Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспекти з психології.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
51.12 Mб
Скачать

Соціальне порівняння

Дослідження Аша показало, що відбувається у тому випадку, коли те, що бачить людина, розходиться з думкою якоїсь одностайної у своїй думці групи. Але припустимо, що наші власні органи чуття не дають нам правильної відповіді, оскільки об'єкт, що сприймається нами недостатньо виразний. Таке може бути, наприклад, у тому випадку, якщо лінії, які пред'являються нам, розрізняються по довжині несуттєво. Швидше за все, ми постараємося отримати якусь додаткову сенсорну інформацію. Ми можемо поглянути на лінії під іншим кутом, можемо зміряти їх лінійкою. Але якщо нічого такого ми зробити не можемо, найрозумніше буде прислухатися до того, що говорять про це інші. Їх думка може бути використана замість тієї інформації, яку ми сподівалися отримати за допомогою своїх очей. Якщо думка інших відрізняється від нашої, ми цілком можемо змінити свою власну відповідь, поклавшиcь на їх слова. Був проведений ряд досліджень, які показали, що саме це і відбувається, якщо людина поставлена в умови на зразок тих, що були в експерименті Аша, а точне розпізнавання об'єктів утруднене. Випробовуваних, які в цьому випадку погоджуються, буде набагато більше, а внутрішній емоційний конфлікт буде незначним.

Учасники експерименту по груповому тиску

а — справжній випробовуваний (у центрі) слухає інструкції; б — слухаючи відповіді інших учасників, він нахиляється вперед, щоб трохи краще розглянути картки; в — після дванадцяти спроб він пояснює, що «повинен говорити те, що він сам, особисто, бачить».

Загалом і в цілому, ми можемо пояснити, чому люди потребують того, щоб дізнатися думку оточуючих, коли потрапляють в таку ситуацію, яку не можуть зрозуміти до кінця. Щоб оцінити цю ситуацію, їм потрібна додаткова інформація. Якщо їм не вдасться одержати її завдяки своїм власним органам чуття, вони спробують порівняти свої реакції з реакціями інших людей. Потреба в такого роду соціальному порівнянні особлива сильна у тому випадку, якщо необхідно висловити свою думку з якогось соціального питання (наприклад, якщо йдеться про кандидатуру на пост президента або сексуальну освіту в середній школі).

Когнітивні процеси і переконання

Добре відомо, що люди намагаються наповнити змістом той світ, у якому вони існують. Але яким чином вони це роблять? У реальному житті вони намагаються знайти інформацію у своїй пам'яті і своєму минулому досвіді, а потім звертаються до оточуючих у пошуках порівняння і підтвердження. Якщо власна думка людини і думка оточуючих її людей співпадають, то все гаразд. Але що, якщо людина стикається з неспівпаданням і суперечністю? Дослідження Аша показало, що відбувається у тому випадку, коли між безпосереднім досвідом (і заснованими на ньому переконаннями) самої людини і думкою оточуючих має місце значне розходження. А зараз припустимо, що розбіжність виявилася у нашому власному досвіді, що не узгоджуються один з одним наші власні переживання, переконання і дії. Багато соціальних психологів дотримуються тієї точки зору, що в цьому випадку матиме місце тенденція до відновлення когнітивної узгодженості: людина намагатиметься по-новому інтерпретувати ситуацію, щоб мінімізувати можливу неузгодженість.

Якого роду механізми лежать в основі цієї загальної тенденції до реінтерпретації нашого досвіду, як ми можемо усунути розходження між переконаннями, що є у нас, або переживаннями? Одна з теорій, що одержала велике визнання, була розроблена Леоном Фестінгером. Він припустив, що будь-яка усвідомлювана нами розбіжність між різними аспектами наших знань, відчуттів і дій приводить до виникнення неприємного внутрішнього стану когнітивного дисонансу і що ми намагаємося всіма можливими способами цього стану позбавитися (Festinger, 1957).

Як один з прикладів когнітивного дисонансу ми можемо розглянути релігійну секту, лідер якої проголошує наближення кінця світу. Він заявляє, що одержав повідомлення від «захисників» з Космосу і що йому вже відомий день, коли почнеться сильний потоп; причому врятуються лише ті, хто по-справжньому вірить у те, що опівночі за ними прилетять на літаючих тарілках інопланетяни і відвезуть їх з собою. (Треба відзначити, що з часів Ноєва ковчега технологія зробила значний крок вперед.) У передбачений їм день Страшного суду сектанти збираються разом і чекають кінця світу. Час прибуття літаючих тарілок підходить і проходить, напруга натовпу зростає. Нарешті лідер секти одержує ще одне повідомлення: щоб винагородити істинно віруючих, світ буде врятований. Сектантів охоплює радість, і вони починають вірити в космічних захисників ще сильніше.

Враховуючи той факт, що пророцтво не збулося, можна було б чекати зворотного результату. Ми могли б припустити, що відсутність передбачуваної події приведе до відмови від переконання, на якому ґрунтується даний прогноз. Але теорія когнітивного дисонансу стверджує, що відбувається зворотне. Відмовившись від переконання у тому, що космічні захисники існують, людина вимушена випробувати хворобливий дисонанс між своїм нинішнім скептицизмом і колишніми переконаннями і діями. Її віра в них покажеться йому надзвичайно дурною і безглуздою. Деякі сектанти в очікуванні кінця світу заходять досить далеко: вони кидають роботу або терміново витрачають всі свої заощадження --але ці дії втрачають всяке значення, якщо віри в «захисників» більше немає. У цьому випадку дисонанс стає просто нестерпимим. І єдина можливість усунути його — повірити в нове повідомлення, яке тільки підкріплює первинну віру. Оскільки практично всі члени секти схильні швидко погодитися з цією новою ідеєю, їх переконаність в істинності віри стає ще сильнішою. І вони можуть сприймати себе не як дурнів, що позбулися всього, а як стійких і непохитних членів маленької відважної групки, чия віра врятувала Землю.