Провали в пам'яті й застереження

Фрейд безупинно акцентував увагу на тім, що він називав «психопатологією повсякденного життя». Скажемо, ми миттєво забуваємо ім'я, що може сколихнути спогаду, що змушують нас почувати зніяковілість або замішання, або раз за разом допускаємо у своїй мові застереження, що мимоволі видають приховані мотиви наших дій (Freud, 1901). Часом витиснуті спонукання проявляються у зв'язку з тією дією, до якого в нас насправді не лежить душу. Як приклад Фрейд згадував про історію, що відбулася з одним його знайомим, якому написав лист, але кілька днів підряд забував його відправити. Нарешті він таки своє послання, що незабаром повернулося до нього з поштового офісу, тому що на ньому не виявилося адреси. Він надписав на ньому адреса й знову послав поштою, але лише потім, щоб знову одержати його назад через відсутність на ньому поштової марки.

Це зовсім не виходить, що в основі всіх застережень, помилкових дій і провалів у пам'яті лежать подібні фрейдистські мотиви. Чоловік, що випадково назвав співробітницю ім'ям дружини, можливо, не стільки випробовує підсвідоме спонукання вступити з нею у зв'язок, скільки зробив це просто по звичці. А хазяїн, що ніяк не може згадати ім'я гостюючи, представляючи його іншому гостеві, навряд чи керується прагненням не допустити його ім'я у свідомість. Швидше за все, він забув його ім'я через простій і зовсім невмотивованої інтерференції пам'яті (Baars, 1992; див. главу 7).

Сновидіння

Одна з найбільш значних робіт Фрейда присвячена теорії сновидінь (Freud, 1900). Він доводив, що сновидіння мають певне значення, що при досить пильному розгляді цілком можна розшифрувати. На думку Фрейда, у сновидіннях знаходять висвітлення минуле й майбутнє людини, а їх «колискою» варто вважати підсвідомість. Він розглядав сни як щось аналогічне симптомам істерії. На перший погляд і те й інше здається безглуздим і вигадливим, але відразу наповнюється особливим змістом, варто лише представити його завуальованим проявом підсвідомого конфлікту між протиборчими мотивами.

Сон художника

На картині зображений фрагмент сновидіння, де художник перебуває в гостях у свого друга, коли раптом раптово відкриваються двері й входять людина, у якого він ніколи навчався, у супроводі жінки - однієї з його найкрасивіших моделей. Фрейд, імовірно, відзначив би тему Едипова комплексу, коментуючи присутність у сні бувшого учителя й оголеної моделі (Фронтиспис Les reves et les moyens de les diriger, Marquis d'Hervey de Saint Denis, 1867)

Хоча Фрейд знав, що деякі сновидіння - це лише відгомони подій дня (те, що він називав «елементами денного досвіду»), він почав із припущення про те, що багато хто з них, особливо ті, які не піддаються розшифровці, відбивають прагнення до уявлюваного здійснення бажань. Коли людина бадьора, бажання не завжди задовольняється негайно, в цю секунду; адже треба брати до уваги як аргументи реальності (Его), так і доводи моралі (СуперЕго): чи можливо це? чи припустимо це? Але в сні ці обмежуючі сили значно слабшають, наслідком чого стають образи й думки, пов'язані із задоволенням бажання. У деяких випадках уявлюване здійснення бажань може бути простим і безпосереднім: голодним людям сняться всілякі страви, мандрівникам, що заблудилися в пустелі, — холодні струмені гірського струмка. Угорське прислів'я, що приводить Фрейд, говорить: «Свиням сняться жолуді, а гусакам — кукурудза». Сновидіння із простим уявлюваним здійсненням бажань зустрічаються порівняно рідко. А чому виникають інші, дивні й ті що не піддаються логічному осмисленню нічні картини, що даються нам набагато частіше? Фрейд стверджував, що все той же принцип уявлюваного виконання бажання пояснює і їх. Але отут виникає новий процес. Основне бажання торкає певних заборонених імпульсів, пов'язані із тривогою. У результаті починають діяти різні захисні механізми, які здійснюють «нагляд» за будь-яким безпосереднім проявом бажання. Але нерідко виявляється, що цензуру захисних механізмів можна обійти, якщо виражати бажання винятково в символічній формі. От чому сплячий ніколи не бачить латентні сновидіння, які служать відбиттям його схованих бажань і тривог. Замість цього він бачить «пригладжену» версію, що виникає як наслідок роботи захисних механізмів явне сновидіння. Кінцевий продукт містить у собі відгомін істерійної симптоматики й різних патологій повсякденного життя, що являє собою компроміс між забороненими імпульсами й підпорядковуючими їхніми репресивними силами.

Сновидіння й символізм

У німому фільмі «Таємниці душі», знятому в Німеччині в 1927 році Георгом Пабстом, була почата спроба представити історію людського життя з погляду психоаналізу. Герой цієї картини, чоловік середнього років, страждав еректальною дисфункцією (імпотенцією). У фільмі показано його сновидіння. В одному з них він намагається посадити дерево, символ запліднення його дружини (Museum of Modern Art, Film Still Archive)

У деяких сновидіннях основне бажання знаходить свій прояв у різних заміщених формах. Існує певний символізм, коли один об'єкт заміщає інші. Окремі символи досить широко поширені, тому що певні фізичні, функціональні або лінгвістичні аналогії зрозумілі багатьма (наприклад, викрутка як символ пеніса, а коробка - вагіни). Але єдиного шифру, за допомогою якого можна було б розгадати будь-яке сновидіння, все-таки немає. Зрештою, багато предметів мають або подовжену, гостру форму, або округлі обриси з поглибленням усередині, і зводити всіх їх тільки до чоловічих і жіночих геніталій було б, щонайменше, необачно. (Говорять, сам Фрейд, звертаючись до своїх студентів, вимовив: «Іноді сигара буває просто сигарою».) Більшість символічних взаємозв'язків будуються на підставі життєвого досвіду сплячого, і їх можна інтерпретувати, тільки лише задіявши метод вільних асоціацій, що виникають у людини у зв'язку зі змістом його сновидіння.