Взаємодія між особистістю й ситуацією

Якщо ні ситуація сама по собі, ні риси особистості самі по собі не визначають поводження людини, то що ж його визначає? Очевидно, ми повинні розглядати й те й інше в сукупності. Багато психологів визнають, що дискусія між прихильниками теорії рис і ситуаціоністами була необґрунтованої й спрощеною. Споконвічно питання полягало в тім, на основі чого можна точніше передбачала дії індивіда: на основі рис його особистості або особливостей ситуації. Але можливий і третій підхід: критичним фактором може бути взаємодія між особистістю й ситуацією (Magnusson and Endler, 1977).

Як приклад можна привести дослідження, у якому учасників просили описати їхню звичайну реакцію на різні загрозливі фактори (Endler and Hunt, 1969). Деякі із цих небезпек були пов'язані з ризиком втрати значимості (провал на іспиті), деякі - з фізичною небезпекою (знаходження на висоті). Природа деяких небезпек залишилася неясною (наприклад, одержання виклику до суду). У результаті було виявлено, що як ситуація, так і риси особистості людини впливають на його поводження. Деякі люди виявилися більше тривожними, чим інші, і деякої ситуації викликали більший страх, чим інші.

Що виявилося більше цікавим, так це те, що більша частина цих ефектів була викликана взаємодією між рисами особистості й ситуацією. Інакше кажучи, різні люди бояться різних речей, їх дратують різні речі, їх заспокоюють різні речі. Це відкриття ставить під сумнів конструктивну валідність узагальнених рис особистості (таких, як тривожність).

Щоб передбачати поводження людини більш точно, зміст рис повинне бути більше конкретним; наприклад, тривожність у міжособистісній взаємодії, тривожність стосовно фізичної погрози, тривожність стосовно невідомого. Завдяки використанню терміна «взаємодія між особистістю й ситуацією» виявилося можливим зберегти поняття стабільних індивідуальних розходжень.

Однак необхідно врахувати, що процес обмеження понять може бути нескінченним. Розглянемо страх перед особою фізичної небезпеки. Чи будуть конкретні риси виділені краще, якщо ми окремо розглянемо страх перед якими-небудь неживими предметами, окремо страх перед лякаючими незнайомцями й окремо - страх перед тваринами, що, у свою чергу, розділимо на острах кішок, острах собак, острах коней і т.д.? Кінцевий результат такого процесу - це нескінченний розподіл і без того досить вузько сформульованої риси (Cronbach, 1975; Nisbett, 1977).

Взаємодія між особистістю й ситуацією.

Як і деякі інші фантастичні кіногерої, Супермен відважний і безстрашний, коли зустрічається віч-на-віч із фізичною небезпекою, але досить боязкий і соромливий, коли спілкується з жінками (Photofest)

Двостороння спрямованість взаємодії. Так, різні ситуації впливають на різних людей по-різному. Але взаємодія між особистістю й ситуацією - це вулиця із двобічним рухом, тому що в багатьох випадках вплив особистості й ситуації взаємно. Люди часто відіграють більшу роль у виборі ситуацій, які зустрічаються їм на життєвому шляху, - вони вибирають місце проживання, місце роботи, друзів. І ці вибори почасти визначаються особистісними особливостями людини: екстраверт, швидше за все, зволіє піти на вечірку, а інтроверт залишиться будинку із книгою. Ситуація впливає на поводження особистості, а риси особистості часто визначають ту ситуацію, у якій особистість перебуває (Snyder, 1981; Endler, 1982; Ickes, Snyder and Garcia, 1997).