Виміру особистості: нейротизм/емоційна стабільність і екстраверсія/інтроверсія

У той час як багато дослідників пропонували п’ятифакторні моделі опису особистості, подібні з моделлю Нормана (Brody, 1988; Goldberg, 1990, 1993; John, 1990; Costa and McCrae, 1992), ряд дослідників припустив, що вимірів може бути менше п'яти (Livneh and Livneh, 1989; Boyle, Stankov, and Cattell, 1995). Найбільш відома модель була запропонована Гансом Айзенком (1916-1997), що постійно намагався помістити все різноманіття особистісних характеристик у простір, обумовлений тільки двома вимірами: нейротизмом або емоційною стабільністю й екстраверсією або інтроверсією (що збігається із двома з п'яти вимірів Нормана).

Таблиця 16.2 Більша П'ятірка

Найменування фактора

Риси особистості

Нейротизм Екстраверсія Схильність до згоди Сумлінність Відкритість до досвіду

Нервовий, напружений/урівноважений Тривожний/спокійний Збудливий/стриманий Говіркий/мовчазний Щирий, відкритий/потаємний Нерозсудливий/обережний Товариський/замкнутий Доброзичливий/дратівливий Неревнивий/ревнивий, м'який, добрий/свавільний Що співпрацює/негативіст Акуратний, розбірливий/неакуратний Відповідальний/ненадійний Сумлінний/безсовісний Наполегливий/непостійний Чутливий до мистецтва /нечутливий до мистецтва Інтелектуальний/бездумний, обмежений Вишуканий, Рафінований/грубий, невихований Володіє уявою/простий, прямій

Нейротизм еквівалентний емоційної нестабільності. Йому відповідають позитивні відповіді на такі питання: « Чи почуваєте Ви час від часу себе нещасним без достатньої на те причини?» або «Чи часто Ви відчуваєте роздратування?». Екстраверсія й інтроверсія визначаються основним напрямком енергії особистості: на зовнішній світ матеріальних об'єктів і інших людей або на внутрішній світ власних думок і почуттів. Екстраверти товариські, імпульсивні, прагнуть до нового досвіду, у той час як інтроверти схильні до самітності, обережні й важкі на підйом у плані змін. Екстраверсії відповідають позитивні відповіді на такі питання: «Чи подобається Вам мати багато громадських обов'язків?» або «Чи вважаєте Ви себе безтурботною людиною?».

Айзенк визначав фактори екстраверсія/інтроверсія й нейротизм/емоційна стабільність як незалежні. При цьому в людей з високим нейротизмом і інтровертів є багато загального: і ті й інших - нетовариські й замкнуті. Однак, на думку Айзенка, їхня нетовариськість має різні коріння. Здорові інтроверти не бояться соціальної активності: їм вона просто не подобається. Навпаки, невротично соромливі люди не спілкуються через страх: вони хочуть бути з іншими людьми, але, у той же час, бояться приєднатися до них.

Двовимірна класифікація Айзенка визначає концептуальний простір, де знаходять своє місце багато людських рис (мал. 16.4). По популярності цю й подібні їй системи можна зрівняти із класифікаційними схемами, що мали великий успіх у психології відчуттів, як, наприклад, класифікацією квітів на основі трьох параметрів - яскравості, тону й насиченості (див. главу 5).