних здібностей поета. Відмінності — це не недоліки. Оскільки існує безліч шляхів досягнення успіху, наші особисті і культурні відмінності - незалежно від їх походження — є варіаціями на тему здатності людини до адаптації.

Резюме

Зважаючи на політичний і расовий підтекст, суперечка про природу і розвиток інтелекту не припиняється дотепер.

Генетичний вплив. Вивчення близнят, представників сімей і прийомних дітей вказує на істотний спадковий вплив на показники інтелектуальних тестів. Спадковість — частка відмінностей серед людей, пов'язаних генами, — може варіюватися залежно від числа вивчених популяцій і природного середовища.

Вплив навколишнього середовища. Ті ж дослідження, в яких порівнюються діти, що виросли в надзвичайно бідному чи багатому середовищі або в різних культурах, вказують на те, що показники тестів на інтелект також істотно залежать від життєвого досвіду.

Групові відмінності показників тестів на інтелект. Групи, як і індивідууми, також відрізняються за показниками тестів на визначення розумових здібностей. Спадкові варіації усередині групи не обов'язково є спадковим поясненням міжгрупових відмінностей. У випадку з расовими розбіжностями результатів тестів відповідальність покладається, як свідчать факти, у великій мірі на відмінності, пов'язані із зовнішнім середовищем. Дівчатка схильні перевершувати хлопчиків в тестах на правопис і в оцінках, пов'язаних з розпізнаванням емоцій, тоді як хлопчики перевершують дівчаток в тестах на просторове мислення і в математичних здібностях. Психологи обговорюють еволюційні і культурні пояснення подібних відмінностей.

Питання упередженості. Тести на визначення здібностей мають на меті передбачити, наскільки добре проявить себе тестований в конкретній ситуації. Тому вони обов'язковим чином "упереджені" в тому розумінні, що сприйнятливі до відмінностей в показниках, викликаних культурним досвідом. Але "упередженість" може також означати і те, що психологи звичайно мають на увазі під цим терміном, - результати прогнозів тесту для однієї групи менш точні, ніж для іншої. Більшість експертів вважає, що основні тести на здатності мають незначну погрішність.