Альфред Біне: прогноз успішності в навчанні

Сучасний рух по тестуванню інтелекту почався, коли французький психолог-першовідкривач Альфред Біне (1857-1911) успішно застосував ідею Гальтона про вимірювання інтелектуальних здібностей. Коли французький уряд видав закон, який вимагав, щоб всі діти відвідували школу, вчителі незабаром зіткнулися з розбіжностями індивідуальних особливостей учнів. Було очевидно, що деякі діти не можуть осилити звичайну шкільну програму і потребують спеціального навчання. Але як школа може об'єктивно визначити, кого з дітей чому і як вчити?

Уряд мав підстави не довіряти суб'єктивним думкам вчителів про здібності учнів. Відставання у навчанні могло бути всього лише відображенням недосконалої попередньої освіти. Крім того, вчителі могли упереджено відноситися до дітей через їх соціальне походження. Щоб мінімізувати упередженість, міністр громадської освіти Франції в 1904 році доручив Біне і іншим психологам вивчити дану проблему. У відповідь Біне і один з його співробітників Теодор Сімон розробили об'єктивний тест для визначення дітей, яким буде складно у звичайних класах.

Біне і Сімон керувалися тим, що всі діти проходять однаковий шлях інтелектуального розвитку, але окремі розвиваються швидше. "Тупі" діти, на їх погляд, були просто "загальмовані" у своєму розвитку. Отже, в тестах "тупа" дитина повинна показувати себе менш розвиненою, відстаючою на декілька ступенів, а "кмітлива", навпаки, — випереджаючою "класичний" розвиток.

Біне і Сімон зібралися вимірювати те, що отримало назву розумовий вік дитини — хронологічний період, який звичайно відповідає певному рівню розвитку. Дитина 9 років має відповідно 9-річний розумовий вік. Проте багато хто з цих дітей має розумовий вік вище чи нижче 9 років. 9-річні діти, які за своїми показниками відповідають рівню розвитку 7-річних, погано засвоюватимуть шкільний матеріал, який вважається нормальним для їх віку.

"Тест на інтелект був розроблений для прогнозів академічної успішності і ні для чого іншого. Якби нам потрібно було спрогнозувати життєвий успіх, нам довелося б придумати зовсім інший тест".

Соціальний психолог Роберт Зайонц (1984)

Щоб зміряти розумовий вік, Біне і Сімон висунули гіпотезу, що розумові здібності, як і фізичні, — це загальні здібності, що виявляються різними способами. Потім вони розробили спеціальні логічні і проблемні питання, які могли б передбачити шкільну успішність. Тестуючи "кмітливих" і "відсталих" паризьких школярів з використанням цих питань, Біне і Сімон добилися позитивних результатів: вони знайшли питання, які дійсно передбачали те, як діти справлятимуться з шкільною програмою.

Як видно, Біне і Сімон не робили припущень про те, чому конкретна дитина відставала, була посередньою чи акселератом. Особисто Біне був схильний до пояснення цього вихованням чи середовищем. Щоб поліпшити здібності відстаючих дітей, він рекомендував "розумову ортопедію", яка повинна допомогти їм в розвитку уваги і самодисципліни. Він не розмірковував над тим, для чого насправді призначений цей тест, але констатував, що він вимірював не вроджений інтелект. Швидше за все, у цього тесту була єдина практична мета — визначити тих французьких школярів, які потребують спеціальної уваги. Біне сподівався, що його тест застосовуватимуть для удосконалення освіти дітей, але він також побоювався його мінливого тлумачення і використовування (Gould, 1981).

ЛЮІС ТЕРМАН: "Діти забезпечених і освічених батьків показують кращі результати, ніж діти з малозабезпечених і малокультурних сімей лише тому, що у них краща спадковість.