9. Соц. Емоції

Ніхто з тварин не існує в соціальній ізоляції, і вивчення їх взаємодії може пролити деяке світло на біологічні основи соціального життя в цілому, незалежно від того, чи йде мова про тварин чи про нас самих. І тварини, і люди проявляють агресивність по відношенню до себе подібних, всі вони шукають шлюбних партнерів і вступають з ними у сексуальні відносини, всі вони піклуються про потомство. Проте разом з цією схожістю існує величезна кількість відмінностей. І якщо соціальна поведінка тварин відрізняється відносною ригідністю і негнучкістю, то на поведінку людей значний вплив справляє научіння, засноване як на особистому досвіді, так і на досвіді попередніх поколінь. Соціальна взаємодія, здійснювана людьми, набагато складніша, ніж соціальна взаємодія яких би то не було тварин.

Частково причина криється у тому, що соціальна поведінка людини є частиною складної системи патернів культури. На відміну від качок і кроликів, ми ходимо в школу, голосуємо на виборах, робимо покупки, відвідуємо церкву, приєднуємося до демонстрацій протесту. Ці і безліч інших дій мають значення тільки тоді, коли ми беремо до уваги існування безлічі соціальних інститутів, які значною мірою визначають наше соціальне життя.

Також важливе значення мають наші когнітивні здібності, оскільки велика частина наших соціальних інтеракцій залежить від того, як ми розуміємо ситуацію, в контексті якої вони здійснюються. Світ, в якому ми живемо, заснований на заплутаній мережі взаємопов'язаних соціальних уявлень; саме завдяки ним ми сприймаємо як саме собою розуміюче, що у оточуючих є бажання і переконання, знаємо, що і вони розуміють, що у нас теж є бажання і переконання. Цю когнітивну залежність ми можемо проілюструвати, наприклад, ходом міркувань гравця в покер, який обдумує свій хід: «Я думаю, що вона думає, що я думаю, що вона блефує». Як ми бачили, подібні процеси характерні і для ссавців, особливо для приматів. Проте той рівень соціального пізнання, на якому знаходяться вони, ніяк не можна порівнювати з нашим рівнем, відмінним багатством і витонченістю; він в кращому випадку — лише бліде віддзеркалення людського.

Контраст між людською і тваринною соціальною поведінкою стає ще очевиднішим, якщо ми звернемося не до вивчення приматів, а до вивчення яких-небудь інших представників тваринного світу, наприклад птахів. Візьмемо, наприклад, качок, які клюють сусідів, що підійшли до них дуже близько. Іноді така поведінка розглядається по аналогії з нашою потребою в особистому просторі, і певні паралелі тут дійсно доречні. Проте відмінності між діями тварин і нашими діями не менш вражаючі, ніж існуюча схожість. Розглянемо ситуацію з особистим простором у вагоні пасажирського потягу. Припустимо, ви сидите в купе один, тут входить ще одна пасажирка і сідає поряд. Ваша реакція залежатиме від того, як ви проінтерпретуєте її дії. Можливо, ви сприймете це як спробу почати розмову, а може, як недружнє вторгнення на вашу територію, або, наприклад, розціните це як намір пофліртувати з вами. Або ж справа лише у тому, що всі інші купе у вашому вагоні вже зайняті. Коротше кажучи, люди не реагують на дії оточуючих автоматично: їх реакція зумовлена інтерпретацією ситуації. У качок немає необхідності вирішувати подібні проблеми; будь-яка інша качка, що вторгнулася на їх територію, повинна бути вигнана, от і все.

Мета цієї лекції — дати загальне, первинне уявлення про складність соціального пізнання у людей. Наша розповідь торкатиметься одного з центральних питань сучасної соціальної психології, а саме питання про те, як люди інтерпретують соціальні події і як їх інтерпретації впливають на їх дії.

Насправді, навіть у птахів все не так просто, оскільки їх реакції також залежать від чинників контексту. Проте немає сумнівів у тому, що чинники, які визначають поведінку людей, відрізняються більшою гнучкістю і комплексністю.