Вивчення семантики за рахунок уваги до синтаксису
Діти використовують структуру мови|язика| як орієнтир для вивчення слів (Brown, 1957; L. Gleitman, 1990; P. Bloom, 1996; L. Gleitman and H. Gleitman, 1996). У одному дослідженні три- і чотирирічним|чотирирічним| дітям показували картинку, на якій пара рук робила|чинила| змішуючі рухи з|із| речовиною, схожою на конфетті, яка переповнювала низьку смугасту ємкість|ємкість| (мал. 9.13). Одних дітей питали|запитували|: «На цій картинці ви бачите себування|?». Ці діти відповідали, роблячи|чинячи| такий же перемішуючий рух руками. Інших дітей питали|запитували|: «На цій картинці ви бачите себування|? ». У відповідь діти вказували|вказували| на місткість|ємкість|. Ще одних дітей питали|запитували|: «Ви бачите багато себа|?». Ці діти вказували|вказували| на конфетті (Brown, 1957; см. також Katz, Baker, and MacNamara, 1974; Carey, 1982).
Мал. 9.13. Частини|частки| мови|промови| і значення слів
Таким чином, здається|видається|, що діти у навчанні|вченні| йдуть відразу у двох напрямах|направленнях|. З одного боку, вони використовують знання частин|часток| мови|промови|, яке зростає|зростає|, в мові|язиці| як орієнтир для розкриття значення конкретного нового слова; неначе|наче| дитина|дитя| говорить собі: «Оскільки|тому що| це нове слово було тільки що використано як іменник, ймовірно|певно,мабуть|, воно описує річ». А з іншого боку, вони використовують своє знання окремих слів, щоб передбачити|пророчити|, як можна використовувати ці слова. («Оскільки|тому що| цей паровозик зараз використовують, щоб ударити мене по голові, я можу перетворити це слово в дієслово і сказати: "Не паровозь| мене!"» Pinker, 1984.) Використовуючи обидва види даних, діти вміло|вправно| «пробивають собі дорогу» до знання десятків тисяч слів і способів використання цих слів в реченнях |реченнях| (Grimshaw, 1981; Fisher et al., 1994).
Здібності, необхідні для научіння мові
Які здібності потрібні маленькій дитині|дитяті|, щоб використовувати одержану|отриману| інформацію і зробити навчання мові|язику| можливим?
Генетична основа мови|язика|
Як ми неодноразово підкреслювали, мова|язик| структурована на багатьох рівнях. Щоб вивчити мову|язик|, необхідно чутливо реагувати на моделі цієї структури: у якій послідовності розташовані|схильні| слова в реченнях|реченнях|, в якій послідовності розташовані|схильні| звуки в словах, і т.д. Безліч даних свідчать про те, що маленькі діти надзвичайно чутливі до цих мовних моделей (Saffran, Aslin, and Newport, 1997).
Проте|однак| на думку багатьох дослідників, мовні моделі дуже| складні, щоб сприяти тому |дивному| навчанню, яке ми спостерігаємо у|в,біля| дітей. Отже, дитині|дитяті| потрібне певне керівництво, що виходить за рамки того, що міститься|утримується| в стимулі. Звідки може взятися це керівництво? Багато вчених, які підтримують це твердження|затвердження| про «бідність стимулу», приходять до висновку, що навчання|вчення| мові|язику| повинне мати якусь генетичну основу, що маленька дитина|дитя| неврологічно «запрограмована» вивчити мову|язик|. Це генетичне керівництво доповнює інформацію, наявну в мові|промові|, яку чує дитина|дитя|, даючи процесу навчання|вчення| можливість|спроможність| йти вперед (Chomsky, 1965; Lenneberg, 1967; Gleit-man, 1981; Bickerton, 1984; Pinker, 1994).
Як би не розгорталася|розверталася| ця неврологічна програма, вона не повинна визначати якусь конкретну мову|язик|, оскільки невідомо, чи буде дитина|дитя| рости|зростати| в США, розмовляючи англійською, або в Росії, розмовляючи російською. Отже, неврологічна програма повинна підходити|пасувати,личити| для всіх мов|язиків|, так щоб дитина|дитя| була готова вивчити будь-яку з них. Щоб зробити це можливим, неврологічна програма повинна визначати універсальну структуру, тобто|цебто| загальну|спільну| для всіх мов|язиків|.
Безумовно, кожна мова|язик| відрізняється від всіх інших, але|та| ці відмінності стосуються параметрів, які визначають відносно невеликі відхилення від цієї універсальної структури. Генетичні механізми швидко спрямовують|спрямовують,скеровують| дитину|дитяти| до універсальної мовної структури. Проте|однак| дещо йому доведеться|припаде| вчити|вчити| насилу; наприклад, як визначати параметри мови|язика|, на якій говорять в її власному середовищі|середі| (Wexler and Manzini, 1987; Grain and Nakayama, 1986).