Психодинамічний підхід: особистісні розходження

• Як. Карен Хорни пояснює невротичне, саморуйнівне поводження людей?

• Що таке Егопсихология? Про що свідчить проведене Джорджем Ваиллентом лонгитюдне дослідження копінгстратегій, використовуваних людьми протягом всього життя?

Хоча психодинамічна теорія (і, зокрема, теорія Фрейда) у першу чергу орієнтована на людську особистість у цілому, вона проте дозволяє висувати нескінченну безліч припущень про те, які риси відрізняють однієї людини від іншого й у чому криється причина цих розходжень. Гарний приклад - досить неоднозначна концепція, що заперечує нерідко, Фрейда про оральний і анальний характер особистості. Порівняно недавно деякі неофрейдисти спробували класифікувати й проаналізувати особистісні розходження з погляду домінуючих паттернов психологічного захисту. Неофрейдисти, як і сам Фрейд, думають, що тривога - це невід'ємний атрибут людського існування й тому кожна людина має у своєму розпорядженні ті або інші механізми, що захищають його від цього надзвичайно дискомфортного переживання. На їхню думку, людей роблять несхожими один на одного паттерни захисту, що споруджуються ними.

Моделі конфлікту

Серед дослідників, що аналізували різні захисні механізми, самою видатною фігурою була Карен Хорні, яка довела, що величезна кількість людей у нашому суспільстві страждає від базової тривоги - «всепоглинаючого почуття самітності й безпорадності у ворожому світі» (Ногпеу, 1937, с. 89). Хорні не вважала, що причини цієї тривоги варто шукати в сексуальних конфліктах періоду дитинства. Навпроти, вона була переконана, що її причини кореняться в нашій культурі, що найчастіше пред'являє до людини зовсім суперечливі, несумісні між собою вимоги.

На думку Карен Хорні, базова тривога породжує шалене прагнення досягати різних цілей, переслідуваних не стільки заради них самих, скільки в надії послабити лещата тривоги. Люди намагаються вгамувати тривогу, прагнучи до любові, престижу або багатству, або заглушають її алкоголем чи наркотиками (Horney, 1937, 1945, 1950). Часто всі ці зусилля виявляються марними, але вони, проте, закріплюються й перетворяться в стійкі паттерни особистості. Так виникає замкнуте порочне коло.

Наприклад, порочне коло може сформувати нездорове прагнення до любові. Якщо чоловікові потрібна любов жінки, щоб знизити відчуття базової тривоги, його прихильність буде беззастережної й шаленою. Але, швидше за все, він так ніколи й не вгамує свою пристрасть. Найменша ознака незгоди з його бажаннями буде сприйматися їм як відсіч і відкидання. Це тільки підсилить почуття тривоги й змусить його із ще більшим шаленством боротися за ніжну участь дами серця, що, у свою чергу, збільшить імовірність одержати відсіч. Додамо до цього той факт, що відмова - дійсний або гаданий - породжує ворожість, який він не зможе дати виходу доти, доки не втратить свою кохану. Не будемо також забувати й про те, що, оскільки базова тривога змушує його почувати себе менш значимим, вона принижує і її в його очах. Як вона може залишатися такий же чудової, який здавалася йому колись, раз вона любить його? Всі ці фактори в сукупності підсилюють почуття тривоги шукаючої любові невротика, що, у свою чергу, ще більше збільшує його й без того гіпертрофовану потребу в любові й прихильності.

Ганна Фрейд

(Bettmann Archive)