Теорія рис особистості

Що таке теорія рис особистості?

Які базові фактори входять у Більшу П'ятірку Нормана?

У чому полягає двовимірна альтернатива Айзенка?

Що таке ситуаціонізм? Чому підхід, що пояснює поводження людини тільки в термінах теорії рис або тільки в термінах ситуационизма, є обмеженим?

Що таке самоконтроль і чим люди, здатні до самоконтролю, відрізняються від людей, не здатних до нього?

Чим константність особистості нагадує константність сприйняття об'єктів і який із цього можна зробити висновок відносно валідності теорії рис?

Які експериментальні дані дають можливість припустити, що особистість має біологічну основу?

Тести особистості були створені з певною практичною метою: допомагати фахівцям у діагностиці, консультуванні й професійному відборі. Однак психологи, які вивчають особистість, цікавляться не тільки прикладними завданнями, якими б суспільно корисними вони не були. Вони хочуть зрозуміти, якого роду розходження між людьми розкривають тести особистості, знайти найбільш підходящі теоретичні рамки, у яких можна було б описати ці розходження, і виявити їхніх корінь. У своїх спробах знайти відповіді на ці питання психологи звертаються до так називаних теорій особистості.

Сім гномів як приклад різних типів характеру: Професор, Соня, Буркун, Ледар, Чихун, Щасливчик і Простак (З мультфільму Уолта Диснея «Белоснежка»; Kobal Collection)

Більшість цих теорій не є теоріями в загальноприйнятому змісті слова. Вони, скоріше, є різними напрямками, різними точками зору на дослідження особистості. Ми почнемо з теорії рис особистості, мета якої — описувати індивідуальні розходження за допомогою стандартного набору властивостей.

Теорія рис є спробою описового підходу, що характеризує людей, співвідносячи їхні особливості з рядом базових рис. Але які риси вважати базовими? Класичні п'єси, театр епохи Відродження, так само як і сучасній теорії рис, припускають не тільки існування різних типів особистості, але й те, що особистості можна класифікувати, відносячи до однієї категорії людей, схожих по певних параметрах. Що ж це за категорії, до яких можна відносити людей? Автори п'єс (і багато режисерів фільмів) виділили ряд рис, які легко показати, - мовчазність героя вестерна, що розмовляє тільки пострілами, непорочність вічної героїні, боягузтво хвалькуватого солдата. Але чи є саме ці риси особистості базовими? Пошуки відповіді прихильниками теорії рис чимсь нагадують спробу знайти невелику кількість загальних принципів, які дозволили б класифікувати, скажемо, всі маски на сцені епохи італійського Відродження. На перший погляд, всі маски різні, такі ж різні, як люди, яких ми зустрічаємо в реальному житті. Є чи спосіб рознести їх по декількох категоріях? Інакше кажучи, чи можна класифікувати вся розмаїтість людських особистостей, опираючись на кілька параметрів?

Пошук вірної таксономії

Проблема класифікації виникає на ранніх стадіях розвитку будь-якої науки. У цей момент головним завданням учених є систематизація отриманих даних. Розглянемо як приклад біологічну науку. На ранній стадії її розвитку біологи бачили, що різні живі істоти розрізняються по безлічі параметрів: розмірами й кольорами, відсутністю або наявністю кістяка, кількістю й властивостями різних органів і т.д. І біологам необхідно було вирішити, які із цих параметрів можуть стати основою класифікації. Психологи, які досліджують індивідуальні розходження, зустрічаються з точно такими ж проблемами. Повний словник англійської мови містить 18000 слів, що ставляться до властивостей особистості (Allport and Odbert, 1936). Але не маючи у своєму розпорядженні класифікацію, складно визначити, які з них ставляться до базових рис особистості й застосовні до всіх людей, а які є варіантами базових рис або просто синонімами.

Амплуа в традиційному голлівудському вестерні

а — герой і страждаюча героїня у фільмі «Дикий Білл Хикок»;

б — герой і негідник у фільмі «Молодий Буффало Білл»

(Movie Stills Archives)